Військова активність Росії: як реагують країни Скандинавії | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 20.01.2022

Познайомтесь з новою DW

Скористайтесь ексклюзивною можливістю ознайомитися з бета-версією нової DW. Своєю думкою Ви можете нам допомогти зробити нову DW ще кращою.

  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Військова активність Росії: як реагують країни Скандинавії

Про це менше говорять, але підвищена військова активність РФ останнім часом спостерігається не лише на кордоні з Україною, а й у Північній Європі. У столицях скандинавських країн відчувається занепокоєння.

Маневри російської армії у Калінінградській області, вересень 2021

Маневри російської армії у Калінінградській області, вересень 2021

Останніми тижнями однією з головних світових тем залишається концентрація російських військ на кордоні з Україною. Водночас той факт, що три кораблі ВМФ Росії увійшли в Балтійське море через протоку Великий Бельт у Данії з Північного моря, залишився майже непоміченим. Однак це добре помітили у Скандинавії, де дедалі більше занепокоєні російською військовою активністю. Докладніший огляд від DW.

Швеція

Реакція уряду у Стокгольмі була миттєвою та публічною: наприкінці минулого тижня на острів Готланд у Балтійському морі відправили низку броньовиків, а тамтешні вулиці патрулюють військові. На острові, який розташований в центрі Балтійського моря і знаходиться лише в 350 кілометрах від російського ексклаву Калінінград, проживає близько 60 тисяч осіб. Особливо в мальовничому портовому містечку Вісбю, столиці острова, зараз всюди видно присутність армії. Найгіршим сценарієм у шведській столиці вважають наступний: напад Росії у наступні дні або тижні не лише на Україну, але й на балтійські країни - Естонію, Латвію та Литву, а це вже недалеко від суверенної території Швеції.

Військові патрулі на острові Готланд

Військові патрулі на острові Готланд

Хоча Швеція і не є членом НАТО, вона тісно співпрацює з альянсом. Після анексії Росією українського півострова Крим у 2014 році Стокгольм знову посилив свою оборонну політику. У 2017 році шведи повернули військовий призов.

Читайте також: Швеція посилює боєздатність на тлі активності РФ у Балтійському морі

Фінляндія

У Фінляндії найдовша серед країн ЄС лінія кордону з Росією - понад 1300 кілометрів. Як і Швеція, Фінляндія також не є членом НАТО, бо досі для цього бракувало консенсусу серед фінів. Уряд у Гельсінкі тривалий час підходив до відносин з Москвою з прагматичних позицій, але зростання недовіри тепер уже не приховати. Дискусія про приєднання до НАТО у Фінляндії ведеться давно, однак особливо активно про це заговорили у грудні торік.

Очільниця фінського уряду Санна Марін поставила крапку у давнішніх суперечках і розпорядилася про закупівлю у Lockheed Martin 64 нових винищувачів F-35 вартістю у 8,4 мільярда євро. Наприкінці грудня стали відомі вимоги Росії припинити розширення НАТО за рахунок нових членів. Марін відповіла на це в одному із своїх телеінтерв'ю наступним чином: "Фінляндія не дозволить чинити на себе тиск".

Читайте також: Коментар: Путін жене фінів у НАТО

Данія

Копенгаген у відносинах з Москвою зараз дотримується подвійної стратегії. Що це означає? З одного боку, як і у Швеції, в Данії посилили військову присутність у Балтійському морі і скерували до країн Балтії фрегат, кілька винищувачів F-16 і близько 200 військових. Данія є однією з країн-засновниць НАТО, тому місія підпорядковується верховному командуванню оборонного альянсу.

З іншого боку, уряд у Копенгагені також вирішив підтримати Україну приблизно 22 мільйонами євро. Міністр закордонних справ Данії Єппе Кофод, який недавно повернувся з візиту в зону конфлікту на сході України, у соцмережі Twitter висловив стурбованість останніми кібератаками на сайти українського уряду.

Читайте також: Данія викликала посла Росії через порушення повітряного простору

Норвегія

Як одна із країн-засновниць НАТО, Норвегія входить до західного оборонного альянсу з 1949 року. Оборонна політика відіграє важливу роль у самоідентифікації норвежців, а близько 8 тисяч юнаків і дівчат щорічно проходять військову службу. Норвегія має майже 200-кілометровий сухопутний кордон з Росією, і обидві країни також змагаються за сфери впливу в Арктиці. Це ще одна причина демонстрації підвищеної військової активності останнім часом. Нещодавно норвезький уряд домовився про нову військову угоду зі США, згідно з якою Норвегія може надати американській стороні доступ до чотирьох військових баз, які можна б використовувати у разі початку воєнних дій.

Крім того в березні та квітні на території Норвегії пройдуть навчання НАТО Cold Response - одні з найбільших після завершення "холодної війни". Очікується, що участь у них візьмуть близько 35 тисяч військових з 28 країн НАТО та країн-партнерів Альянсу. Окрім військових маневрів, уряд в Осло стурбований і російськими кібератаками. На початку цього тижня прем'єр-міністр Йонас Гар Стере в одному з інтерв'ю сказав, що підтримувані Росією хакери вже тримають "під прицілом" комп'ютерні сервери норвезького парламенту та уряду.