Ілля Хржановський: Я розумію, як зробити ″Бабин Яр″ важливим для всього світу | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 22.06.2020
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Культура й стиль життя

Ілля Хржановський: Я розумію, як зробити "Бабин Яр" важливим для всього світу

Режисер Ілля Хржановський, артдиректор центру "Бабин Яр", в інтерв'ю DW - про концепцію цього меморіалу, скандали навколо центру і кінопроєкту "Дау" та про своє бачення музею Голокосту в Києві.

Фрагмент проєкту меморіального центру Голокосту Бабин Яр

Фрагмент проєкту меморіального центру Голокосту "Бабин Яр"

Скандал в Україні навколо творця кінопроєкту "Дау", російського режисера Іллі Хржановського вибухнув через кілька місяців після його призначення наприкінці 2019 року на пост художнього керівника Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр". Спочатку щодо Хржановського відкрили кримінальне провадження, звинувативши його в тортурах дітей на зйомках фільму "Дау. Дегенерацiя". Потім в українських ЗМІ було опубліковано нібито чорнову версію концепції меморіального музею "Бабин Яр", де йшлося про використання "психометричних алгоритмів" і "зон віртуальної реальності, в яких відвідувачі опиняться, зокрема, в ролі жертв, колабораціоністів, нацистів і військовополонених". Артдиректора звинуватили в неповазі до пам'яті загиблих у Бабиному Яру і неетичності використовуваних ним методів. З'явився колективний лист з вимогою звільнити Хржановського.

11 червня відбулося засідання наглядової ради Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр", де були презентовані проєкти, над якими працює нова команда фонду. Запис засідання було викладено у відкритому доступі. DW поговорила з Іллею Хржановським про роботу над концепцією меморіалу, реакції в Україні на будівництво музею Голокосту, скандали навколо "Дау", осмислення трагедії в Бабиному Яру і про те, яким повинен бути меморіал пам'яті жертв Голокосту.

DW: Ілля, на засіданні наглядової ради йшлося про те, що Ваша команда працює одночасно над 27-ма різними проєктами. Розкажіть, будь ласка, про найважливіші та найцікавіші з них з Вашої точки зору. 

Ілля Хржановський

Ілля Хржановський

Ілля Хржановський: Всі вони важливі з різних точок зору. Але я дуже радий, що Сергій Лозниця - один з найкращих в світі режисерів документального кіно і один з головних фахівців по роботі з хронікою - погодився робити проєкт "Бабин яр. Контекст". Це будуть 25-26 коротких хронікальних відеофрагментів, які ми з вересня запускатимемо кожні два тижні на нашому сайті. Ці кадри складають історичний контекст того, що мало відношення до трагедії в Бабиному Яру, її причин і наслідків. Вони будуть зібрані з різних архівів, державних та приватних, там будуть унікальні зйомки: Київ в перші дні війни, підготовка міста до оборони, вхід до Києва вермахту, є кадри того, як здається в полон армія червоноармійців... Потім всі ці фрагменти перетворяться в повнометражний документальний фільм, а потім - ще в інсталяцію. І цей проєкт в якійсь формі точно залишиться в експозиції музею.

Читайте також: Що не подобається українцям у меморіалі "Бабин Яр" - і до чого тут "Дау"

Ще один проєкт - "Розмова". Для нього ми запланували мінімум 50 тисяч інтерв'ю з сучасними жителями України. Це має бути розмова про минуле та сьогодення: про те, що таке для людей вибір, любов, зрада, сумління, смерть, що вони знають про своїх предків і до якого покоління, що вони знають про Другу світову війну, про Бабин Яр... Я думаю, що цей проєкт дасть можливість нашим сучасникам іншими очима дивитися на майбутній музей.

Які з проєктів складуть експозицію майбутнього музею?

Я поки що цього не знаю. Остаточна концепція музею буде готова до кінця року. Якісь проєкти в будь-якому випадку до неї увійдуть. Наприклад, проект "Імена", пов'язаний з відновленням інформації про загиблих в Бабиному Яру і про їхніх родичів, а також про людей, які жили в той час у Києві. Ми збираємо дані про всіх цих людей, скануємо найрізноманітніші паперові архіви Києва і з'єднуємо цю інформацію - цього до нас ще ніхто не робив. На даний час є інформація про 18 тисяч верифікованих жертв трагедії. А, наприклад, у нас є проєкти, пов'язані зі звуковими інсталяціями, або аудіовистави - скільки вони проіснують, невідомо.

Чому Ви вирішили викласти запис засідання наглядової ради з презентацією проєктів у відкритий доступ?

Ми вважаємо, що весь процес створення цього центру і цього проєкту має бути публічним. Люди повинні бачити, як і ким це робиться, і мати можливість реагувати. Ми живемо в прозорому світі, і потрібно бути до нього відповідним.

Читайте також: Максим Яковер: "Діснейленду" у Бабиному Яру не буде

Наприкінці червня ми перезапустимо інтернет-сайт фонду, де всі бажаючі зможуть ознайомитися з усіма проєктами, над якими ми працюємо. Там буде можливість безпосередньо зв'язатися з кожним співробітником фонду в чаті, висловити свою думку, оцінити будь-який проект лайками або дислайками, прокоментувати його. І проєкти постійно розвиватимуться. А до кінця року, коли завершиться робота над остаточною концепцією меморіалу, ми відкриємо онлайн-музей.

