1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
СуспільствоУкраїна

Музей Майдану - чи реалізують німецький проєкт?

25 травня 2021 р.

Німецьке архітектурне бюро Kleihues + Kleihues, яке виграло конкурс з розробки проєкту Музею Майдану, безоплатно передало Україні авторські права на його реалізацію. Чи вдасться завершити цей проєкт?

https://p.dw.com/p/3tvb3
Проєкт Музею Майдану в Києві, розроблений архітектурним бюро Kleihues + Kleihues
Проєкт Музею Майдану в Києві, розроблений архітектурним бюро Kleihues + Kleihues Фото: Kleihues + Kleihues

В Україні вже котрий рік виношують ідею побудувати у центрі Києва музей, присвячений подіям на Майдані Незалежності на початку 2014 року. У 2018 році тодішній уряд провів відкритий міжнародний конкурс. У ньому взяли участь 66 проєктів з 12 країн світу. Перше місце зрештою здобув проєкт "Штурм пагорба" німецького архітектурного бюро Kleihues + Kleihues.

Але впродовж двох з половиною років німецькі архітектори так і не розпочали генеральне проєктування. Досі все так і залишається на рівні хоча у дуже детальних, але все ж таки лише ексізів. Врешті-решт 17 травня Український Національний музей Революції гідності та німецьке архітектурне бюро Kleihues + Kleihues підписали договір про безоплатну передачу музею авторських майнових прав на реалізацію архітектурного проєкту.

Проєкт Музею Майдану поки що залишається лише на рівні ескізів
Проєкт Музею Майдану поки що залишається лише на рівні ескізівФото: Kleihues + Kleihues

В інтерв’ю DW Ян Кляйгус (Jan Kleihues) з архітектурного бюро Kleihues + Kleihues, говорячи про причини такого кроку, вказав на занадто низний гонорар за проєктні роботи. "Від нас очікують, що ми робитимемо генеральне проєктування за гонорар, який відповідає українським реаліям. Цей гонорар становить близько десятої частини того, що ми отримали би за проєкт такого масштабу у Німеччині. І за ці гроші ми мали би ще й наймати багатьох фахівців вузького профілю, таких як статики або фахівці з будівельної фізики, та координувати їхню роботу", - сказав Ян Кляйгус.

Читайте також: Архітектор Кляйгус про передачу проєкту Музею Майдану: Ми хочемо, щоби його було втілено*

"Розцінки в Україні не відповідають європейським нормам"

Генеральний директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло визнає, що розцінки в Україні не відповідають європейським нормам. "Цей проєкт здійснюється на державні кошти. В Україні норми і розцінки на проєктування значно нижчі, ніж на Заході", - каже Пошивайло. Як він пояснює, вартість проєктувальних робіт в Україні вираховується одним з двох способів: або за державними будівельними нормами на кожну операцію або близько 3,5 відсотка від вартості будівництва. "Але точної суми будівництва музею ще немає", - наголошує Пошивайло. Попри це, за його словами, в бюджеті на 2021 рік на проєктування майбутнього Музею Майдану заплановано 60 мільйонів гривень.

Через занадто низькі гонорари німецькі архітектори не змогли продовжити роботу над своїм проєктом і безплатно передали детальні ескізи Україні
Через занадто низькі гонорари німецькі архітектори не змогли продовжити роботу над своїм проєктом і безплатно передали детальні ескізи УкраїніФото: Kleihues + Kleihues

Українські закони "Про архітектурну діяльність" та "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачають, що здійснювати архітектурну діяльність в Україні нерезиденти можуть лише за наявності головного інженера й головного архітектора проєкту, які мають українські сертифікати. "В німецькій команді мали б бути українські сертифіковані фахівці. Для цього потрібно було відкрити представництво німецького бюро в Україні. Але виявилося, що для такого однострокового проєкту це не рентабельно", - пояснює Ігор Пошивайло .

Застаріла методологія розрахунків вартості проєктних робіт

Віце-президент Національної спілки архітекторів України Сергій Буравченко підтверджує, що методологія розрахунків вартості проєктних робіт в Україні надто застаріла. Як результат: якщо потрібно зробити проєкт за державні гроші, то не всі проєктанти за це беруться, оскільки отримана винагорода не покриває витрачених зусиль.

"У комерційному проєкті простіше - інвестор збільшує гонорар за розробку робочої документації, оскільки зацікавлений швидко звести об'єкт. Державний проєкт проєктувати важко, оскільки треба все проводити через тендери й непрозору систему погоджень, а це зменшує гонорар і архітектор змушений працювати за копійки", - констатує Буравченко.

За словами віце-президент Національної спілки архітекторів України, у Верховній Раді були спроби змінити цю систему, однак поки що далі розмов справа так і не пішла. Саме тому, на переконання Буравченка, в Україні так мало реалізується масштабних унікальних проєктів сучасного будівництва за рахунок держави.

Чи вдасться зберегти німецьку якість?

За умовами конкурсу щодо Музею Майдану, якщо переможець не готовий далі здійснювати проєктні роботи, переможцем оголошується проєкт, який посів друге місце. Від проєкту  Kleihues + Kleihues, попри все, вирішили все ж таки не відмовлятися.

Тепер українська сторона сама шукатиме генерального проєктувальника, але німецькі архітектори контролюватимуть усі роботи для втілення своєї ідеї у життя
Тепер українська сторона сама шукатиме генерального проєктувальника, але німецькі архітектори контролюватимуть усі роботи для втілення своєї ідеї у життяФото: Kleihues + Kleihues

Два роки Ігор Пошивайло вів переговори з німецькою компанією, аби спільно знайти вихід з ситуації. Результатом цих переговорів і стало підписання між Kleihues + Kleihues та Національним музеєм Революції Гідності угоди про безоплатну передачу музею авторських майнових прав на реалізацію архітектурного проєкту. Угода передбачає, що українська сторона сама шукатиме і обиратиме генерального проєктувальника, але німецькі архітектори контролюватимуть усі роботи для втілення своєї ідеї у життя.

Окрім цього, у разі потреби архітектурне бюро Kleihues + Kleihues залучатимуть для консультацій по проєкту на платній основі. "У договорі чітко прописана модель контролю німців за якістю їхнього проєкту. Всі зміни мають бути погоджені з ними. Далі буде тендер на Prozorro з відбору генпроєктувальника і розпочинаються проєктні роботи. При цьому німецькі архітектори матимуть авторську участь у проєктуванні, а при будівництві матимуть авторський нагляд", - сподівається Ігор Пошивайло. Музей Майдану планують звести в Києві за 3-5 років.

Жінки Майдану: хлопці тримали щити, а ми були тилом (18.02.2019)