Кадровий голод у ФРН: кого бракує і чи допоможуть мігранти

Брак кадрів залишається гострою проблемою для багатьох секторів німецької економіки. Такого висновку дійшли одразу два дослідження, результати яких було представлено минулого тижня в Німеччині. Інститут німецької економіки в Кельні у своїй доповіді станом на грудень 2022 року підсумовує, що брак кваліфікованих працівників у країні, хоч і став дещо меншим, але загалом залишається "на високому рівні".

Водночас асоціація торговельно-промислових палат Німеччини DIHK у свої доповіді за минулий рік навіть дійшла висновку, що брак кваліфікованих працівників посилюється.

Брак працівників чи не у всіх галузях

Експерт з ринку праці Штефан Гардеґе (Stefan Hardege) з DIHK у розмові з DW каже, що проблема браку працівників уже не є проблемою окремих галузей. "Це вже проблема, яка спостерігається у всіх галузях. Це стосується дуже різних професій", - каже він. Передусім шукають машиністів на залізницю, а також людей, які управляють i контролюють рух транспорту на залізничних шляхах.

Сабіне Кене-Фінстер (Sabine Köhne-Finster), співавторка дослідження Інституту німецької економіки, роз'яснює свої висновки: серйозний брак спостерігається у соціальній сфері. Бракує, зокрема, "соціальних педагогів, соціальних працівників, вихователів. А в сфері догляду за літніми та хворими людьми бракує більшості", каже вона. В інших сферах, як-то обробці металу чи електротехніці, за словами експертки, бракує не лише кваліфікованих працівників, але й "експертів, людей з вищою освітою. Там бракує найбільше людей, і ситуація загострюється".

Незмінний парадокс - безробітні і вакансії

Штефан Гардеґе вказує на парадокс, який спостерігається вже роками: "Якщо зіставити кількість безробітних у Німеччині, а це близько 2,5 мільйона, і велику кількість вакантних місць, постає питання, чому воно не пасує". Він одразу висловлює можливу відповідь на власне питання: "Ми часто бачимо, що кваліфікація безробітних абсолютно не пасує до тієї, якої шукають компанії".

Читайте також: У ФРН констатують позитивний вплив біженців з України на ринок праці

Часто можна почути закид, що шукачі роботи не лише мають погану освіту, але й надто ледачі, а багато молодих людей уже не хочуть працювати по вісім годин на день. За словами Гардеґе, працівники, яких конче бракує, зараз дійсно в кращій позиції та можуть вимагати вищих зарплат чи кращих умов праці, але це в жодному разі не є причиною браку: "Я не знаю, що б вказувало на те, що це загальна проблема".

Як вирішити проблему браку кадрів?

Тим не менш, за словами Сабіне Кене-Фінстер, працівники також можуть допомогти розв'язати проблему. Вона впевнена, що варто бути більш гнучким і ставити собі питання: "Як змінилися професії? Чи є інші професії, які, може, схожі? Чи можу я завдяки зміні кваліфікації чи роботі в іншій сфері, так би мовити, допомогти мінімізувати брак працівників?".

Що стосується влади, то Кене-Фінстер загалом схвально відгукується про плани влади полегшити імміграцію кваліфікованих працівників до Німеччини. Але водночас, за її словами, потрібно "посилити професійно-технічну освіту". "В університетах, школах та училищах потрібно посилювати профорієнтацію", - каже експертка.

Читайте також: Українцям важко знайти хорошу роботу у Німеччині

Натомість Штефан Гардеґе з DIHK вказує на компанії та їхні завдання. За його словами, вони мають реагувати на брак кадрів за допомогою гнучких рішень та кращих пропозицій для працівників. "Компанії намагаються стати привабливішими, аби зацікавити працівників, зробити хороші пропозиції щодо поєднання родини та професії або можливості дистанційної роботи. Це, безумовно, важливо", - каже експерт i водночас наголошує на важливості законодавчої бази, яка б дозволяла полегшувати ситуацію.

Полегшення трудової міграції

Наприкінці березня німецький уряд оприлюднив законопроєкт, мета якого полягає у реформі міграційного законодавства, аби до країни їхало більше кваліфікованих працівників з-за кордону.

Штефан Гардеґе схвалює цей крок, але водночас, так само як і Сабіне Кене-Фінстер, він переконаний: "Важливо те, як цей закон втілюватиметься в життя". Експерт наголошує: нові правила повинні "добре і швидко працювати", а також потрібно створити підходящі структури.

Водночас Гардеґе переконаний: однією трудовою міграцією проблему не вирішиш. Він закликає не забувати про німецьких працівників: "Треба дивитися, як ми можемо ще краще використати потенціал всередині країни. Тут ідеться і про більше залучення до роботи жінок, а також старших людей". Тому рішення, на думку експерта, полягає у поєднанні двох рішень - трудової міграції та нових стимулах всередині країни.

Читайте також: Німеччина активно шукає працівників

Аби стимулювати трудову міграцію, попередній уряд на чолі з Анґелою Меркель (Angela Merkel) у минулому вже спростив в'їзд до країни тих кваліфікованих працівників, які вже уклали контракт із німецькими фірмами, а також дозволив фахівцям приїжджати на шість місяців до країни з метою пошуку роботи. Нинішній уряд Олафа Шольца (Olaf Scholz) хоче розширити можливості переїхати до Німеччини для працівників з третіх країн. Планується, що людям із досвідом роботи не потрібно буде проходити почасти складну і довгу процедуру визнання документів про освіту. Втім, це правило стосуватиметься лише тих, чия зарплата перевищуватиме певну суму. Але й ті, хто зароблятиме менше і не звільнятиметься від марудної процедури, все одно зможуть почати працювати в Німеччині, поки їхній диплом проходить процедуру визнання.

Найбільше нововведення законопроєкту - впровадження так званої "картки шансів", яка ґрунтується на бальній системі. Завдяки їй люди з професійно-технічною або вищою освітою з-за кордону матимуть можливість приїхати до Німеччини для пошуку роботи на рік. Балів претендентам на "карту шансів", крім того, додаватимуть знання німецької та/або англійської, вік, досвід роботи, зв'язок із Німеччиною, а також потенціал їхніх чоловіків чи дружин, що разом із ними переїжджають до країни. Крім того, володарям "карток шансів" буде дозволено, крім пошуку роботи, підпрацьовувати до 20 годин на тиждень, а також проходити випробувальні періоди без подальшого остаточного працевлаштування.