Тимчасовий захист ЄС для біженців з України: що варто знати | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 04.03.2022

Познайомтесь з новою DW

Скористайтесь ексклюзивною можливістю ознайомитися з бета-версією нової DW. Своєю думкою Ви можете нам допомогти зробити нову DW ще кращою.

  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Тимчасовий захист ЄС для біженців з України: що варто знати

Євросоюз запровадив тимчасовий захист для людей з України, які рятуються від російської війни. DW пояснює, на кого він поширюється, як ним скористатися, які права він надає та як перетинати кордон у ЄС.

Словацькі прикордонники допомагають біженцям з України, 4 березня 2022 року

Словацькі прикордонники допомагають біженцям з України, 4 березня 2022 року

У Євросоюзі активували тимчасовий захист для людей з України, котрі рятуються від російської війни. За це у п'ятницю, 4 березня, проголосувала Рада ЄС на засіданні в Брюсселі. Це рішення вже опублікували в Офіційному віснику Євросоюзу, і воно одразу набуло чинності.

Директива ЄС про тимчасовий захист

Після воєн на Балканах у 1990-х і на початку 2000-х років у Євросоюзі ухвалили Директиву про тимчасовий захист (ДТЗ). Її розробили для ситуацій масового притоку біженців на територію ЄС. Ідея цього механізму - не допустити перевантаження систем надання притулку, які не здатні швидко обробити сотні тисяч або мільйони заявок. У Єврокомісії прогнозують, залежно від різних сценаріїв, від 2,5 до 6,5 мільйонів переміщених українців, які шукатимуть захисту в ЄС.

З часу ухвалення у 2001 році цю директиву жодного разу не активували. Дія ДТЗ поширюється на всі держави Євросоюзу, крім Данії.

Скільки триватиме тимчасовий захист для українців?

З 2017 року українцям не потрібна віза для в'їзду до Шенгенської зони. Але безвізовий режим дозволяє перебувати в ЄС лише 90 днів. Протягом них можна їздити усією територією Шенгену. ДТЗ практично знімає обмеження на термін перебування у ЄС, яке дає безвіз. Спершу тимчасовий захист діятиме один рік. Якщо ситуація не стане кращою, то його дія автоматично подовжиться на пів року, а потім, за потреби, ще на стільки ж. Після цього Рада ЄС може подовжити захист ще на один рік - до трьох років.

Водночас, якщо ситуація в Україні покращиться та дозволятиме переміщеним людям безпечно повернутися додому, то Єврокомісія може запропонувати припинити дію ДТЗ.

Відмінність тимчасового захисту від притулку

Представники Євросоюзу наголошують, що українці, які рятуються від розпочатої Росією війни, є біженцями. У самій директиві, однак, вживається інше слово - переміщені особи. Справа в тому, що тимчасовий захист і статус біженця - це різні юридичні процедури.

Перетнувши кордон, жителі України мають право подати заявку на притулок. І поки її розглядатимуть, їм доведеться залишатися у тій країні, де вони її подали, - Польщі, Словаччині, Угорщині чи Румунії. На визнання статусу біженця можна чекати багато місяців.

Натомість статус тимчасового захисту українці, які рятуються від війни, отримують автоматично після перетину кордону. Після цього вони можуть їхати у ту країну ЄС, де їм буде зручніше знайти місце проживання. Наприклад, де у них живуть родичі чи знайомі. І вони й надалі матимуть право подати заявку на притулок.

На кого поширюється тимчасовий захист ЄС?

Тимчасовий захист поширюється передусім на три категорії осіб:

Перша - це громадяни України, які проживали на її території станом на 24 лютого та змушені були залишити свої домівки через вторгнення російських військ.

Друга - люди, які мають політичний притулок в Україні.

Третя - члени сімей перших двох категорій. Ідеться передусім про чоловіка/дружину (включно з фактичними шлюбними відносинами, щоправда, якщо їх визнає держава-член ЄС, до якої в'їжджають) та неповнолітніх дітей. Також це можуть бути інші близькі родичі, якщо вони проживали разом і були залежними від людини з перших двох категорій.

