1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Виконувачка обов'язків голови Фонду державного майна України Ольга Батова
Виконувачка обов'язків голови Фонду державного майна України Ольга БатоваФото: Press Service of the State Property Fund of Ukraine
ЕкономікаУкраїна

Масова приватизація з 1 вересня - що саме піде з молотка?

Олександр Куницький
11 серпня 2022 р.

Уряд оголосив про намір запустити з осені масову приватизацію в Україні. Які підприємства виставлять на аукціон та чи вдасться знайти інвесторів - в інтерв'ю DW розповіла виконувачка обов'язків голови ФДМУ Ольга Батова.

https://www.dw.com/uk/holova-fdmu-batova-pro-masovu-pryvatyzatsiiu-pid-chas-viiny/a-62766676

DW: Уряд України анонсував приватизацію з вересня. Чи все нині готово для цього?

Ольга Батова: Наразі ведеться активна робота над ухваленням підзаконних актів, які дозволять реалізувати законодавчі зміни. Це справа найближчих тижнів - робимо все, щоб реалізувати завдання у визначений строк.

Під законодавчими змінами ви маєте на увазі ухвалений 28 липня Верховною Радою закон №7451 про приватизацію. Чому він був необхідний?

Закон значно покращує процедури приватизації. Все буде відбуватися швидше, прозоріше та зручніше для бізнесу. Також закон прибирає блоки приватизації, якими раніше могли користуватися промислово-фінансові групи та окремі особи з корупційними цілями, як, наприклад, арешти через фіктивні борги або зриви аукціонів. Впровадження цих змін було одним із моїх головних завдань, які я ставила перед собою на чолі Фонду державного майна України (ФДМУ). Завдяки ухваленню цього закону приватизації тепер нічого не заважає, головне - бажання очільника Фонду та загальна політична воля.

Розкажіть детальніше, які основні нововведення закону?

Серед основних нововведень спрощення бюрократії, що дозволить скоротити терміни підготовки та проведення аукціонів. Всі процедури від оголошення аукціону до підписання договору триватимуть не більше двох місяців замість пів року. Також розблоковано приватизацію об'єктів з арештами та обтяженнями - ми передбачили в законі, що всі зобов'язання переходитимуть до нових власників. Таких підприємств тільки в переліку на приватизацію 115, а загалом набагато більше, і дотепер вони просто продовжували накопичувати борги без можливості виставлення на аукціони. Держава зможе зняти з себе цей тягар, а права кредиторів при цьому буде захищено. Крім того, передбачена цифровізація - інформація щодо об’єктів розміщується виключно на сайтах Фонду та Прозоро.Продажі, більше ніякої газети. Всі аукціони при цьому також відбуватимуться онлайн, як малої, так і великої приватизації. Водночас закон дозволить знизити ризики - оплата за об’єкти здійснюватиметься перед укладанням договору купівлі-продажу, також вдвічі збільшено гарантійні внески.

Чи доречна приватизація саме зараз, в умовах війни?

В умовах війни вкрай важливо відкрити всі можливості для підтримки економіки. У випадку з приватизацією ми зможемо не просто стимулювати бізнес-активність, але й суттєво скоротити витрати на утримання майна. В державній власності залишаються ще з радянських часів тисячі об'єктів, промислових майданчиків, будівель. Часто вони не використовуються вже багато років, руйнуються. Тобто держава зберігає активи, які їй давно не потрібні. Водночас вони потрібні для відновлення та розвитку бізнесу.

Читайте також: Голова ФДМ про приватизацію: Припинити сидіти на яйцях, які не можна доглянути

Сотні компаній змогли вивезти обладнання та співробітників з небезпечних регіонів. Багато з них вже відновили роботу, але все відчутнішим стає брак як офісних приміщень, так і площ для розгортання виробництв тощо. Держава має що запропонувати в цій ситуації. Приміщення, які зараз простоюють, зможуть стати базою для розвитку релокованих і нових підприємств в регіонах.

Скільки об'єктів нині є для так званих малої та великої приватизації? Які можна виділити?

Багато об’єктів були повністю підготовлені до приватизації ще до 24 лютого. Одразу як будуть ухвалені підзаконні акти, ми зможемо оголосити аукціони. Перш за все, це комбінати хлібопродуктів та спиртові заводи. І це великий плюс для забезпечення продовольчої безпеки, після приватизації вони стануть майданчиками для роботи аграрних компаній. Серед великих об'єктів - підготовлений до приватизації "ОГХК" (Об’єднана гірничо-хімічна компанія. - Ред.), але проведення аукціонів великої приватизації зараз не планується.

