1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
ІсторіяУкраїна

Хто і коли збудує меморіал у Бабиному Яру?

Вікторія Власенко
29 вересня 2023 р.

Російське вторгнення в Україну поставило на паузу питання створення меморіалу жертвам Бабиного Яру. Які головні причини цього і чи з'явиться музей Голокосту на місці масових розстрілів євреїв у Києві - з'ясовувала DW.

https://p.dw.com/p/4Wrjn
Пам'ятник "Менора" в Бабиному Яру встановлено 29 вересня 1991 року
Пам'ятник "Менора" в Бабиному Яру встановлено 29 вересня 1991 рокуФото: Marina Baranovska/DW

Ідею створення меморіалу в Бабиному Яру, де в 1941 році лише за два дні - 29 та 30 вересня - нацисти розстріляли понад 30 тисяч євреїв, почали серйозно обговорювати у 2016 році. Тоді у Києві було підписано меморандум про створення на території Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр" приватного Благодійного фонду "Меморіал Голокосту "Бабин Яр" (BYHMC). Головна мета його діяльності полягала у зведенні музейного комплексу за благочинні внески.

До наглядової ради фонду увійшло чимало відомих громадських діячів і політиків з усього світу, а також російські олігархи українського походження - Михайло Фрідман, Герман Хан, Павло Фукс, - які виступали одними з головних спонсорів будівництва майбутнього меморіалу. Попередній бюджет проєкту становив 100 мільйонів доларів, а відкрити меморіальний комплекс планувалося у 2026 році. Після виборів в Україні 2019 року діяльність BYHMC отримала від влади повну підтримку і сприяння.

Що пропонувала команда BYHMC

Бурхливе суспільне обговорення меморіалу у Бабиному Яру припало на 2020 рік, коли на посаду його художнього директора було призначено російського режисера Іллю Хржановського. У травні 2020 року у масмедіа потрапили чорнові фрагменти концепції меморіалу у Бабиному Яру, запропоновані Хржановським, які включали у себе використання "психометричних алгоритмів", "персоналізовані анкети", "зони віртуальної реальності, в яких відвідувачі опинятимуться у ролі жертв, колаборантів, нацистів і військовополонених". 

Проєкт приватного фонду BYHMC мав поєднати ландшафт Бабиного Яру з меморіальним комплексом
Проєкт приватного фонду BYHMC мав поєднати ландшафт Бабиного Яру з меморіальним комплексомФото: Holocaust-Gedenkstätte Babyn Yar

Після хвилі різкої критики керівництво  BYHMC запевнило, що це були лише чорнові напрацювання і що "Діснейленду" на кістках" у Бабиному Яру не буде. Натомість у січні 2021 року фонд офіційно презентував концепцію, над якою працювала 22 автори, серед них - сербська художниця Марина Абрамович, український режисер Сергій Лозниця, головний куратор музею Гуггенхайма в Нью-Йорку Трой Конрад Терієн.

Наразі неможливо ознайомитися з повним текстом художньої концепції BYHMC, оскільки на сайті фонду посилання на неї не працює. Проте згідно з коротким її викладом, до 2026 року у Бабиному Яру планувалося провести масштабне будівництво і спорудити більше десятка об’єктів, серед яких чотири музеї: Музей трагедії Бабиного Яру 1941-1943 роки, Музей Голокосту в Україні та Східній Європі, Музей історії забуття трагедії Бабиного Яру і Музей історії місця і Куренівської трагедії.

Читайте також: Анна Фурман: Наймолодшій жертві Бабиного Яру було два дні

"Російський слід" і санкції ЄС

Від моменту створення фонду його критики негативно сприйняли участь у ньому російських спонсорів з близького оточення президента РФ Володимира Путіна, зокрема, Фрідмана і Хана, попри те, що обидва олігархи мають українське походження і власну сімейну історію, пов'язану з Бабиним Яром. Співголова Асоціації єврейських організацій і громад України (Ваад), колишній дисидент Йосиф Зісельс називав проєкт "троянським конем" Кремля, який "росіяни використовують, щоб показати всьому світу, що українці, умовно кажучи, антисеміти, посібники фашистів, які не можуть самі побудувати меморіал".

До російського вторгнення в Україну тісний фінансовий зв'язок приватного фонду "Меморіал Голокосту "Бабин Яр" із Кремлем українську владу не турбував. Крапки над "і" розставила війна Росії проти України.  Буквально з перших днів війни 2022 року Хан та Фрідман потрапили під санкції ЄС та Великобританії. У липні 2023 року санкції проти Фрідмана запровадив Київ, а СБУ  повідомила йому про підозру у причетності до фінансування агресії РФ проти України. Після цього художній керівник BYHMC Ілля Хржановський оголосив, що залишає свою посаду, бо з 2006 року проживає у Німеччині, громадянином якої є, і "не вважає правильним працювати в Україні, фізично там не проживаючи і не поділяючи всі біди та небезпеки разом з українським суспільством".

"Діяльність з будівництва комплексу зупинилася"

Повномасштабне російське вторгнення суттєво вплинуло на діяльність фонду,  визнав у коментарі DW директор  BYHMC  Олексій Макухін. "Була зупинена велика кількість проєктів, зокрема пов'язаних з будівництвом, ми скоротили багато персоналу. Приблизно 80% коштів, які ми мали на момент початку війни, були перенаправлені на гуманітарну допомогу, ми залишили мінімальний рівень, щоб підтримувати існуючі об'єкти і проєкти, пов'язані з архівною роботою", - розповів Макухін.  Він також наголошує, що члени Наглядової ради фонду, які потрапили під санкції, вийшли з її складу.

