Хто і навіщо пропонує Україні "символічне" членство у ЄС?

Після того, як ідея про вступ України до Європейського Союзу (ЄС) за пришвидшеною скороченою процедурою не знайшла широкої підтримки серед країн-членів, у Брюсселі заговорили про новий шлях, так зване "асоційоване членство", яке надасть Києву символічний статус у ЄС до його формального вступу. І хоча публічно керівництво ЄС цієї позиції ще не оголошувало, проте під час неофіційного саміту Євросоюзу на Кіпрі українському президенту Володимиру Зеленському дали зрозуміти: членство у ЄС до 2027 року, як на тому наполягав Київ, Україна не отримає. "Це тривалий процес, дуже складний. І ми не можемо встановлювати штучні терміни - три місяці чи десять років", - сказав очільник Європейської Ради Антоніу Кошта про процес вступу країни до ЄС. А канцлер Німеччини Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) відверто заявив: "Усім зрозуміло, що негайний вступ України до ЄС є, звичайно, неможливим". 

Проміжний статус із символічними правами

Ідея "асоційованого членства" належить Берліну та Парижу, повідомило днями видання Financial Times. За його даними, саме нібито Німеччина та Франція, кожна окремо, запропонували надати Україні "символічні" права та окремі переваги ще на передвступному етапі, котрі виключають право голосу в ЄС та доступ до бюджету, зокрема, фондів Спільної аграрної політики (САП), через які фінансують субсидії на підтримку сільського господарства країн-членів. Як зауважується в статті Financial Times, у пропозиції Німеччини говориться, що цей проміжний статус України в ЄС "матиме символічну силу завдяки назві" і "може бути наданий політичним рішенням лідерів ЄС, що дасть можливість обійти "довгі процедури".

Цей підхід виглядає менш привабливим для Києва, ніж концепція так званого "зворотного членства", котру також донедавна обговорювали в брюссельських колах, вона передбачала надання Україні доступу до ширшого кола прав та переваг членства в ЄС ще перед її формальним юридичним вступом. Ця концепція не знайшла широкого схвалення в європейських столицях, де наполягають: процес розширення має відбуватися за встановленими критеріями і лише на підставі прогресу країни у визначених реформах.

У Києві ідею "асоційованого членства" сприйняли без захоплення. "Україні не потрібно символічне членство в ЄС. Україна захищає себе, безумовно, захищає Європу не символічно, а реально (…) Ми захищаємо спільні європейські цінності. Я вважаю, що ми заслуговуємо на повноправне членство Європейського Союзу", - заявив український президент Володимир Зеленський. Він застеріг європейські та "деякі інституції в Україні" не шукати "символічного членства в ЄС", бо цього не підтримує український народ. Зеленський також нагадав, що в Україна вже мала Будапештський меморандум "з символічними гарантіями безпеки". 

Не "символічне членство", а "асоційований статус"

Різка реакція Києва на ініціативу щодо нового підходу інтеграції України в ЄС може пояснюватися невдалим вживанням поняття "символічне членство", і саме це породжує різного роду непорозуміння, сказав у коментарі DW старший аналітик Інституту досліджень безпеки Європейського Союзу (EUISS) Ондржей Дитріх. "Ні Франція, ні Німеччина не розглядають його як заміну повноцінного членства", - наголосив експерт. 

За його словами, говорячи про "інтегрований або асоційований статус", Берлін і Париж, "хоча й висловлюються окремо, але в подібному ключі, прагнуть сформулювати позицію, відповідно до якої Україна справді може мати певні вигоди з інтеграції ще до свого формального вступу". Проте при цьому є певні сфери, такі як право голосу чи САП, які "з політичних причин залишатимуться за межами доступності", пояснює Дитріх. 

Поява різних концепцій щодо вступу України до ЄС свідчить про те, що Брюссель намагається вирватися з пастки, в яку сам себе й загнав, констатує Катеріна Якімовська, старша аналітикиня з проєктів Центру європейських студій імені Вілфреда Мартенса. Після початку війни Росії проти України ідея розширення ЄС ніби отримала друге дихання, але насправді ЄС не так просто її реалізувати.

"Наявність дев'яти країн-кандидатів на членство в ЄС дедалі більше ускладнює Брюсселю балансування між прагненням терміново розкрити і над Україною європейську безпекову парасольку та відданістю принципам складного процесу вступу", - сказала аналітикиня у коментарі DW.

Вона називає  пропозицію "асоційованого членства" для України - "ще одним проявом французько-німецького "мозкового штурму" щодо того, як швидко інтегрувати Україну, не надаючи їй в руки найбільшого козиря - права вето - та не ставлячи під загрозу САП, оскільки ініціатива пришвидшеного членства України в ЄС до 2027 року провалилася, навіть не розгорнувши крил".

Наполягати на конкретній даті вступу в ЄС - контрпродуктивно

Проте реалізація подібних креативних пропозицій щодо різних варіантів членства потребує двох важливих речей: політичної волі та внутрішніх реформ самого ЄС. Катеріна Якімовська нагадує, що країнам-кандидатам Західних Балкан Брюссель також запропонував поетапний вступ до ЄС, і "хоча деякі лідери Західних Балкан спочатку й чинили опір, але тепер починають підтримувати цю ідею та чекають на наступні кроки ЄС". "Однак, зрозуміло, що президент Зеленський виступає проти цього (неповноправного членства у ЄС. - Ред.)", - визнала експертка.

Наполягати на якомусь особливому ставленні, чітких термінах вступу до ЄС чи подібних речах з боку Києва "є контрпродуктивним і, відверто кажучи, нереалістичним", вважає Ондржей Дитріх з EUISS.  Так само малоймовірними є сподівання на те, що "США можуть якимось чином змусити ЄС переглянути методологію розширення, особливо враховуючи, що реформи (в Україні. - Ред.) не завжди йдуть на повну швидкість, що, безумовно, є зрозумілим в умовах війни", каже експерт.

Дитріх наголошує, що наразі у ЄС "існує новий контекст", за якого переговори про вступ з Україною "ймовірно, будуть відкриті". "Але для підтримання цього імпульсу необхідно також, щоб уряд України повною мірою скористався цією можливістю", - радить експерт.

ЄС має надати Києву більше конкретики, а не лише "розкидатися ідеями"

Європейський дипломат, з яким на умовах анонімності поспілкувалася DW, відзначив, що ідея "асоційованого членства" може бути "хорошим варіантом" для України, який Києву "варто розглянути прагматично і прийняти". Він також повідомив, що "у пакеті асоційованого членства українському уряду можуть запропонувати направити представників своїх міністерств для роботи в різних органах європейських інститутів". "Це буде надзвичайно цінний досвід і важливий підготовчий етап перед тим, як Україна здобуде всі права в ЄС", - сказав співбесідник.

Поки керівництво ЄС не зробить конкретну заяву і не надасть Києву дорожню карту, яка пояснюватиме, що "означатиме ця "символічність" членства та його масштаби, а також вплив на вступ інших країн-кандидатів", українській владі варто ставитися до кожної пропозиції щодо можливих варіантів членства "дуже уважно", радить Катеріна Якімовська. "Необхідно набагато більша участь з боку ЄС, ніж просто розкидатися ідеями та робити ставку на ентузіазм і надії українського народу, який, зрозуміло, шукає світла в кінці жахливого тунелю, в якому він опинився", - підсумувала експертка.