ДТЕК про ризики літа й наступної зими для енергосистеми

Російські масовані удари по енергетичній інфраструктурі України восени та взимку 2025-2026 років знищили значну частину відновлених потужностей енергетичної та теплової генерації. Лише за кілька місяців енергетичні об'єкти компанії ДТЕК зазнали більше десятка масштабних атак, після яких деякі енергоблоки вже неможливо відновити. Водночас енергетики змушені ремонтувати станції буквально з уламків обладнання. Як енергетики відновлюють електростанції після російських обстрілів, скільки коштує ремонт зруйнованої генерації, чи можливий дефіцит електроенергії влітку і до чого варто готуватися українцям наступної зими в інтерв'ю DW розповів керівник Офісу з відновлення енергетичної інфраструктури ДТЕК Олексій Поволоцький.

DW: Пане Олексію, за останній рік та зиму 2025-2026 російські удари по енергетиці стали ще інтенсивнішими. Який реальний масштаб руйнувань об'єктів ДТЕК сьогодні?

Олексій Поволоцький: У 2025 році в нас був період десь з березня по кінець вересня, коли не було масованих атак на енергетику. Це дало нам можливість відновитися, і ми були готові до зими. Але з початку жовтня нас почали обстрілювати. Ми мали з жовтня по лютий 11 масованих атак. Зруйновано було майже все, що ми відновили. І це велика проблема. Проблема вже 2026 року - як нам відновитися, за рахунок чого, щоб мати достатній рівень генераційних потужностей до початку зимового періоду.

"Уже більше 60 разів підіймали станції з нуля"

Чи є об'єкти, які вже неможливо повністю відновити?

Ми відновлюємо те, що можна відновити, якщо маємо обладнання. Є окремі теплові блоки, які неможливо відновити. На щастя, ми не говоримо про станції загалом. Станції ми відновлюємо в тому чи іншому вигляді. Все залежить від масштабів руйнувань.

Якщо приліт був прямо в будівлю, де розташоване основне обладнання, там дуже тяжкі наслідки. Якщо десь поруч, то це значно легше, бо це тільки шрапнель, менший удар. І навіть якщо обладнання пошкоджене, його можна відремонтувати, відновити.

Іноді ми використовуємо обладнання з різних блоків. Наприклад, забираємо трансформатор там, де він уже не потрібен, бо інше обладнання зруйноване, і ставимо його на іншому блоці, де навпаки немає трансформатора, але є все решта. Ми міксуємо обладнання, і це дає нам певний люфт та можливість відновлюватися швидше. 

Скільки часу зазвичай потрібно, щоб відновити станцію?

Усе залежить від руйнувань. Бувають випадки, коли ти можеш підняти станцію за тижні, а бувають випадки, коли одного року мало. З початку повномасштабної війни наші енергетики вже більше 60 разів підіймали станції з нуля та відновлювали їхню роботу після обстрілів.

Від чого залежить швидкість відновлення?

Тут дуже багато залежить від закупівель і фінансування. Ми працюємо з міністерством енергетики України і з фондом, який розташований у Відні. Дуже важливо не втратити час, тому що процедури - пошук фінансування, донорів, погодження, закупівельні процедури - займають багато часу. А в нас цього часу немає. Нам потрібно, щоб контракти були укладені у квітні цього року. Якщо ми укладемо контракти в квітні, ми матимемо шанс отримати обладнання до грудня. Якщо це буде липень або вересень, то обладнання прийде тільки у 2027 році. Це дуже важливо розуміти.

Майже 19 млрд грн на ремонт і відновлення ТЕС 

Наскільки дорого обходиться для ДТЕК відновлення? Де компанія бере кошти?

Ми інвестуємо все, що можемо, зі свого боку. Торік спрямували у ремонти та відновлення наших ТЕС 9,3 млрд грн, а за 4 роки війни - майже 19 млрд грн. Публічна цифра на 2026 рік така: нам потрібно приблизно 300 мільйонів євро тільки на теплову генерацію. Половину ми покриємо власними коштами, половину шукаємо у донорів. Тут у нас плідна співпраця з міністерством енергетики України, з Ukraine Energy Support Fund, з проєктом Spark від Сполучених Штатів Америки та іншими донорами. Ми намагаємося залучити їхню підтримку й укласти контракти якомога швидше.

Чи не могли б ви більше докладніше розказати, як саме допомагають міжнародні партнери? Яка частка фінансування надходить від них і які країни є основними донорами?

Це Сполучені Штати Америки. Раніше був проєкт USAID, зараз це проєкт Spark - вони фінансують. Основний партнер - це Ukraine Energy Support Fund, до якого фінансування надають майже всі країни Європейського Союзу. Найбільший донор - Німеччина. Вона надала більше третини всіх фінансових надходжень. Ми дуже вдячні Німеччині за допомогу.

