Німецькі дрони Helsing. Чи ефективні на фронті в Україні?

У посадці двоє військових, технік та електрик, збирають велике чорне крило. Це ударний безпілотник HX-2, оснащений штучним інтелектом. Їх виробляє німецька оборонна фірма Helsing. Багатомільярдний стартап з Баварії постачає тисячі таких дронів українській армії. Уряд Німеччини фінансує замовлення. Нещодавно також Бундесвер обрав Helsing для багатомільйонного контракту.

На початку року з'явилися критичні публікації в західних медіа, зокрема й у німецьких. Вони цитували українських військових, які під час випробувань минулого року нібито виявили технічні недоліки. Також повідомлялося про відносно низький відсоток влучення. Виробник це заперечив. "Військовослужбовці української армії тестують дрон HX-2 разом зі співробітниками Helsing безпосередньо на фронті", - заявив речник компанії наприкінці січня в коментарі для DW.

Кореспондентка DW була присутня під час бойового застосування дронів Helsing.

Час від часу бійці поглядають на прив'язаний до дерева детектор. Він фіксує російські дрони, що пролітають над позицією. "Ми готові, чекаємо на ціль", - вже за кілька хвилин каже технік, військовослужбовець 2-го батальйону безпілотних систем "Інквізиція" 59-ї окремої штурмової бригади.

У бліндажі до польоту готуються ще двоє бійців, пілот і штурман. Вони вмикають ноутбуки, монітор і гірлянду - для настрою.

Екіпаж працює на Покровському напрямку. Російська армія наступає - відповідно, активно рухається в тилу й логістичними шляхами. "Нам є над чим працювати, - говорить пілот і командир екіпажу з позивним "Блек". - Наша задача - знищення їхньої логістики".

DW не називає позивні військових, окрім командира, з міркувань безпеки.

Переваги й недоліки HX-2

Дрон HX-2 - німецький баражуючий боєприпас. За даними виробника, його дальність польоту сягає 100 км. Спочатку компанія Helsing постачала простішу попередню модель HF-1, яку було розроблено спільно з українським виробником. Тоді йшлося про партію з 4000 дронів. Згодом, на початку 2025 року, Helsing заявила про плани передати Україні ще 6000 дронів нового типу - HX-2, повністю власної розробки.

HX-2 швидкий і маневрений, каже "Блек". "Він дає нам велику перевагу у повітрі - ворогу важче його збити", - пояснює командир екіпажу. Крім того, безпілотник може наближатися до цілі під кутом у 45 градусів, що полегшує захоплення і враження об'єкта. А вибухає ще до зіткнення з ціллю - завдяки вбудованому лідару.

Захоплення цілі, або донаведення, виконує штучний інтелект. "Зазвичай ми працюємо з "підсвіткою" - тобто летимо до цілі, яку нам показують пілоти розвідувального крила, - пояснює "Блек". - Але система HX-2 може самостійно виявляти цілі по дорозі - вона виділяє їх червоними квадратиками. Хоча поки не розбирає, чи це вже спалена ціль чи ні. Ми можемо клікнути на цей червоний квадратик і роздивитися ціль ближче".

Якщо пілот схвалив ціль, обрану штучним інтелектом, той сам продовжує керувати польотом. "Він виставляє правильний кут, додає газу, тобто повністю самостійно рухається до цілі", - каже командир екіпажу. За його словами, як і більшість безпілотників, HX-2 нестійкий до засобів РЕБ, однак якщо дрон перетне зону подавлення на шляху до вже захопленої цілі, РЕБ на нього не вплине.

Військові, з якими спілкувалась DW, виявили кілька недоліків у роботі дрона, які, втім, не розголошують публічно. "Мають приїхати представники виробника й будемо розбиратися, - додає командир екіпажу. - У нас із ними є чат підтримки. Хлопці постійно на зв'язку, вони добре розбираються й готові допомогти".

