Анна Фурман: Наймолодшій жертві Бабиного Яру було два дні | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 28.09.2021
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Культура й стиль життя

Анна Фурман: Наймолодшій жертві Бабиного Яру було два дні

Як і навіщо науковці персоналізують пам'ять про трагедію Бабиного Яру - про проєкт "Імена" в інтерв’ю DW розповіла заступниця генерального директора Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" Анна Фурман.

Науковці та дослідники проєкту "Імена", який реалізовує Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" у Києві, оцифрували близько півтора мільйона унікальних архівних документів 20-30-их років минулого сторіччя, періоду нацистської окупації Києва 1941-43 років та післявоєнного періоду. Серед них - дані Державних архівів міста Києва, Київської області, Центрального держархіву вищих органів влади та управління України та інших. Таким чином у вільний доступ на сайті Меморіального центру, викладено, зокрема, актові книги, трудова картотека жителів Києва та картотека діячів культури та мистецтв часів окупації 1941-1943 років.

Ці документи дозволяють відшукати нову інформацію про загиблих в Бабиному Яру, а також дають змогу кожному, хто цікавиться історією свого роду, дізнатися невідомі факти з минулого своїх рідних. Про роботу над архівними документами і про те, як вони допомагають розкривати нові факти про трагедію Бабиного Яру, в інтерв’ю DW розповіла заступниця генерального директора Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" Анна Фурман.

Deutsche Welle: Пані Фурман, розкажіть, будь ласка, як давно діє проєкт "Імена" і яка його головна мета?

Анна Фурман: Ми розпочали роботу над проєктом "Імена" близько двох років тому. До нього залучили групу наукових співробітників і дослідників. Нашою загальною метою було встановити осіб, які загинули у Бабиному Яру в часи нацистської окупації Києва.

Анна Фурман - заступниця генерального директора Меморіального центру Голокосту Бабин Яр

Анна Фурман - заступниця генерального директора Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр"

Адже за цей час там були розстріляні різні люди, різних національностей, які проживали в різних місцях. До нас цими пошуками, збором свідчень займався Яд Вашем (ізраїльський національний меморіал Катастрофи (Голокосту) та Героїзму. – Ред.). Деякі окремі дослідники та історики вели подібну роботу. Але вона не була уніфікована. Тож ми вирішили зібрати воєдино всі Книги пам’яті, архівні матеріали, списки документів для того, щоб скласти єдину базу про жертв Бабиного Яру. Для цього ми також розпочали кампанію з пошуку нащадків тих, хто загинув у Бабиному Яру, чиї свідчення могли б доповнити вже відомі дані.

Скільки загалом встановлено імен загиблих?

Щодня інформація оновлюється, ми хочемо її доповнити до роковин трагедії Бабиного Яру. Наразі це близько 28 тисяч 300 осіб. За останній рік роботи

нам вдалося встановити понад тисячу нових імен, які не були відомі раніше і які не увійшли до мартирологів і яких не було в базі Яд Вашем. Це стало можливо завдяки відкритості українських архівів і завдяки тому, що нам вдалося знайти унікальні матеріали, які до речі представлені в нашому онлайн архіві Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр", де є дані про вбитих, згадки, свідчення киян про те, як їхні сусіди чи знайомі пішли 29 вересня до Бабиного Яру і не повернулися або зникли в період окупації Києва.

Те, що вам вдалося встановити понад тисячу нових імен жертв Бабиного Яру, - це фактично наукове відкриття.

Певно, це так і є. Наші вчені багато над цим працювали і працюють. Робота, яку вони ведуть, - дуже копітка. У нашому проєкті на постійній основі працює 5 чоловік. Проте до виконання тих чи тих завдань, роботи у німецьких архівах чи архівах українських міст ми залучаємо десятки вчених, істориків, фахівців з генеалогії. Коли ми складали, аналізували і оновлювали цю версію, яка у нас сьогодні викладена на сайті, то над цим завданням працювало понад 25 осіб. Згодом ми збираємо опублікувати книгу з невідомим історіями жертв Бабиного Яру, яку ми сподіваємося перекласти на англійську мову.

Читайте також: Синагога в Бабиному Яру - данина пам'яті жертвам Голокосту і погляд у майбутнє

Точну кількість жертв Бабиного Яру досі назвати складно. Якими даними оперуєте ви?