Також ми працюємо у форматі B2B. Ми отримуємо обладнання і нове, і те, яке було у використанні. Все повністю йде на відновлення. Є практика, яка встановлена французьким урядом, швейцарцями, і зараз на підході Іспанія. Вони створили програми підтримки своїх бізнесів. Наприклад, Швейцарія підтримує швейцарські компанії, які реалізують проєкти в Україні. З Францією, наприклад, ми разом з компанією GE Vernova будуємо сучасну цифрову підстанцію в Бучі. Це багатомільйонний проєкт. Кошти були надані французькій компанії, вони дають нам технологію і виробляють обладнання для цієї підстанції, а ми його встановлюємо. Це дуже гарний проєкт для української енергосистеми.

Я думаю, що Німеччина також могла б зробити подібну програму, підтримуючи свої компанії. Ми розуміємо, що це програма не про цю зиму - йдеться про два-три роки або навіть більше. Але це означало б, що німецький уряд підтримує німецькі компанії, які разом з українськими партнерами будують сучасну нову енергосистему України. І ми готові до такої співпраці.

"Зараз немає питання про бізнес. Є лише одне питання - як вижити"

А яка орієнтовна сума загальних збитків компанії від російських атак, і скільки з цього ДТЕК може покрити власним капіталом, не чекаючи на репарації від РФ?

Офіційна цифра для всієї енергосистеми України - понад 60 мільярдів євро. Для компанії ДТЕК - це мільярди євро. У нас є теплова генерація, об'єкти відновлюваної енергетики, обленерго - оператори систем розподілу. І немає жодного підприємства, жодної підстанції, яка б не була обстріляна. З початку повномасштабної війни тільки наші ТЕС були масовано обстріляні вже більше 220 разів.

Зараз немає питання про бізнес. Є лише одне питання - як вижити під час війни. Ми інвестуємо, щоб українці мали світло і тепло взимку. І це справді шалені втрати. Будемо сподіватись на те, що будуть механізми компенсації за це. Але зараз фокус основний на відновленні під час війни.

Наскільки складно відновлювати радянські енергоблоки, адже багато обладнання вже не виробляється?

Усе обладнання, яке у нас було на резерві і не використовувалося, вже застосоване під час відновлювальних робіт протягом цих чотирьох років війни. Був навіть випадок у Донецькій області. Ми розуміли, що ворог наближається до Курахівської станції, і повністю демонтували її обладнання - загалом 352 фури великогабаритних механізмів, перевезли і використали для відновлення інших станцій. Це дуже допомогло пройти цю найскладнішу зиму.

Також ми співпрацюємо з різними європейськими країнами, які допомагають нам обладнанням, що було у використанні. Ми були і в Німеччині - там українські енергетики відвідували станції, які вже закрилися. Але небагато обладнання змогли взяти, бо є різниця в стандартах. Натомість ми знайшли відповідне обладнання у східноєвропейських та балтійських країнах і використовуємо його для відновлення.

Чи допомагає відновлення енергооб'єктів після російських атак глобальному переходу української енергосистеми на європейські стандарти?

Якщо нам потрібне обладнання і немає б/у, ми замовляємо нове. Але, на жаль, є багато випадків, коли нове обладнання теж знищується вщент.

Ми замовляємо обладнання за кресленнями, які відповідають нашій енергосистемі. Воно не може бути повністю за західними стандартами, тому що наша система досі централізована. Тому під наші замовлення виготовляють індивідуальну продукцію.

Чи розглядає компанія відмову від централізованих ТЕС на користь зеленої або децентралізованої генерації?

У нас ще до початку війни була затверджена стратегія декарбонізації. У рамках цієї стратегії був чіткий план, коли ми завершимо роботу тих чи інших блоків. На жаль, війна Росії проти України пришвидшують декарбонізацію. Але під час війни ніхто не зможе побудувати нову генерацію в обсязі, який потрібен Україні.

Якщо говорити про зелені проєкти, наприклад вітер, щоб підготувати проєкт до будівництва, потрібно приблизно два роки. Потім саме будівництво - ще рік або два, якщо вже є фінансування. Плюс ми розуміємо, що небагато інвесторів хочуть вкладати гроші під час війни, бо багато хто сидить і чекає кінця війни.

Тому відновлення теплової генерації - це по суті єдина можливість мати генерацію до наступної зими. Тим більше, що будівництво вітрової генерації коштує понад мільйон євро за мегават, а теплову генерацію ми можемо відновити у десять разів дешевше.

Чи інвестує ДТЕК у нову генерацію попри війну?

Так, безумовно. Якщо говорити про наше майбутнє, ми інвестуємо в децентралізовану генерацію, будуємо вітрові станції.

Одна з них будується в Миколаївській області - Тилігульська вітростанція. Ми були єдиною компанією в Україні, яка інвестувала в енергетику у 2023 році. На той момент станція була приблизно за 80 кілометрів від активної зони бойових дій.