"Це найшвидший сапорт у нашому житті!" - підтверджує технік. Екіпаж раніше працював із китайським квадрокоптером Mavic та українським гексакоптером Vampire.

Перші результати тестів є "обнадійливими", повідомили в Helsing, відповідаючи на запитання DW. "Щоправда, поки HX-2 не літав на фронті в кількості екземплярів, достатній для фундаментальної оцінки його застосування в умовах війни. Крім того, наразі його адаптують до умов на фронті, зокрема до постійно змінюваних заходів радіоелектронної боротьби противника", - пояснили в компанії. На запит DW наприкінці квітня щодо актуального відсотку влучення компанія Helsing не відповіла. 

Військові: перший дрон від Helsing і наступну версію не порівняти

День для польоту HX-2 екіпаж обирає ретельно - зважаючи на швидкість вітру, опади й хмарність. Хоча зараз над позицією ясно, умови над місцем польоту можуть значно відрізнятись. Адже дрон летітиме за кілька десятків кілометрів, у тил російських військових на окупованій частині Донеччини.

Командир екіпажу "Блек" сідає за стіл і вдивляється у великий монітор - там іде трансляція з розвідувального дрона. Той висить над трасою на захопленій росіянами території. "Машина їде! - пожвавлюється "Блек" і зв'язується з побратимами на командному пункті, які координують розвідувальні й ударні дрони. - Бачу, ще й легковик їде назустріч. Вони трохи рухаються по цій трасі, розслабились!".

Однак атакувати ці машини екіпаж "Блека" наразі не може - розвідувальний дрон, який мав "підсвічувати" роботу HX-2, щойно збили. Необхідність працювати у парі з "розвідником" зумовлена системою "Є-балів", яка мотивує операторів дронів вражати ворожу техніку й живу силу. "Вони будуть нараховані, якщо є підтвердження враження. А нам треба заробляти ці "Є-бали", щоб міняти їх на засоби, зокрема розвідувальні дрони", - пояснює "Блек". "Але якщо є якась форс-мажорна ціль, ми вилітаємо і працюємо "без підсвітки", - додає технік.

Екіпаж "Блека", який зараз працює з HX-2, має досвід роботи і з першим дроном від Helsing. Хоча, за словами "Блека", другий дрон є значно покращеною версією першого, HF-1 також продемонстрував хороші результати. "Не можу сказати, що там були колосальні проблеми. Вони виникали в процесі роботи. Було таке, що антена перестала працювати, або якийсь ELRS (приймач керування. - Ред.) підгорів, або якийсь фільтр чи сервопривід. Добре, що підтримка - на дуже високому рівні", - згадує командир екіпажу.

Втрата зв'язку

Зрештою, за кілька годин, екіпаж HX-2 отримує команду на виліт. Однак уже на катапульті дрон не злітає. "Arm (заведення мотору. - Ред.) не спостерігається", - передає по рації електрик-водій. Разом із техніком він перезапускає дрон, і той нарешті летить. Це стається через проблему в процесі зв'язування дрона із наземною станцією, що інколи трапляється із таким типом БпЛА, пояснює Олександр Карпюк, головний сержант роти, до якої входить екіпаж. Він спостерігає за польотами на командному пункті.

Після запуску дрона технік із електриком-водієм швидко ховають катапульту й самі спускаються в бліндаж. "Блек" керує польотом, штурман - стежить за маршрутом. Коли дрон досягає окупованих територій, військові впізнають місця, де жили і воювали ще в ролі піхотинців.

Попри хороший прогноз погоди, небо затягнуло хмарами і оператору дрона важко орієнтуватись на місці. На шляху до цілі HX-2 захоплює інший об'єкт - будинок понад трасою. "Я не можу зробити Wave off (відхилити - Ред.)", - обурюється пілот, коли йому не вдається скасувати захоплення цілі, зроблене штучним інтелектом.

