Міністр агрополітики Лещенко - про перспективи нинішньої посівної та експорту української агропродукції | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 23.03.2022

Познайомтесь з новою DW

Скористайтесь ексклюзивною можливістю ознайомитися з бета-версією нової DW. Своєю думкою Ви можете нам допомогти зробити нову DW ще кращою.

  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Міністр агрополітики Лещенко - про перспективи нинішньої посівної та експорту української агропродукції

Як Україна шукає ресурси для проведення посівної та прокладає нові логістичні маршрути для екпорту агропродукції в держави ЄС та інші країни задля уникнення голоду у світі, в інтерв'ю DW розповів Роман Лещенко.

Роман Лещенко

Роман Лещенко

Про те, чи почнеться в Україні посівна кампанія на окупованих територіях, де брати пальне для проведення весняних польових робіт, як відправити на експорт вже вирощене та запобігти світовій продовольчій кризі, DW поговорила з міністром аграрної політики та продовольства України Романом Лещенком.

DW: Пане міністре, в Україні настав час проведення посівної кампанії. Якою вона буде цьогоріч? На якій території сіятимуть українські аграрії? Що буде на полях, де велися і ведуться активні бойові дії?

Роман Лещенко: Є різні сценарії проведення посівної кампанії в Україні з урахуванням воєнно-політичної ситуації. По-перше, ми однозначно сіятимемо там, де можемо зробити це фізично. Тобто там, де не заміновані поля, де не стріляють, де нам дозволяють ґрунтово-кліматичні умови. Аграрії керуються саме цим правилом.

Що стосується регіонів, то розрахунки зернових та зернобобових культур до посіву, залежать від того, де ми об'єктивно можемо зібрати врожай. Але у будь-якому разі обсяг зернових у нас буде достатній, оскільки на 6,5 мільйона гектарів посіяно озимої пшениці. І навіть з урахуванням окупованої території та зони бойових дій ми можемо зібрати врожай з не менше ніж чотирьох мільйонів гектарів площі, засіяної озимою пшеницею. Стан озимини зараз у задовільному стані. План посіву ярових культур до початку бойових дій становив 15,5 мільйона гектарів. Скоригований план посіву на даний час становить близько 7 мільйонів гектарів.

А коли може початися посівна?

Весняно-польові роботи на півдні України фактично уже розпочалися. Одеська область вже сіє. Станом на 22 березня на Одещині уже засіяно 30 тисяч гектарів ярого ячменю. Миколаївська область розпочала сівбу гороху. Йде підживлення полів міндобривами по всій Україні, окрім територій, де тривають бойові дії. Зараз відбувається коригування по плану посівних. З урахуванням того, що у нас великі залишки кукурудзи, ідеться про близько 15 мільйонів тонн. Аграрії розуміють, що при нинішній логістиці, коли море закрите, треба вносити корективи у посівну і робити ставку на яру пшеницю, сою, гречку, овес, просо і більш пізні культури. З точки зору продовольчої безпеки, держава уже зафіксувала обмеження з експорту саме цих культур і оголосила аграріям, що викуплятиме цю продукцію в державний резерв - оскільки сьогодні для України питання продовольства є питанням національної безпеки. Забезпечення окупованих територій і блокадних міст є пріоритетом. Посівна  триватиме квітень і до середини травня. Зима була затяжна, тому ми спізнюємося з сівбою.

USA Weizenernte in Texas Symbolbild Ernte

Як щодо окупованих територій?

Ми розробили кілька сценаріїв-прогнозів на основі даних держстату, нашого міністерства та облдержадміністрацій. Найбільш складно зараз із Запорізькою областю, де тривають бойові дії, з окупованою Херсонщино та Миколаївською областю, яка, з одного боку, почала посівні роботи, але, з іншого, - є залежною від погодних умов та фізичної змоги посіяти. Якщо Миколаївщина за оптимістичним сценарієм засіває 75 відсотків площ, то це - 1,2 мільйона гектарів, 50 відсотків - 0,8 мільйонів гектарів.

Читайте також: Активістка з окупованого Мелітополя: у місті щодня викрадають людей

Чи є у вас зв'язок з фермерами на окупованих територіях? Чи готові вони виходити в поле сіяти? Як їм бути в принципі, адже - за інформацією самих фермерів на окупованих територіях - російські окупаційні війська зараз схиляють їх до співпраці або насильно змушують сіяти?

