До чого призведе блокада Ормузької протоки армією США

Після безрезультатних мирних переговорів з Іраном минулих вихідних президент США Дональд Трамп заявив, що американські ВМС не пропускатимуть через Ормузьку протоку кораблі, пунктом призначення або відправлення яких є іранські порти чи прибережні промислові об'єкти. Перед початком війни Ізраїлю та США проти Ірану близько 20 відсотків усього експорту нафти морським шляхом проходили через вузьку Ормузьку протоку, що з'єднує Перську затоку з Оманською, а через неї - з Індійським океаном.

Якщо морська блокада матиме успіх, це позбавить Іран найважливішого джерела доходів, адже унеможливить експорт близько двох мільйонів барелів нафти на день. Трамп хоче таким чином змусити Тегеран повернутися за стіл переговорів. Американські офіційні особи повідомили, що мета Вашингтона - забрати в Ірану засіб впливу, який він отримав завдяки контролю над Ормузькою протокою. Від початку війни Тегеран фактично заблокував протоку та унеможливив прохід сотень танкерів з нафтою та газом.

Президент США Дональд Трамп обґрунтував морську блокаду США прагненням позбавити Іран можливості заробляти на проході суден через Ормузьку протоку. Тегеран вимагає до двох мільйонів доларів США за безпечний прохід кожного судна.

"Жоден, хто вносить незаконну плату, не зможе здійснити безпечний прохід у відкритому морі", - написав Трамп минулої неділі в своїй соцмережі Truth Social. Він додав, що ВМС США також почнуть "знищувати міни, які іранці заклали в Ормузькій протоці". Центральне командування збройний сил США (CENTCOM) повідомило, що блокада не стосується кораблів, які слідують у порти поза межами Ірану, приміром, у Саудівській Аравії, Катарі чи Об'єднаних Арабських Еміратах.

Як США забезпечують блокаду?

Американська операція розпочалася в понеділок з оголошення для судноплавних компаній. Військове командування США повідомило, що блокада "діятиме в Оманській затоці та Аравійському морі на схід від Ормузької протоки" та поширюватиметься на "все іранське узбережжя (…) і не лише порти та нафтові термінали". В повідомленні також зазначено: "Кожне судно, яке заходитиме чи виходитиме з блокадної зони без дозволу, може бути перехоплене, розвернуте та захоплене".

Експерти з морського права пояснили, що забезпечення блокади ґрунтується на стандартній процедурі ВМС - так званому праві на огляд та обшук. Це означає, що американські військові кораблі зупиняють танкери, проводять їхню перевірку та можуть їх розвернути, якщо виникає підозра, що вони перевозять іранську нафту. Застосування права на огляд та обшук вже зараз поширене під час ведення війни на морі. Деякі експерти, однак, застерігають, що блокада несе в собі ризик проникнення на територію, що є спірною з точки зору морського права, може зашкодити нейтральним суднам, а також у довгостроковій перспективі негативно позначитися на русі важливою міжнародною морською протокою.

Потягом кількох годин після початку блокади з моніторингу судноплавства можна було побачити, що й без того дуже незначний рух кораблів Ормузькою протокою був фактично припинений. Щонайменше два танкери, які намагалися пройти через протоку, розвернули.

Трамп застеріг Іран від заходів у відповідь та наголосив, що та невелика кількість катерів, що залишилися в Ірану, будуть "ліквідовані", щойно вони наблизяться до американських військових кораблів.

Як швидко блокада може подіяти?

Американська блокада може суттєво обмежити здатність Ірану відвантажувати та відправляти нафту зі свого найважливішого експортного терміналу на острові Харк у Перській затоці. Через цей термінал проходить понад 90 відсотків іранської нафти, що йде на експорт. Іран і надалі експортує нафту попри міжнародні санкції, накладені на нього через його атомну програму. Для цього використовуються застарілі судна так званого "тіньового" флоту. Крім того, Іран перевантажує нафту з танкера на танкер у відкритому морі біля берегів Малайзії, а також вдається до інших лазівок.

Коли війна США та Ізраїлю проти Ірану затягнулася, Вашингтон надав Тегерану тимчасовий дозвіл на експорт нафти, аби стабілізувати ринок. Через нову морську блокаду відвантаження іранської нафти стають суттєво ризикованішими та малоймовірними, адже судновласники мусять враховувати, що їхні танкери можуть зупинити, перенаправити та конфіскувати.

За даними лондонської компанії Capital Economics, обсяг експорту нафту Іраном становив торік близько 45 мільярдів доларів, що дорівнює близько 13 відсоткам ВВП. Через те, що наземних нафтопроводів, котрі поєднували б Іран з іншими країнами, не існує, у Тегерана залишається небагато інших можливостей експорту, крім морського шляху. Навіть в іранському експортному терміналі Джаск на березі Оманської затоки ВМС США можуть провести обшук. Через позбавлення важливого джерела доходів тиск США може призвести до швидкого повернення Ірану за стіл переговорів.

Чи призведе морська блокада по подальшої ескалації?

Погрози Трампа блокадою викликали погрози помсти з боку Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР) в Ірані. Там заявили, що в цьому випадку "жоден порт у Перській та Оманській затоках більше не може почуватися в безпеці", через що в сусідніх з Іраном країнах Перської затоки виникли побоювання ударів по енергетичній та портовій інфраструктурі. Ібрагім Резаеї, речник комітету національної безпеки іранського парламенту, так само застеріг, що Тегеран готовий до військової реакції.

"Це лише ускладнить нинішню ситуацію, в якій перебуває Трамп, і ще більше розхитає ринок, на який він розлючений, - написав Резаеї у соцмережі X. - І ми можемо розіграти інші карти, які ми ще не розкрили". Деякі американські експерти критично оцінили дії Трампа та висловили побоювання, що він може затягнути США у довготривалий військовий конфлікт. "Трамп хоче швидкого рішення. Утім, факт полягає в тому, що виконати цю операцію самотужки важко, і вона з великою ймовірністю виявиться нежиттєздатною в середньо- та довгостроковій перспективі", - сказала в розмові з інформагенцією Reuters Дана Строул, колишня високопосадовиця Пентагону за президентства Джо Байдена.

Ніл Ширінг, головний економічний експерт Capital Economics, каже, що метою блокади "може бути також намагання натиснути на Пекін, аби той почав відігравати активнішу роль під час пошуку перемир'я та відновлення повноцінного руху торговельних суден Ормузькою протокою".

Китай, окрім Ірану, є країною, що найбільше постраждає від американської блокади, адже він скуповував останніми роками від 80 до 90 відсотків іранської нафти. Ширінг також зазначив, що досі незрозуміло, чи конфіскуватимуть США танкери союзників, які заплатили Ірану за прохід Ормузькою протокою, або ж китайські кораблі. І те, і інше, за словами експерта, означатиме "суттєву ескалацію".