"Наразі будівельні роботи, архітектурні конкурси повністю зупинені, на сьогодні увага фонду головним чином зосереджена на роботі з архівами та міжнародній діяльності", - наголошує Олексій Макухін. Щодо діяльності з будівництва меморіального комплексу у Бабиному Яру, то "вона не відбувається". "Але коли закінчиться війна, то ми цілком можемо збудувати його за два роки", - переконаний очільник фонду. При цьому він уточнює, що коштів для будівництва комплексу "поки що немає, але є впевненість та попередні домовленості, що ми зможемо їх зібрати".

Державної концепції "влада не помічає"

Попри те, що офіційно російські олігархи вже не є спонсорами будівництва у Бабиному Яру, Йосиф Зісельс продовжує називати його "російським проєктом", наголошуючи, що його головною метою було створення медійного розголосу та PR-ефекту, а не будівництво музейного комплексу. "Ми переконалися, що від самого початку це була  ділянка інформаційного фронту в гібридній війні РФ проти України, метою цього проєкту було довести, що українці - це нацисти, адже Путін і почав повномасштабне вторгнення саме під гаслом  денацифікації", - сказав співголова Вааду України у коментарі DW.

За його словами, оскільки "ні представники української влади, ні всі ті, хто підтримували концепцію BYHMC, досі цього публічно не визнали, ми вважаємо, що російський проєкт продовжує існувати". "На мою думку, тепер його діяльність буде скерована на те, щоб допомогти Фрідману та іншим олігархам зняти західні санкції", - каже Зісельс. 

Він також наголошує, що, окрім художньої концепції меморіалізації трагедії Бабиного Яру від приватного фонду BYHMC, існує державна українська концепція, над якою почали працювати науковці та вчені Інституту історії НАН України ще у 2017 році. Але її, як каже Зісельс, "влада не помічає". 

Символічна синагога "Місце для роздумів" у Бабиному Яру. Малюнки на стелі відтворюють положення зірок 29 вересня 1941 року - у перший день масових розстрілів в Бабиному Яру
Символічна синагога "Місце для роздумів" у Бабиному Яру була відкрита у вересні 2021 року. Малюнки на стелі відтворюють положення зірок 29 вересня 1941 року - у перший день масових розстрілів в Бабиному ЯруФото: Kateryna Lutska/DW

Одна трагедія - дві концепції

Справді, державна концепція комплексного розвитку (меморіалізації) Бабиного Яру після низки доопрацювань, обговорень на рівні громадськості та українських і зарубіжних експертів  навесні 2021 року була передана на розгляд Верховної Ради й уряду. Але розглянута ними вона так і не була.

Це бачення майбутнього меморіалу не передбачає капітального будівництва на місцях розстрілів в Бабиному Яру. Натомість там пропонується створити два музеї: Український музей Голокосту та Меморіальний музей Бабиного Яру. У тексті цієї концепції проєкт, ініційований благодійним фондом "Бабин Яр", описується як її "змістова альтернатива".

За словами директора Інститут історії НАН України Олександра Лисенка, представники BYHMC не висловлювали бажання вести діалог з членами робочої групи під час роботи над державною концепцією. Зі свого боку керівництво BYHMC в особі виконавчого директора Макса Яковера, який перебував на цій посаді з 2019 року до лютого 2022 року, заявляло про неможливість об'єднати проєкт фонду з державною концепцією.

Читайте також: Виставка в Бабиному Яру: Бахмут - місто двох трагедій в історії

"Кошти на музей Голокосту - закрите питання до кінця війни"

Яка ж доля очікує меморіал у Бабиному Яру і чи може російсько-українська війна примирити два табори, які не могли знайти спільну мову щодо його концепції? "Війна відсунула на задній план порядку денного все, що пов'язано зі стратегічним будівництвом меморіальних інституцій. Цілком зрозуміло, що це питання зараз не на часі й увага суспільства не прикута до нього так, як напередодні широкомасштабного вторгнення", - констатує правозахисник, член експертної ради Центру громадянських свобод В'ячеслав Ліхачов.

Окрім того, головною проблемою будівництва залишаються кошти. Знайти нових спонсорів, які "висловлять готовність взяти на себе шлейф негативу і репутаційні ризики", пов'язані з попередньою причетністю до BYHMC підсанкційних російських олігархів, буде складно, вважає експерт. А "виділення державою коштів на музей Голокосту - це закрите питання до кінця війни, а може й після".

Повернути державний контроль

Компромісним рішенням може стати повернення державного контролю над проєктом меморіалізації  Бабиного Яру. В'ячеслав Ліхачов стверджує, що ділянка землі під будівництво меморіалу свого часу опинилася в оренді BYHMC незаконно, і "на сьогодні не існує жодних юридичних проблем повернути її у власність міста".  "І якщо відмовитися від амбіцій побудували найбільший у світі музей Голокосту, то там можна створити меморіал і зробити музей у приміщенні колишньої контори єврейського цвинтаря, яка збереглася на території Бабиного Яру", - вказує Ліхачов. 

Важливо й те, що повернення державного контролю над проєктом "стане гарантією того, що жоден бізнесмен з російським корінням чи просто з дивною уявою про те, як повинна виглядати меморіалізація, не зробить все, що захоче на землі Бабиного Яру, яка є дуже важливою не лише для українського єврейства, а й для кожного киянина і кожного українця", вважає Ліхачов. Проте реалізація і цього компромісного варіанту можлива лише після війни. "Чи піде на це українська влада і суспільство - сказати складно, але таку можливість варто обговорювати вже зараз", - переконаний експерт.