Коли розпочнеться будівництво меморіалу?

До кінця цього року ми плануємо повністю завершити роботу над концепцією музею і визначитися з уточненою архітектурною концепцією. Потім - створення проєкту, узгодження і початок будівництва. Ми розраховуємо, що у 2025-2026 роках Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" буде побудований.

Що для Вас особисто Бабин Яр?

Для мене Бабин Яр - це пекельне місце. Прокляте. Як Кощеєве яйце з голкою. І це прокляття треба зняти. Є такі місця на землі, де відбулися якісь біди або події, і якщо їх не переробити, не пройти внутрішньо, тоді без цього світ не втримається. Ось і Бабин Яр для мене таке місце, яке треба пройти, повернути пам'ять тих, хто був там знищений, повернути їх вже до вічного життя. І цей біль, ця трагедія повинні тривати - не для того, щоб змусити людей мучитися або відчувати себе винними, а для того, щоб вони могли проживати, пам'ятати, реагувати, залишатися живими. Для мене це критично важливо. І я думаю, що розумію, як зробити так, щоб це місце, Бабин Яр, було живим, важливим і для тих, хто живе в цьому місті, і тих, хто до нього приїжджає, і взагалі для всього світу.

Ви були готові до того, що Ваше призначення на посаду художнього керівника меморіального центру Голокосту "Бабин Як" викличе таку гостру реакцію в Україні?

Я розумів, що цей проєкт у будь-якому випадку гострий. Але я не очікував, що він може викликати настільки різкі реакції. З іншого боку, це зайвий раз доводить, що проєкт дуже важливий для країни і для світу. Щодо методів... Велика частина тієї кампанії, яка була розв'язана, - я готовий вжити це слово - мала певну структуру. До якогось моменту вона була активною, потім вона перестала фінансуватися і стихла. Мені перестали писати боти, люди, які активно протестували і боролися, раптом перестали протестувати і боротися... Чого мені шкода, так це того, що хтось із чудових діячів культури щиро залучився у цю кампанію, будучи при цьому або дезінформованим або не розібравшись, про що насправді йдеться.

Я звик до того, що те, що я роблю, викликає різні реакції, і, чесно кажучи, мене це не сильно лякає і бентежить. Але коли через вісім годин після поста в Facebook заводять кримінальну справу за звинуваченням у катуваннях дітей на зйомках "Дау", це вже дикість такого рівня, що мені складно її коментувати. Або ось люди, які підписують листи, - це взагалі не найкраща традиція, підписувати листи. Історично так склалося. Але у кожного свій вибір і своє право.

Читайте також: Скандал на "Берлінале": у Німеччині обурені фільмом російського режисера "Дау. Наташа"

А якщо говорити про реакцію на щось нове, то люди дуже часто спочатку протестують, а потім звикають і починають пишатися. Взяти ту ж Ейфелеву вежу або скляну піраміду перед Лувром. Адже, по суті, я і нова команда музею, ми робимо досить конвенційні речі, а пошуком нової мови для музеїв майбутнього зараз займається багато хто. Зараз потрібно робити дуже багато, щоб зрозуміти, що це за проєкт, як він влаштований, як його можна зробити живим, цікавим і емоційним. Міждисциплінарний аспект участі яскравих діячів світової культури, мистецтва і філософії - це частина методу розробки концепції. І те, що цей нестандартний спосіб викликає реакцію, це цілком нормально.

Скандали довкола "Дау" не заважають Вам працювати над проєктом "Бабин Яр"? 

Скандали, які відбуваються в Україні, мені заважають. Але повторю: частково вони організовані штучно. Адже до недавнього часу в Україні проєкт "Дау" був поза фокусом уваги, його обговорювали не особливо активно, хоча, загалом, про нього писали в багатьох країнах світу. Технічно це заважає, тому що люди змішують два проєкти. Але ми це вже стільки разів коментували, що неможливо без кінця говорити про одне й те ж. Тим більше, що проект "Дау" ще виходить, він буде і далі виходити, буде і далі викликати якусь реакцію. Поки що вийшла його невелика частина, і наступна вийде восени майбутнього року. Але це інший проєкт, у нього своя доля і свій шлях.

У чому особливість меморіалу "Бабин Яр"?

Цей меморіал, очевидно, буде останнім великим музеєм пам'яті жертв Голокосту. Не кажучи вже про те, що він стане першим музеєм такого роду в Східній Європі. Тому що там немає музеїв, присвячених трагедії Голокосту. Є музей в Освенцімі, є музеї на місцях, де були концентраційні табори, але музею, який осмислює цю трагедію, немає. Його немає в Україні, Білорусі - в тій частині світу, де єврейське життя було і зникло. Цьому місцю треба повернути пам'ять. Має повернутися усвідомлення і переживання того, що там відбувалося з людьми. Вони зникли, були у всіх сенсах перемелені, спалені і знищені. І потрібно віддати данину їх пам'яті. Повернути їх імена. Чомусь це важко виходило в останні майже 80 років. Але я вірю, що це станеться.

Реклама