Це трапляється через перепони на радіогоризонті та, як наслідок, втрату зв'язку між дроном і пультом, яким ним керує, пояснює Карпюк. "Це типово для будь-якого баражуючого боєприпасу, - додає він. - Таке буває, коли дрон заходить на ціль, і за 2-3 секунди до того, як з ним зникне відеозв'язок, команди перестають проходити".

Влучення за кращих погодних умов

Екіпаж запускає в небо наступний борт. Недалеко від цілі, на трасі, "Блек" помічає автобус. "Не треба, не треба!", - коментує Карпюк з командного пункту. - А раптом там цивільні?".

На трансляції з розвідувального дрона Карпюк знаходить кілька цілей і просить "Блека" вразити їх, але той уже розвернув борт і не дожене рухомі мішені. HX-2 продовжує рух до іншої цілі, яка ще задалеко, аби її захопити. У цей момент дрон втрачає відео. Ймовірно, через те, що його наземна станція конфліктує зі станцією іншого екіпажу, пояснює Карпюк.

На наступному чергуванні, коли DW не було на позиції, екіпаж матиме вдалий виліт - влучить по КамАЗу. Роботу дрона зафіксує розвідувальне крило, відео з якого покажуть військові. Успіх вони пояснять кращими, ніж у попередній виліт, погодними умовами.

А на початку квітня батальйон "Інквізиція" опублікує відео-підтвердження результатів роботи обох дронів Helsing - HX-2 та HF-1, за останній місяць. Серед вражених цілей - танки, САУ і вантажівки, зокрема й у русі.

Головний сержант роти Олександр Карпюк розповідає, що попередній виріб HF-1 також спочатку показував низькі результати, однак виробник відреагував на зауваження та допрацював його. У результаті HF-1 став вражати понад 50% цілей підрозділу на Покровському напрямку. "Це дуже здивувало, тому що, чесно кажучи, навіть українські виробники, які постійно контактують з фронтом, не завжди так швидко реагують", - додає військовий.

"Зараз виробник інформує нас, як оновлюватимуться наші борти - щодо штучного інтелекту, програмного забезпечення, нових функцій і технічних інновацій", - продовжує Карпюк.

Маневреність і швидкість

Інформаційне агентство Bloomberg повідомило в січні, що Німеччина призупинила замовлення HX-2, поки не отримає відповідного запиту від українського міністерства оборони. У міноборони України у відповідь на запит DW цю інформацію не прокоментували. Міністерство оборони Німеччини також не відповіло на це запитання DW. Водночас у пресслужбі в Берліні повідомили, що Бундесвер отримає іншу модель HX-2. Система, яка нині використовується в Україні, "відрізняється за окремими ключовими технічними параметрами від тієї, що в майбутньому планується використовувати в Бундесвері", зазначили в німецькому міноборони. "Бундесвер перебуває в тісному та безперервному обміні з українськими збройними силами. Важливі висновки враховуються всіма сторонами у відповідних процесах і подальших розробках", - додається у відповіді.

Головний сержант Карпюк, відповідаючи на запитання, чи хотів би він продовжити працювати з HX-2, відповідає ствердно. За його спостереженнями, наразі росіяни не мають відповідника цьому дрону. "У Lancet двигун стоїть позаду, він штовхаючий. А керують дроном крила, розташовані теж позаду. Так само у "Булави", RAM X (українські баражуючі боєприпаси. - Ред.) та ізраїльському Hero 400. А Helsing єдиний застосував той самий принцип, як на зенітних дронах - вони мають чотири двигуна, які дивляться вперед. Для чого це робиться? Це дає маневреність і швидкість", - пояснює Карпюк.

Українським військовим вигідна співпраця з Helsing, переконаний Карпюк. "Мені дають багато баражуючого боєприпасу, який летить далеко, має класну систему наведення і успішно влучає в рухомі цілі, не втрачаючи їх. Що мені ще треба?" - підсумовує військовий.

Репортаж підготовлений за участі кореспондента DW Романа Гончаренка.