Ситуація складна. Зараз із фермерами, Службою безпеки та міністерством оборони України ми відпрацьовуємо методичні рекомендації щодо посівної кампанії на окупованих територіях. Адже є питання забезпечення продовольчої безпеки: там наші люди, їм потрібен хліб, треба сіяти. З іншого боку, є питання колабораціонізму та чинного законодавства. Ми створили робочу групу, у рамках якої напрацювали механізми підтримки з нашого боку, але російська сторона взяла певні території у блокаду і не дає можливості зробити поставки палива, насіння, добрив. Тобто у фермерів дилема: з одного боку, стоять танки, а треба йти у поле, з іншого боку - всі поставки з України заблоковані. До кінця тижня ми підготуємо всі методичні позиції, як діяти у цих обставинах на окупованих територіях.

Як щодо забезпечення ресурсами: добривами, пально-мастильними матеріалами, насінням? Чи є запаси всього цього у регіонах?

Найбільша проблема зараз з пально-мастильними матеріалами. Ми спростили технічний регламент для ввезення палива "євро-3" і "євро-4", ініціювали урядовий законопроєкт, знизили до нуля ставку акцизу на дизель та ставку ПДВ на 7 відсотків, також спростили митні процедури ввезення та розмитнення пально-мастильних матеріалів. Окрім цього ми відпрацювали обсяги бронювання поставок дизеля з Польщі, Угорщини, Німеччини для того, щоб акумулювати ресурс для посівної кампанії. На зустрічі з міністрами агропромислового розвитку Європейського Союзу підтримали надання українським аграріям для проведення посівної кампанії пального в обсязі 50 тисяч тонн як гуманітарної допомоги. Вона буде надана саме малим фермерам, які найбільше цього потребують.

Що стосується міндобрив, то ми забезпечені ними на понад 80 відсотків. Ми обмежили експорт добрив і це дало результат - ціни на добрива пішли вниз, незважаючи на те, що ціни на газ дуже високі.

Читайте також: Соняшникова олія і бункери: через війну Росії в Україні серед німців шириться страх

Якщо посівна кампанія таки пройде успішно, де і як українські аграрії зможуть продати свій врожай? Чи відпрацьовуються нові маршрути замість заблокованих морських шляхів? Чи Україна сіятиме тільки для власних потреб?

Наших продовольчих запасів вистачить. У нас дворічні запаси пшениці, кукурудзи, олії. Усі наші базові потреби закриті. Вирощена продукція в основному відправлятиметься на експорт через країни ЄС. Ми зараз з ЄС ведемо переговори про збільшення квот на експорт української агропродукції, можливості транзиту через Євросоюз для вивезення вирощеного автомобільним транспортом до портів Чорного, Середземного та Балтійського морів. Залізницею ми не можемо вивезти всі експортні об’єми, оскільки українська залізниця не розрахована на перевалку на західному кордоні, є проблема з вузькою колією та стандартизованими вагонами.

А як бути з продукцією, яка готувалася на експорт, але яку не встигли вивезти до повномасштабного російського вторгнення? Ця продукція зараз лежить на перевалці?

Йдеться про 15 мільйонів тонн кукурудзи, і це дійсно логістична проблема. Адже понад 80 відсотків експорту агропродукції рухалося через морські порти. Збройна агресія Росії повністю зруйнувала логістику. Нам потрібен певний час, аби перелаштувати маршрути з точки зору відкриття кордонів, зернових терміналів, оскільки Україна 20 років розбудовувала інфраструктуру морських портів, і за два тижні ми не можемо перелаштувати логістику. Тому працюємо над логістичними коридором автошляхами і стимулювання через держзамовлення внутрішньої переробки кукурудзи в комбікорми та спиртову продукцію. Також, поки у нас є доступ, ми опрацьовуємо можливість експорту через річкові порти Дунайського регіону - Ізмаїл, Рені, Усть-Дунайськ - та взаємодію з Молдовою та Румунією у використанні їхньої портової інфраструктури, оскільки є ризики того, що наша портова інфраструктура буде ще довий час заблокована.

Читайте також: У ЄС планують збільшити агровиробництво на тлі війни в Україні

З урахуванням нової логістики, додаткових витрат на це, наскільки українська агропродукція буде конкурентоспроможною на міжнародному ринку?

На багато регіонів світу чекає голод. Україна годувала 400 мільйонів людей у світі. Світові ціни на агропродукцію зростатимуть. У нас немає проблеми з покупцями, основна проблема - як доставити їм нашу продукцію. Попит на українську продукцію величезний. Зараз світові ринки шоковані. Адже сукупно Україна та Росія забезпечували 30 відсотків обсягів пшениці, 25 відсотків обсягу кукурудзи, 80 відсотків соняшникової олії у світі. Це колосальні цифри, і світ тільки тільки починає розуміти масштаби проблеми. Вчора я комунікував з європейцями - вони самі зацікавлені у розширенні наших логістичних маршрутів, адже третина нашого аграрного експорту йшла у Європу, третина в Китай, решта - в Південну Азію та Африку. Тому у ЄС зараз усі включилися у пошук можливостей вивезти нашу вирощену продукцію.