Сім років обіцянок: родини ″Героїв Небесної сотні″ вже не вірять у справедливе покарання | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 18.02.2021
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Сім років обіцянок: родини "Героїв Небесної сотні" вже не вірять у справедливе покарання

Родини "Героїв Небесної сотні" не бачать прогресу в розслідуванні вбивств на Майдані взимку 2014 року та не вірять у справедливе покарання тих, хто розстрілював людей у центрі Києва.

"З тих пір, як президент Зеленський обміняв "беркутівців", обвинувачених у справі вбивства мого батька, у мене опустилися руки. Це позбавило мене та інші родини шансу домогтися справедливості", - каже Володимир Бондарчук. Цей чоловік є сином Сергія Бондарчука, вчителя фізики з Хмельниччини, який загинув 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській від кулі снайпера, коли виносив поранених.

Справа вбивства Сергія Бондарчука, у вчиненні якого підозрюють колишніх бійців так званої "чорної роти" "Беркуту", слухалася у Святошинському районому суді Києва. Ексберкутівців звинувачують у розстрілі "майданівців", внаслідок чого 20 лютого 2014 року загинуло 48 людей і ще 80 були поранені. Як зауважують оглядачі, ця справабула майже зразковою: обвинувачення надало повну доказову базу, засідання суду відбувались двічі на тиждень, працював суд присяжних. Родини загиблих сподівалися на швидкий вирок.

Однак після того, як наприкінці 2019 року відбувався обмін полонених з так званих "ДНР" і "ЛНР" на п'ятьох ключових підозрюваних у наймасовішому вбивстві на Майдані, всі судові засідання призупинилися. Згодом двоє з п'яти підозрюваних "беркутівців", Сергій Тамтура і Олександр Маринченко, обвинувачених у справі подій 20 лютого 2014 року, повернулись в Україну і засідання суду поновилися.

Читайте також: Вишинський, ексберкутівці і Ко: що відбувається зі справами учасників обміну

"Беркутівці повернулися, бо їм вже нічого не загрожує. За матеріалами справи їм можуть дати менший строк, який, за законом Савченко, вони вже відсиділи. Тепер цю справу треба буде слухати з самого початку, бо одні підозрювані є, інших вже немає", - констатує Бондарчук. Він шкодує, що "справи Майдану" за сім років стали лише ритуалом згадування двічі на рік - перед початком Революції гідності та на чергові роковини розстрілів на Майдані.

Політичні заяви для електорату

Перед сьомими роковинами трагічних подій на Майдані Незалежності Верховна Рада спромоглася ухвалити постанову, що визначає Революцію гідності одним із ключових моментів державотворення України та закликає розслідувати злочини, які були скоєні під час цих подій. Депутати також засудили протиправні дії "беркутівців".

"Це політична заява і все. Політикам потрібен електорат і голоси. Ця постанова немає ніякого юридичного значення і не допоможе у розслідуваннях та судах", - каже адвокат родин "Героїв Небесної сотні" Павло Дикань. За його словами, за всі ці роки влада не спромоглася ухвалити якісного закону про заочне розслідування та засудження, який би розблокував передачу до суду матеріалів справ по яким підозрювані знаходять за кордоном, переважно в Росії.

Без особливого прогресу

"Немає системного підходу в цьому, - зазначає Дикань. - Одні заяви та занепокоєння. Щось фрагментарно ухвалюють, але воно не допомагає у справах". Адвока родин "Героїв Небесної сотні" не покладає великих надії на ухвалений у першому читанні перед річницею подій на Майдані законопроєкт про заочне засудження. Адже, за його словами, там йдеться лише про окремі законодавчі інструменти для оголошення людей у розшук і заочний арешт.

Адвокат вказує на те, що передача у 2020 році справ від управління спецрозлідувань ГПУ, яке раніше займалося "справами Майдану", до Державного бюро розслідувань (ДБР) ніяк не позначилася на розслідуваннях цих справ. "Суттєвого прогресу у розслідуванні немає. Слідчі ДБР лише використовують матеріали зібрані управлінням спецрозслідувань. Переслідуванням організаторів розстрілів так ніхто і не займається", - каже Дикань.

Результат є, наполягає Офіс генпрокурора

Натомість генпрокурорка України Ірина Венедіктова іншої думки. За її словами, у розслідуванні "справ Майдану" динаміка "дуже висока". Вона вказує на те, що до суду направлено 27 обвинувальних актів щодо 40 осіб. У четвер, 18 лютого 2021 року,  вона прозвітувала про діяльність органів прокуратури у 2020 році на засіданні Верховної Ради та відповіла на запитання народних депутатів щодо "справ Майдану".

"Торік суттєво активізовано цю роботу та втричі зросла кількість осіб, яким Офісом генерального прокурора повідомлено про підозру. Серед них 24 працівники органів внутрішніх справ, три прокурори, п'ять суддів та 10 цивільних осіб. Забезпечено підтримання публічного обвинувачення у сотні судових справ Майдану за обвинуваченням близько двохсот осіб", - сказала Ірина Венедіктова з трибуни парламенту.

При цьому серед основних пріоритетів на цей рік вона визначила завершення судового розгляду в суді першої інстанції справи розстрілів мирних протестувальників на вулиці Інститутській у Києві, які мали місце 20 лютого 2014 року. 

Втім, родини загиблих та їхні адвокати скептичні щодо цього. Вони вважають, що враховуючи відсутність прогресу в справах та судових засіданнях за останній рік обвинувальних вироків можна очікувати лише за 5-10 років.