Ми розуміли, що той регіон тоді майже залишився без електрики, і ці мегавати були дуже важливі для енергосистеми. Ми завершили першу чергу у 2023 році - це 114 МВт потужності.

 "Готуватися влітку, щоб було добре взимку"

Експерти кажуть, що влітку через спеку та кондиціонування дефіцит електроенергії може бути навіть більшим, ніж узимку. Наскільки реальними є масштабні відключення?

У нас є щорічні плани технічного обслуговування атомних станцій. Вони мають виходити в планові ремонти. Це відповідно мінус потужності в системі. Дуже багато залежатиме від відновлення інших джерел генерації, від будівництва нових когенерацій, нових зелених технологій і так далі. Багато факторів буде впливати, і подивимось, як воно буде влітку.

А наступна зима? До чого варто готуватися українцям? Чи варто купувати генератори або сонячні панелі, як радить уряд?

Наступна зима - це взагалі незрозуміло, якою вона буде. Для такого contingency-плану, безумовно, треба готуватися. Є така проста фраза: готуватися влітку, щоб взимку було добре. Я знаю, що багато міст мають свої плани. Держава на рівні президента й кабміну створює спеціальні плани підготовки до наступної зими, так звані плани стійкості.

У тому числі будуватимуть когенерації, закуповувати дизельні генератори, газові генератори для того, щоб заживити критичну інфраструктуру під час важких періодів.

Водночас бізнес і люди також не повинні зволікати. Я знаю, що багато будинків, наприклад у Києві, вже мають свої системи накопичення, інвертори, генератори, сонячні панелі на дахах. І це правильно. Бо тоді взимку працюють насоси тепла, насоси води, працюють ліфти. Це дуже важливо.

І безумовно треба готуватися вже зараз. Ніхто не знає, яка буде ситуація з новими обстрілами, яка буде тактика російської армії протягом періоду до зими. Чи вони будуть атакувати перед літом, чи накопичать ракети і будуть атакувати під зиму, як торік. Ніхто цього не знає. Тому максимальна диверсифікація, максимальна готовність, максимальне інвестування і, безумовно, допомога наших друзів і партнерів.

Щодо захисту об'єктів генерації. Багато говорять про те, що енергетичну інфраструктуру потрібно ховати під землю. Чи робить ДТЕК щось у цьому напрямку для захисту об'єктів генерації чи передачі?

Ми як компанія перш за все будуємо середній рівень захисту. Це захист бетонними блоками, габіонами. Ми робимо це самі та разом з партнерами. І це дуже важливо, воно працює.

Другий рівень захисту - за допомогою держави. Є Агентство відновлення, яке будує спеціальні саркофаги, шелтери для критично важливого обладнання. Ця робота також ведеться. І це допомагає. Безумовно, якщо влучання буде пряме, в одну точку, то нічого не допоможе. Але в багатьох випадках такий захист працює дуже добре. І ми вдячні за те, що критичні об'єкти зараз захищаються.

Часто говорять, що проти балістики нічого не допоможе і потрібні системи ППО. Чи розглядали ви, наприклад, варіант приватного ППО для захисту енергооб'єктів?

Це неможливо. ППО, чи будь-яка зброя, а це ліцензія держави. Ми не мілітарна компанія, ми енергетики. І тут для нас дуже важливо, щоб українська держава, українські військові мали достатню кількість озброєння. Зараз те, що ми бачили протягом 2025 року, то це кількість систем ППО та ракет до них  вкрай недостатня.

І тут наш заклик до всіх партнерів: збільшіть, будь ласка, потужності, збільшіть, будь ласка, виробництво таких систем для України, тоді менше буде для вас ризиків у відновленні вашої генерації, вашої дистрибуції.

Читайте також: Енергосистема України: як захиститися від російської балістики

Як, на вашу думку, війна може змінити модель енергетики України? Якою ви бачите майбутню енергосистему?

Перш за все, ми вже частина великої європейської сім'ї енергетиків. Ми частина ENTSO-E. Україна - це частина великої енергосистеми Європи. Ми точно маємо відповідати всім стандартам Європейського Союзу. Ми маємо не тільки відновити.  Є дуже відомий вислів: rebuild back better (відбудуємо краще, ніж було. - Ред.) Ми маємо модернізувати нашу енергосистему таким чином, щоб вона відповідала стандартам Європейського Союзу.

Безумовно, теплова генерація, вугільна генерація поступово буде відходити. Буде більше будуватися об'єктів вітру, сонця, біомаси та інших. Також розвиваються нові технології - це водень, це малі атомні реактори. Подивимось. Ми справді слідкуємо за всіма технологіями. Ми будемо дуже вдячні колегам і партнерам за те, що вони говорять про перспективи поширення нових технологій в Україні, і ми готові співпрацювати з такими партнерами.