Є також маленькі приміщення й будівлі: під офіси, магазинчики, можливо, логістичні центри та іншу діяльність. Зараз ми оновлюємо інформацію щодо них, а також ведемо підготовку до приватизації й інших нещодавно отриманих для виставлення на аукціони активів від інших органів управління. Вся інформація щодо об'єктів публікується на сайті privatization.gov.ua. 

А які об'єкти точно не будуть приватизовуватися?

У державній власності залишаться стратегічно важливі підприємства, оборонний комплекс, а також соціально важливі компанії. За оцінками уряду, таких в країні повинно залишитися максимум близько 100 з понад 3000, які зараз перебувають на балансі в держави.

Можете назвати загальну стартову ціну майна, яке планується витавити на аукціони?

Вартість об'єктів - це важливе, але не головне питання. Першочергова мета приватизації - допомогти бізнесу втриматися в умовах війни, водночас знявши тягар з державного бюджету. Щоб у стару будівлю вже давно зупиненого заводу прийшов новий підприємець і запустив там виробництво ліків, одягу, посуду - чого завгодно. І там працюватимуть люди, отримуватимуть зарплату й годуватимуть сім’ї.

Але якщо говорити про ціну - потрібно дивитися не на стартову, а на останню ставку на аукціоні. На торгах визначаються ринкові ціни, саме для цього потрібні аукціони. Враховуючи попередній досвід приватизації, ціна об’єктів може зростати, порівняно зі стартовою, в десятки разів. Точно скажу, що цього року від приватизації планується залучити до бюджету понад 600 мільйонів гривень. Дуже будемо сподіватися, що вдасться отримати до одного мільярда в бюджет, завдяки зростанню цін на електронних аукціонах.

Водночас зрозуміло, що ціна на активи зараз нижча, ніж була б не в час війни. Чи не доречніше було б почекати?

Остерігатися потрібно не приватизації, а її відсутності. Час не на нашому боці. Якщо зволікати та чекати кращих умов, непрацюючі об'єкти продовжать поступово викачувати державні гроші, а можливості для розвитку бізнесу буде втрачено. Самі об'єкти при цьому руйнуються - всі бачили у своїх містах покинуті державні будівлі з вибитими вікнами, облізлими стінами й подекуди обваленою стелею. Їхня вартість не зростає з роками, а падає, оскільки потрібно все більше коштів для відновлення. Тож ми маємо діяти вже зараз, а не покладатися на те, що відбудеться диво і настануть ідеальні умови для приватизації.

Чи вдасться залучати інвесторів в умовах війни? Як це зробити? 

Попит на об'єкти є. Я постійно зустрічаюся з бізнес-асоціаціями, до Фонду звертаються підприємці. Наше завдання - це підготовка об'єктів та максимальне розкриття інформації. Це дозволяє залучити до аукціонів всіх можливих учасників.

При цьому не слід вважати, що за кожним об'єктом вишукуються черги з інвесторів. Але ми робимо все, щоб допомогти підприємцям знайти потрібні приміщення, взяти участь в аукціоні та отримати можливості для розвитку власної справи.

А є зацікавленість з боку іноземних інвесторів?

У нас немає завищених очікувань від приватизації. Ми діємо прагматично. Тому зараз поновлюється саме мала приватизація, яка дозволяє українським компаніям відновити або продовжити роботу під час війни. Перш за все, йдеться про малий та середній бізнес. Іноземні інвестори - це масштабні інвестиції, про які можна говорити щодо об'єктів великої приватизації.
Відновлення аукціонів великої приватизації на цьому етапі не розглядається через вплив війни. Щойно ситуація зміниться і уряд ухвалить відповідне рішення - ми будемо готові до підготовки та виставлення масштабних активів на аукціони.

Через обстріли Росії низка державних підприємств, які можна було б виставити на приватизацію, зруйновано або пошкоджено. Чи є оцінка збитків та втрат державних активів через війну? Чи готуються позови щодо їхньої компенсації Росією?

Попередньо збитки оцінюються в 3,1 мільярда гривень. Частина підприємств розташована на тимчасово окупованих територіях, і ми не можемо оцінити їхній стан, як і в регіонах, в яких ведуться активні бойові дії. Поки триває війна - збитки зростають, тож поки про це говорити зарано. Та можу сказати точно, ми порахуємо все до копійки. Росія заплатить за всі жахи, які принесла Україні.

В'язниці на продаж: як мін'юст заробляє на ремонт СІЗО (19.02.2021)

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Володимир Зеленський

Указ Зеленського: Курильські острови - окуповані РФ у Японії

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW

На головну сторінку