Домогосподарки чи інноватори? Україна на ярмарку дронів

При слові "ярмарок" уява часто малює колорит Сорочинців, куди везли на показ добірних порося та гусака. Та у добу високих технологій у попиті зовсім інший товар. Ярмарок Xponential Europe 2026 у німецькому Дюссельдорфі, на який днями з'їхалося понад 360 експонентів з 43 країн світу, був присвячений автоматизації, роботизації, комунікаціям і передусім дроновим технологіям. Офіційним партнером виступив Бундесвер. Кореспондент DW відвідав захід і дізнався про те, з чим туди приїхала Україна.

Українські розробки як марка високої ефективності

Дронові технології дедалі більше охоплюють усі сфери життя - від сільського господарства і картографії до збору розвідувальних даних і бойового застосування. В останньому Україна нині посідає провідні позиції, про що неодноразово заявляли військові Бундесверу та НАТО під час панельної дискусії.

Якщо в країнах НАТО інновації гальмує бюрократія, то в Україні від ідеї до появи першого прототипу проходять лічені тижні. У світі нині навіть побутує думка, що коли йдеться про українську розробку або ту, що випробувана в Україні, то це свого роду марка ефективності, пояснювали свій інтерес відвідувачі.

"Так і є. Ми тримаємо першість за ураженням повітряних цілей", - не без гордості заявили DW представники компанії "Генерал Черешня", і навіть готові були підтвердити це статистикою перехоплень.

Вони активно співпрацюють з військовими Збройних сил України (ЗСУ), швидко вносять зміни у конструкції, і оперативно реагують на нові загрози та потреби фронту. Наявні потужності, за словами представників компанії, дозволяють виробляти до 100 тисяч дронів на місяць. Це відкриває і можливості для експорту. Особливо перспективними напрямками в компанії із корінням на Запоріжжі вважають антигелікоптерні дрони та перехоплювачі типу "Антишахед".

У Німеччині ж на такі обсяги планують вийти до 2027 року, повідомив на ярмарку адмірал Крістіан Бок (Christian Bock), голова новоствореного Центру Інновацій Бундесверу (InnoZBw), який відкрився лише місяць тому.

Особливий інтерес до дронів-перехоплювачів

Досвід перших кількох тижнів інтенсивних бойових дій на Близькому Сході показав те, що в Україні усвідомили вже давно: використовувати дорогі ракети-перехоплювачі вартістю 1-3 млн доларів для знищення дешевих іранських дронів - економічно невигідно. Отже, потрібні простіші та дешевші рішення.

За чотири роки російської війни Україна відточила і вдосконалила технології дронів-перехоплювачів. Нині українські виробники пропонують такі вироби за ціною близько 2000 тисяч доларів за одиницю.

Тим часом у цю гонку включаються і великі гравці, як німецький Rheinmetall. Він представив у Дюссельдорфі свій перший зенітний дрон-перехоплювач RV-005 для забезпечення багаторівневої оборони.

Малі українські компанії теж готові конкурувати: компанія Osiris AI, заснована два роки тому, також вийшла у Дюссельдорфі з дебютом: вона представила свій новий дрон-перехоплювач UEB-1. Апарат здатен відстежувати й вести цілі завдяки штучному інтелекту. У розмові з DW гендиректор компанії Роман Онищенко зазначив, що цими напрацюваннями дуже цікавляться країни Перської затоки.

Читайте також: Дрони-перехоплювачі проти шахедів: як змінилася війна і чому Україна відстає?

Інтерес цей, вочевидь, не тільки на словах, адже у час, коли відбувалася ця розмова, літак президента України брав курс на Ер-Ріяд, де сторони згодом уклали конкретні угоди про оборонну співпрацю.

Але повернімося до ярмарку. "Багатьох це дивує, але у нас справді є все необхідне, є досвід і повний цикл виробництва", - розповідали представники компанії "Укрспецсистеми", яка вийшла на ринок ще у 2014 році після анексії Криму та початку агресії РФ на Донбасі. Особлива гордість компанії - безпілотний авіакомплекс "Shark", розроблений лише за пів року після початку повномасштабного вторгнення РФ.

А ще Україна запрошує до себе партнерів з усього світу на полігонні й бойові випробування - "є великий потенціал і для спільних проєктів", - сказала DW Ольга Попович з українського державного кластеру підтримки оборонних технологій Brave1, який об'єднує понад 2300 компаній та індивідуальних розробників.

Саме гнучкий формат співпраці особливо цікавий країнам Африки, ділились з DW представники африканського павільйону на ярмарку. Ці технології для них ще нові, але, зокрема, в армії Кот-д'Івуару, за підтримки ЄС, кілька тижнів тому почали готувати перших операторів дронів. Тому там вже приглядаються і до можливостей партнерства з Києвом.

Конфлікт поколінь і світоглядів

Дронові технології охоплюють не лише повітря, а й воду, нагадали своєю присутністю ще одні учасники ярмарку. Українські морські дрони вже відправили на дно чимало суден Чорноморського флоту РФ.

Отже потенціал у цих технологій чималий. Усе це ставить перед військовими та політиками нетривіальні питання: більше інвестицій у традиційну індустрію, або ж у інноваційні стартапи? "Це не лише конфлікт інтересів та бюджетів, - зауважив у розмові з DW Олександр Семенов із компанії-виробника надводних дронів Newt21, яка забезпечує ЗСУ, - це конфлікт світоглядів і поколінь".

Про те, що великі концерни та малий бізнес конкурують за той самий сегмент ринку, можна судити й із заяв генерального директора Rheinmetall Арміна Папперґера (Armin Papperger). Його висловлювання про "домогосподарок" в Україні, які лише збирать конструктори Lego, зроблене вже наступного дня після завершення ярмарку, багато хто в Україні сприйняв саме в цьому контексті. "Це українські домогосподарки. У них на кухні є 3D-принтери, і вони виробляють деталі для дронів. Це не інновація", - сказав Папперґер в інтерв'ю The Atlantic. Згодом компанія виступила з роз'ясненнями.

Хай там як, та на тлі зростання глобальної нестабільності урядам багатьох країн, вочевидь, вже скоро доведеться ухвалювати стратегічні та доленосні рішення. Вони визначать майбутнє оборонної індустрії на роки вперед.

Ярмарок Xponential Europe 2026 показав: у виграші будуть ті, хто до викликів завтрашнього дня готується вже сьогодні.

Читайте також: Мала ППО: що це таке і чи може Україна експортувати досвід?