Як відновлюють сексуальне здоров'я пораненим бійцям

Бойові дії, постійний стрес та поранення підривають фізичне і психічне здоров'я військових, в тому числі спричиняють негаразди у їхньому інтимному житті. Через велику табуйованість теми сексу та сором багато військових залишаються з цією проблемою сам на сам. Водночас її невирішеність може призводити як до труднощів у стосунках, так і психічних розладів і суїцидів, кажуть фахівці.

За словами керівника медичного центру "Мольфа", лікаря-уролога і психотерапевта Івана Дмитрика, який працює з військовими, проблема дуже нагальна і не варто її недооцінювати.

"Секс є базовою потребою людини, без якої можна прожити, але задоволення якої є необхідним. Ми не можемо рухатися в якість вищі щаблі піраміди реалізації, поки не забезпечені базові потреби", - зазначає фахівець у розмові з DW.

Серед проблем в інтимному житті, з якими стикаються захисники, еректильна дисфункція, спричинена урологічними захворюваннями та психічними травмами, зниження лібідо, несприйняття свого тіла після поранень та ампутацій, а також ушкодження сечостатевої системи, зокрема геніталій.

"При розладах сексуального життя відбувається травмування особистості. Якщо я чоловік і наявність статевого життя була способом моєї ідентифікації, а зараз його немає через те, що або немає геніталій, або вони не функціонують, якась частина мене не буде функціонувати" - пояснює Дмитрик.

Реконструкція статевих органів тепер можлива в Україні

З осені цього року на базі центрального військового шпиталю в Києві та однієї з приватних лікарень столиці почали робити безкоштовні операції для військових з реконструкції органів сечостатевої системи. До того бійцям, які зазнали таких ушкоджень, могли допомогти лише наданням медичної допомоги зі збереженням життя, але без відновлення сексуальної функції, каже засновник проєкту "Реконструктивна урологія: травми, про які мовчить війна" Олексій Петрівський.

За його словами, ініціативу започаткували через значне збільшення бійців з пораненнями "нижче бронежилету" - приблизно у тисячу разів у порівнянні з 2014 роком. Переважно вони спричинені детонацією вибухових пристроїв, а також влучанням уламків, додає Петрівський.

"Такі травми після загоєння не становлять загрози життю, але дуже впливають на його якість. Здебільшого військові соромляться про це говорити, замикаються в собі, що призводить деколи і до суїциду", - каже він у розмові з DW.

Українські урологи навчаються за кордоном

До реалізації проєкту підійшли комплексно - влітку цього року українські урологи їздили на перше навчання до профільних фахівців у США. А вже в жовтні перша місія з десяти американських лікарів прибула в Київ для проведення операцій. У грудні до них долучилися також фахівці з Польщі та Мексики. З необхідним обладнанням, зокрема протезами статевих органів, продовжує Петрівський, допоміг уряд Литви.

"Під час операцій формується сечовий міхур, уретра. За допомогою протезів відновлюються зовнішні статеві органи. І відновлюються не лише з позиції естетики, але й з позиції функціональності, щоб людина могла себе повноцінно відчувати членом соціуму і нормально почуватися психічно та в плані подальшого сексуального життя", - розповідає медичний координатор проєкту Олександр Шевага. Якщо під час поранення не були пошкоджені сім'яники, продовжує він, у пацієнтів зберігається й репродуктивна функція.

Ветеран війни на Донбасі Михайло з Чернігівщини став одним з перших пацієнтів, яким провели реконструктивну операцію статевих органів в межах проєкту. Множинні ушкодження, зокрема й сечостатевої системи, чоловік отримав ще у 2019 році під час боїв на околицях Світлодарська. Тоді, за словами чоловіка, лікарі не давали гарантій на те, що він знову стане на ноги, тож про відновлення сексуального життя навіть не йшлося. Коли Михайло дізнався про можливість реконструкції, не розмірковуючи, поїхав в Київ, каже він у розмові з DW.

"Страху не було, бо втрачати було нічого. Мені вже робили операцію в 2020 році лікарі з Нідерландів коштом волонтерів. Тоді зшивали уретру, встановлювали пакети та трубки з живота. Певною мірою стало легше. Але надії на повне відновлення всіх функцій вже не було", - розповідає Михайло. 

За два місяці після реконструктивної операції чоловіка ще турбують больові відчуття, втім, ерекція вже відновилася, щоправда, тепер вона постійна, що спричиняє певний дискомфорт, каже він.

"Звісно, так краще, бо зовсім інше життя починається. Якщо чоловік неспроможний як чоловік, то це дуже важко. Подібних поранень багато, просто про них не говорять. Багато хлопців не змогли з цим миритися і покінчили із життям. Тепер у таких людей є шанс", - зазначає Михайло.

Понад 100 українських військових - в черзі на операцію

Станом на середину грудня з реконструкцією сечостатевих органів в рамках проєкту Петрівського допомогли вже більше 50 військовим, і попри коштовність таких операцій зупинятися на цьому представники проєкту не збираються. У списку очікування - понад 100 українських захисників, участь яких у програмі вже затверджено, каже Шевага. Тож, за його словами, зараз триває підготовка до наступних місій іноземних фахівців, відряджень лікарів з різних регіонів України на навчання в США, Індію та Таїланд для переймання досвіду та пошук спонсорів.

У майбутньому, продовжує медичний координатор проєкту, надавати допомогу з відновлення сексуального життя планують і жінкам-військовослужбовицям, які зазнали травм черевної порожнини та тазу. У перспективі - й розширення ініціативи послугами з психологічної реабілітації, яка не менш важлива, ніж фізична, додає Шевага.

"Тому що порушення потенції та інші сексуальні порушення виникають і без прямої травми статевих органів", - зауважує лікар.