Переважна більшість вчених сходиться на думці, що від 1941 по 1943 роки, в період нацистської окупації Києва, в Бабиному Яру було розстріляно від 70 до 100 тисяч людей. За 29 і 30 вересня 1941 року було розстріляно понад 33 тисячі осіб, переважна більшість яких були євреями. Ця цифра - більш ніж 33 тисячі - випливає зі статистичних відомостей, які містяться у довідках, підготовлених нацистами. Але в них немає ніяких описів, хто були ці люди. Цю інформацію ніхто не фіксував і не заповнював, а якщо і заповнював, то наразі ніхто її не має або вона не знайдена.

Розстріли в Бабиному Яру, 1941 рік

Розстріли в Бабиному Яру, 1941 рік

І яким чином вам вдається знайти цю інформацію?

Українські архіви, чиї дані ми оцифровуємо, зберігають величезну кількість неопрацьованих даних. Ми аналізуємо різні типи документів окупаційного періоду, фонди районних управ, зокрема актові книги, які охоплюють не тільки 1941-43 роки. Ще ми працюємо в архіві Національної поліції Києва. Вивчаємо документи так званих Надзвичайних комісій з вивчення діяльності німецько-фашистських загарбників, які були створені майже у кожному українському місті, і відповідно протоколювали чимало важливих речей. Окрім цього, у нас є меморандум про співпрацю з Федеральною архівною службою Німеччини. Обсяг роботи дуже великий. Щоразу вибір типу документів, які ми опрацьовуємо, залежить від того, що ми хочемо дізнатися.

Наприклад, якщо ми хочемо більше дізнатися щось про вже відому особу, яка загинула в Бабиному Яру, то намагаємося встановити факти її біографії, хоча б приблизний рік народження, а вже далі дізнатися долю інших її родичів чи встановити повний склад сім’ї, яка загинула в Бабиному Яру. Бо, як правило, людей там вбивали цілими родинами. Наймолодша жертва Бабиного Яру, яку ми зафіксували, - немовля, якому виповнилося два дні.

Чому, на вашу думку, важливо встановлювати і виявляти такі біографічні деталі про тих, хто загинув у Бабиному Яру?

Передусім, це прояв поваги до тих людей, які були страчені, ким би вони не були. Це можливість зрозуміти, як важливо персоналізувати цю історію. Бо це вже стає не просто статистикою, не просто цифрами. Це особисті історії тисяч людських життів. Розуміння цього пробуджує емпатію. Ми починаємо краще розуміти цю частину нашої історії, нашого міста, в якому ми живемо. Адже за ті два вересневі дні початку окупації було знищене майже все київське єврейство. Це абсолютно змінило картину міста, Київ став іншим. І це важливо знати і добре розуміти.

Ви сказали, що намагаєтеся встановити імена всіх, кого було розстріляно у Бабиному Яру. Як відомо, протягом вересня-жовтня 1941 року у Бабиному Яру було розстріляно кілька ромських таборів. Чи вдалося вам встановити ім’я загиблих ромів?

Це складне питання. Відомо, що було знищено два ромські табори, але повних списків цих людей не було. Є лише деякі архівні матеріали про те, що після 29-30 вересня ці табори зникли. Встановити конкретні особи ромів значно важче. Проте ми над цим активно працюємо. Так само ми проводили окреме дослідження під керівництвом директора Інститут історії Голокосту в Україні та Східній Європі при нашому Меморіальному центрі Андрія Руккаса щодо встановлення осіб пацієнтів Київської психіатричної лікарні імені Павлова, яких було розстріляно у Бабиному Яру. Вивчалися архіви СБУ, архіви лікарні, і завдяки цьому нам також вдалося встановити деякі імені загиблих.

До вас звертаюся люди з проханням допомогти з пошуком інформації про рідних?

Так, і ми із задоволенням допомагаємо, пояснюємо, як користуватися онлайн архівом, адже у нас там викладено близько 1 мільйона 400 оцифрованих документів. Ми опрацьовуємо всі запити і намагаємося підказати, у якому напрямку варто продовжувати подальший пошук і куди краще звертатися по інформацію. У нас є дослідники-генеалоги, які також допомагають зібрати інформацію про ваш родовід.

Як правильно користуватися оцифрованими архівами?

Загалом для того, щоб почати пошук за актовими записами, треба знати хоча б прізвище, якщо є рік народження, то навіть не обов’язково знати по-батькові. Бажано спочатку самому зробити певний аналіз інформації родинних зв’язків: від батьків до бабусь і прабабусь, згадати місця їхнього проживання, дати народження, можливо, зміни прізвищ, якісь факти з сімейної історії. І вже відштовхуючись від того, звертатися до відкритих архівів чи до наших фахівців.

Дивитись відео 03:07

Де вбивали у Бабиному Яру? Як київські дослідники відтворили місце злочину (27.01.2021)

DW.COM