Європейська преса: Небезпечна нерішучість у розмові з Кремлем | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 18.01.2022

Познайомтесь з новою DW

Скористайтесь ексклюзивною можливістю ознайомитися з бета-версією нової DW. Своєю думкою Ви можете нам допомогти зробити нову DW ще кращою.

  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Європейська преса: Небезпечна нерішучість у розмові з Кремлем

З нагоди візиту міністерки закордонних справ Німеччини Анналени Бербок до Києва і Москви європейська преса аналізує здатність Берліна завадити нападу Росії на Україну. Оглядачі гостро критикують німецький уряд.

Hannoversche Allgemeine Zeitung констатує, що наслідки імовірної військової інтервенції Росії досі залишаються вельми туманними:

"Російський режим, за словами міністерки закордонних справ Бербок, має заплатити "високу ціну" за будь-яку подальшу агресію. Однак єдиної позиції щодо того, як виглядатиме ця ціна, на Заході немає. НАТО цілком закономірно на допомогу не прийде, адже Україна не є членом Альянсу. Щодо поставок зброї, то США і Європа в принципі не можуть дійти згоди. Незрозуміло також, про що вдасться дійти згоди з точки зору економічних санкцій", - зазначає видання з Ганновера.

Мюнхенська Süddeutsche Zeitung також критикує невизначеність і нерішучість німецького уряду:

"Німецькі політики наразі радше знають, чого вони не хочуть: вони проти зупинки "Північного потоку 2", не хочуть постачати Україні зброю, не хочуть викидати Росію зі Swift. Все це є фатальним сигналом: Москві нема чого боятися з боку Заходу. (…) Не лише в Києві і Москві хотіли би знати, у чому ж полягає ціна, яку, на думку міністерки закордонних справ Німеччини, Росія має заплатити за чергове тяжке порушення міжнародного права. У конфліктних ситуаціях подекуди буває цілком резонно не розкривати перед противником всі карти. Однак нерозумно створювати хибну ясність: що від Заходу не варто очікувати якоїсь суттєвої реакції. Це не допомагає розрядці ситуації, але збільшує натомість загрозу війни. Таким чином Німеччина не справляється з відповідальністю, яка лягає на її плечі", - читаємо на шпальтах Süddeutsche Zeitung.

Анналена Бербок на зустрічі з російським колегою Сергієм Лавровим у Москві

Анналена Бербок на зустрічі з російським колегою Сергієм Лавровим у Москві

У коментарі, який одночасно з мюнхенським виданням вийшов друком і у швейцарській Tages-Anzeiger, оглядач підсумовує:

"Федеральний канцлер Олаф Шольц (Olaf Scholz) останнім часом неодноразово застерігав від чергового порушення суверенітету України, однак сигналізував лише туманні наслідки. Відмовою від "Північного потоку-2" соціал-демократ погрожувати не хоче. Натомість Бербок шукає зближення із США і не хоче викреслювати газогін з інструментарію тиску. Зрештою Німеччина сигналізує Москві лише одне: що ж саме не буде застосовуватися як важіль тиску", - пише швейцарське видання.

Авторитетний часопис Der Spiegel ще напередодні візиту Бербок до Москви і Києва наголошував, що економічні санкції проти Росії в разі російського нападу мають бути значно вагомішими, ніж дотепер: "Німецький уряд попри кризу навколо України не відмовляється від "Північного потоку-2". Доки Путін не відведе своїх солдат від українського кордону, вводити газогін в експлуатацію неможливо. Це мало би бути недвозначним меседжем Берліна. Крім того, США і ЄС можуть взяти під приціл російські державні концерни, такі як "Газпром". А найбільш далекосяжним кроком могло би бути відключення Росії від міжнародної платіжної системи Swift. Всі ці заходи вдарять і по Заходу - наприклад, Німеччина імпортує з Росії більше половини обсягів газу. Але ця ціна має бути сплачена. Адже було би наївно вірити, що Путіна можна вразити виключно символічними жестами", - пише Der Spiegel і висловлюється за те, щоби країни НАТО нарешті наважилися на поставки летальної зброї Україні, проти чого виступає, зокрема, Німеччина.

У Києві український колега Дмитро Кулеба нагадав Бербок, що Київ сподівається на поставки зброї з Німеччини

У Києві український колега Дмитро Кулеба нагадав Бербок, що Київ сподівається на поставки зброї з Німеччини

Гостра критика лунає не лише у Німеччині, але й у сусідніх країнах, зокрема у Варшаві. Польська газета Rzeczpospolita пише:

"У той час як (президент США. - Ред.) Джо Байден формує спільний фронт Заходу, аби змусити Кремль відмовитись від інтервенції в Україну, федеральний канцлер (Німеччини - Ред.) дає зрозуміти, що газогін "Північний потік-2" не увійде до пакету потенційних санкцій проти Росії. Це - перемога Володимира Путіна. Олаф Шольц заявив, що побудова газогону є "приватним, суто економічним" проєктом, який не варто втягувати у політику. Ніхто з тих, хто спостерігає за подіями на нашому східному кордоні, не може мати ілюзій, буцімто це відповідає реальності. Не можна не дійти висновку, що Німеччина ставить поточні доходи від імпорту дешевого газу вище за геополітичні інтереси не лише України, але й Польщі", - критикує Rzeczpospolita.

Водночас лондонська The Telegraph констатує нерішучість не лише Берліна, але й загалом Заходу. "Хаотичний вивід військ США з Афганістану зашкодив президенту Джо Байдену, який дедалі більше скидається на кульгаву качку. Борис Джонсон потерпає від внутрішньополітичних перипетій і бореться за збереження посади. У президента Еммануеля Макрона за три місяці вибори. А у німців новий уряд, та ще й енергетична залежність від Росії. Володимир Путін може подумати, що настав слушний момент, вдатися до більшого, ніж до брязкання зброєю. (…) Малоймовірно, що Путін всерйоз сприймає погрози подальших санкцій. Він знає, що Захід не надто охочий захищати Україну військовими засобами. Все це може бути як частиною геополітичного блефу Путіна, так і передвісником інтервенції. Західні глави держав і урядів мають бути готовими і до останнього сценарію. Незрозуміло однак, чи сприймають вони цю загрозу достатньо серйозно", - зазначає видання з Лондона.

Дивитись відео 05:58

Переговори Росія-Захід очима українців на лінії фронту під Донецьком (14.01.2022)

DW.COM