Зміни в сексі є природними на тлі ПТСР, депресії та контузій

На це у розмові з DW звертає увагу й сексологиня, співзасновниця міжнародної асоціації військових реабілітологів Святослава Федорець. За її словами, зміни у сексуальній функції можуть бути на тлі посттравматичного стресового розладу, депресії та контузій, зокрема через медикаменти. До того, впливати на ерекцію, рівень лібідо та тривалість статевого акту може й тривале перебування в стресових умовах.

Читайте також: "Підтримати, але не зробити вразливим". Психологічна допомога на фронті

"Дуже важливо давати роз'яснення, чому так функціонує тіло, чому це впливає на сексуальне функціонування і що це не є чимось сталим, що залишиться назавжди. Коли військові вертаються додому на кілька днів, цього замало, щоб відійти від умов війни. Тому це цілком природна реакція", - зазначає сексологиня. У таких випадках, продовжує Федорець, важливо експериментувати з різними сексуальними практиками та не обов'язково фіксуватися на сексі, який передбачає проникнення.

Читайте також: Інтимний щоденник української художниці

"Таким чином ми знімаємо напругу від питання, чи встане пеніс, чи ні. Насправді секс може бути таким, як цього хочеться. Це можуть бути пестощі руками, оральні ласки. Також допоміжні засоби для сексу можуть сприяти дослідженню свого тіла, що особливо важливо при травмах спинного мозку", - каже сексологиня.

Адаптація до сексу після бойових поранень

Аби зменшити напругу в комунікації та задовольнити потребу військових та ветеранів в інформації про сексуальне життя після поранень, організація Veteran-hub запустила освітню платформу Resex. В межах цього проєкту на основі проведеного дослідження також випустили безкоштовні посібники "Любись" про сексуальне життя після фізичних поранень - окремо для військових та військовослужбовиць. Їх розповсюдили серед реабілітаційних центрів та шпиталів, каже DW менеджерка проєкту Resex Катерина Скороход. "Лікарям ветерани чи ветеранки часто не можуть поставити запитання, тому що або соромно, або самі медики не готові про це говорити", - зазначає вона.

Окрім практичних рекомендацій, як пристосувати сексуальне життя до наслідків травм, посібники містять поради, як прийняти зміни в тілі, а також про те, як краще комунікувати про це з партнерами.

"Головний меседж в тому, що секс та стосунки після поранення можливі і вони можуть бути добрими. Очевидно, що як було - вже не буде. Але людина може справитися з цим, щоб далі любитися. Секс після поранення може бути і серйозним, і грайливим, і ніжним, і пристрасним", - наголошує Скороход.

Окремий блок в посібниках присвячений рекомендаціям до партнерів поранених ветеранів про те, як краще вибудовувати з ними подальші стосунки. Адже, наприклад, надмірна опіка, як показали результати дослідження, у багатьох випадках шкідлива.

"Наші респонденти наголошували на важливості робити щось самостійно, щоб після поранення тебе сприймали як людину, а не через призму жалості", - зазначає Скороход.

Як поранення військових впливають на стосунки

Про проблему у сприйнятті суспільством поранених військових говорить і ветеран війни на Донбасі Родіон Тристан, який взяв участь в інформаційній кампанії проєкту "Любись". Ще в 2015 році чоловік під час бойових дій втратив праве око, після чого переніс понад 50 операцій. Неприйнятні реакції людей на вигляд його обличчя, каже Родіон, помічав неодноразово.

"Це або тема для жартів, на кшталт, "пірат йде", або привід мене уникати. Раніше я міг зняти пов'язку, і в годину пік в метро навколо мене була мертва зона десь з пів метра", - ділиться ветеран. За його словами, таке ставлення може ускладнювати формування нових стосунків та підсилювати несприйняття свого скаліченого тіла, що впливає на лібідо.

Психологічна допомога у таких випадках має бути ключовою, переконаний Родіон. "До фізичних каліцтв може додаватися ПТСР, провина вцілілих. Коли ми говоримо про травми, найголовніше донести думку, що немає нічого поганого у зверненні до фахівця. Адже, окрім того що про секс не заведено говорити, часто побутує культ всесильності військових", - каже Родіон.

На думку ветерана, наразі держава не приділяє достатньо уваги проблемі відновлення сексуального життя військових після поранень. "Ця проблема не розглядалася як потреба, що є на часі, хоча я з цим не згоден, тому що це може спровокувати демографічну кризу. Секс - це елемент психічного здоров'я. Якщо ми кажемо, що психічне здоров'я наших військових важливе, то треба дивитися на нього комплексно", - критикує Родіон Тристан.

Що робить держава для сексуальної реабілітації військових?

Водночас в міністерстві охорони здоров'я України запевняють, що опікуються всіма сферами реабілітації після поранень задля повернення травмованих до звичного життя. Найважча категорія пацієнтів, в яких є дисфункція тазових органів, - це люди із спинномозковою травмою, каже у розмові з DW директор департаменту високотехнологічної медичної допомоги та інновацій МОЗ Василь Стрілка.

Фахову допомогу їм надають в Центрі лікування та реабілітації наслідків нейротравм для ветеранів війни в місті Клевань, що на Рівненщині, продовжує він. До цього, за його словами, в межах співпраці з Всесвітньою організацією охорони здоров'я залучають також іноземних фахівців зі спинномозкової реабілітації, які не лише працюють з пацієнтами, але й передають досвід українським лікарям.

"Також у 2024 році плануємо разом з американцями і з канадцями впроваджувати програми з інвазивної та неінвазивної стимуляції спинного мозку, які у світі вважаються передовими", - зазначає директор департаменту МОЗ. Ці методики спрямовані на відновлення еректильної функції пацієнтів, додає він.