Держави ЄС зможуть надати або тимчасовий захист ЄС, або ж аналогічний статус за своїм національним законодавством, громадянам третіх країн, які мали в Україні посвідку на постійне проживання, але не можуть повернутися на батьківщину, бо це не буде безпечним.

Рішенням Ради ЄС не передбачено тимчасовий захист для громадян третіх країн, які не мали посвідки на постійне проживання в Україні, і їхня батьківщина є безпечною країною. Передусім ідеться про іноземних студентів. У Єврокомісії їм обіцяють посприяти в поверненні додому. Але держави ЄС можуть і їм надати тимчасовий захист.

Рада ЄС рекомендувала надати тимчасовий захист і людям, котрі виїхали з України незадовго до 24 лютого, рятуючись від можливої війни або ж якщо вони були у відпустці чи відрядженні в Євросоюзі. Але це теж на розсуд національної влади.

Які права дає українцям тимчасовий захист?

Крім можливості перебувати на території ЄС протягом часу дії директиви, тимчасовий захист надає і низку інших прав людям з України, які втекли від війни. Це право на проживання, доступ до ринку праці та житла, соціальна та медична допомога. Під доступом до роботи розуміють не лише можливість працювати, але також і займатися підприємництвом, і відвідувати курси підвищення кваліфікації чи здобуття нової професії. А діти, які прибули без батьків або інших родичів, отримують право на опікуна та доступ до шкільної освіти.

Ці права прив'язані не до всього ЄС, а до конкретної держави. Для того, щоб ними користуватися, треба звернутися по дозвіл на проживання до органів влади, які займаються питаннями тимчасового захисту. В різних державах це можуть бути різні установи. Там біженцям повинні видати документ, який зрозумілою їм мовою пояснюватиме їхніх статус і права.

Після отримання дозволу на проживання, подорожувати в інші країни Шенгену можна буде, але за звичними для безвізу правилами: не більше 90 днів за кожні 180 днів.

Це набір мінімальних стандартів. Якщо ж якась держава Євросоюзу надає більшу та ширшу підтримку, то це лише вітається.

Читайте також: Німеччина приймає біженців з України за спрощеною процедурою

Біженці можуть в'їхати до ЄС без біометричного паспорту

Водночас Єврокомісія ухвалила методичні рекомендації прикордонникам країн ЄС, які межують з Україною. Вони повинні полегшити перетин кордону українськими біженцями. Для цього прикордонникам радять послабити контроль. Повноцінну перевірку слід проводити лише якщо існують сумніви в ідентифікації особи або ж є підстави вважати, що людина може нести загрозу, наприклад, терористичну. Щоб уникнути черг, перевірку особи можна проводити не лише на кордоні, але й у інших місцях, які мають бути безпечними.

Українці з біометричними закордонними паспортами зможуть в'їхати до ЄС без проблем. Складніша ситуація з тими, хто не зміг узяти біометрику з собою або ж у кого нема ні її, ні закордонного паспорта взагалі. Прикордонникам рекомендують видавати їм декларацію про в'їзд до ЄС і/або тимчасовий проїзний документ. Важливо, щоб у людей, які прибувають на кордон, був хоч якийсь документ - внутрішній паспорт, прострочений закордонний паспорт або ж свідоцтво про народження для дітей. Тоді прикордонникам буде простіше встановити особу.

Митне оформлення речей і домашніх тварин

Єврокомісія рекомендувала спростити ввезення до ЄС особистих речей біженців. Зокрема, українців можуть звільнювати від сплати мита чи ПДВ на некомерційне перевезення речей. Також прикордонникам рекомендували спростити ввезення домашніх тварин. Брюссельські чиновники вже поінформували про це всі ветеринарні органи сусідніх з Україною держав.

Водночас прикордонникам рекомендували особливо уважно слідкувати, аби контрабандисти не скористалися ситуацією, аби спробувати ввезти небезпечні товари до ЄС, зокрема зброю та вибухівку.

Як у Львові допомагають покинутим біженцями домашнім тваринам (04.03.2022)