Brexit затьмарює саміт ЄС: Мей прибуває, проблеми залишаються | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 13.12.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Brexit затьмарює саміт ЄС: Мей прибуває, проблеми залишаються

Прем'єр-міністерка Тереза Мей бореться вдома за підтримку угоду про Brexit з ЄС. На саміті ЄС їй хочуть допомогти, але водночас нічого не змінювати. ЄС має інші проблеми.

Тереза Мей та Дональд Туск

Прем'єр-міністерка Великобританії Тереза Мей та голова Європейської Ради Дональд Туск, 24 листопада 2018 року

Витримавши вотум недовіри у власній фракції консерваторів, Тереза Мей у четвер, 13 грудня, візьме участь у саміті ЄС. "Вона прибуває, проблеми залишаються", - так це прокоментував один євродипломат у Брюсселі. Однак не зрозуміло, чи стане успішною її спроба домогтись ще однієї письмової декларації щодо Brexit.  

Британська прем'єр-міністерка цього четверга знову матиме 15 хвилин, щоби під час промови пояснити іншим главам держав та урядів, чому з британської точки зору слід ще раз опрацювати прикордонні правила для Ірландії та Північної Ірландії. Цей захід перестрахування, що тісно прив'язує Північну Ірландію до ЄС, на випадок, якщо після 2020 року не почне діяти нова торговельна угода зі Сполученим Королівством, обговорили ще 25 листопада, й Тереза Мей його підтримала.

Але якщо Мей не зможе провести цей пункт через парламент, зазнати фіаско може вся угода про Brexit. "Оскільки ми рухаємось убік Brexit без угоди, теоретично ЄС був би готовий зробити додаткову декларацію", - повідомив один європейський високопосадовець напередодні саміту. За його словами, ЄС, приміром, міг би запевнити, що захід перестрахування, власне, ніколи не запрацює. Однак про зміну змісту угоди не йдеться, додає посадовець. Угоду про Brexit більше не чіпатимуть для внесення будь-яких змін.

Водночас, незрозуміло, чи подібна декларація з'явиться уже пізно ввечері 13 листопада, тобто наприкінці першого дня саміту. Британські та європейські перемовники досі сперечаються щодо форми цього документа: чи це має бути нота, угода, протокол або просто політична декларація.

На питання, який саме документ з Брюсселя вдовольнить критично налаштованих депутатів британської Палати громад, імовірно, не зможе відповісти й сама Тереза Мей. Голова Європейської Ради Дональд Туск назвав ситуацію у Великобританії "серйозною" і попередив, що через брак часу варто пришвидшити підготовку до Brexit без угоди. Окрім хаосу навколо Brexit, під час саміту ЄС доведеться вирішити інші проблеми, які Туск окреслив у запрошенні учасникам:

Бюджет

Під час вечері глави держав та урядів ЄС розмовлятимуть про гроші, адже їм треба ухвалити бюджетний коридор для 27 країн-членів ЄС на період з 2021 по 2027 роки. Йдеться про сукупну суму до 1,3 трильйона євро, передбачену на цей семирічний бюджетний термін. Власне, раніше планувалося узгодити це питання ще до виборів в Європарламент, що мають відбутися в травні 2019 року. Але дискусія вийшла жорсткою, тож час, відведений на вирішення цього питання, подовжили до жовтня 2019 року.

Саміт ЄС

Окрім Brexit, главам держав та урядів ЄС доведеться розглянути й інші важливі питання

Досі учасники дискусії не можуть дійти згоди щодо того, хто візьме на себе фінансові зобов'язання, котрі раніше несла Великобританія, адже вона була одним з фінансових донорів серед країн-членів ЄС. Єврокомісар Ґюнтер Еттінґер (Günther Oettinger), котрий відповідає за бюджет ЄС, запропонував рішення, згідно з яким половину щорічних внесків, що припадали на Великобританію, слід компенсувати скороченнями на аналогічну суму у видатковій частині бюджету ЄС. Іншу половину виплат розділити на решту країн-донорів у ЄС (Німеччину, Францію, Італію, Нідерланди, Швецію, Данію, Фінляндію, Бельгію, Австрію). Як-не-як, йдеться про 90 мільярдів євро впродовж цих семи бюджетних років, передбачених у "середньострокових фінансових рамках".

Водночас Нідерланди та Австрія не бажають платити більше, ніж досі. Крім того, прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте застеріг, що бюджет ЄС має скорочуватися, а не зростати, адже спільноту залишає чимала країна - Великобританія.

Не менш гострі дискусії викликала й пропозиція прив'язки виплати дотацій країнам-реципієнтам до їхньої згоди приймати біженців. Крім того, популістські уряди у Польщі та Угорщині виступають проти інших запропонованих умов для допомоги країнам-членам ЄС з бюджету спільноти. Приміром, їх не влаштовує те, коли передумовою для отримання таких виплат стає питання, чи є країна-реципієнт справді правовою державою. До слова, нині проти обох східноєвропейських країн триває дисциплінарна процедура з метою перевірки відповідності Польщі та Угорщини нормам правової держави згідно зі статтею 7 Договору ЄС.

Реформи

14 грудня лідери ЄС планують дати старт першим реформам Єврозони. Суть цих реформ - посилення Європейського механізму фінансового порятунку (ESM). Крім того, країни-члени Єврозони мають отримати власний спільний бюджет з метою збільшення інвестицій та пожвавлення економічного зростання.

Єврозона

Одна з реформ передбачає реформування Єврозони

Головними ініціаторами та виконавцями цих реформ стануть Франція та Німеччина, але їхня кінцева мета далека від того, що пропонував ще рік тому президент Франції Еммануель Макрон, котрий нині опинився під сильним внутрішньополітичним тиском.

Міграція

Європейська міграційна політика і далі залишається настільки суперечливою, що її краще розглядати лише в кулуарах саміту. Зокрема, через те, що передусім східноєвропейські держави відмовляються приймати біженців. Італія закрила свої порти для рятувальних суден. Тепер у кожному випадку ухвалюється рішення щодо того, куди відправити врятованих на морі біженців, що прибувають з території Лівії. Незрозуміле також і майбутнє морської місії "Софія", яка за дорученням ЄС донині рятувала біженців у Середземному морі. Її мандат спливає наприкінці року. 

Місія з порятунку біженців Софія в Середземному морі

Фрегат Бундесверу Augsburg бере участь у місії з порятунку біженців "Софія" в Середземному морі

Загалом кількість біженців, котрі й досі прибувають до Європи, сильно скоротилася. Єврокомісія постійно наголошує, що про "кризу" тут не йдеться. На додачу, на початку грудня міністр оборони Австрії Маріо Кунасек (Mario Kunasek) повідомляв, що нині працівники місії "Софія", задіяні в акваторії Середземного моря, щотижня рятують на воді не більше 180 біженців та мігрантів. 

Країни-члени ЄС єдині в тому, що зовнішні кордони спільноти треба краще захищати та контролювати з метою заборони "нелегальної" міграції. Європейське агентство з прикордонної й берегової охорони Frontex має отримати 10 тисяч додаткових співробітників. Але поки що вони "наявні" лише на папері, адже досі не виділено коштів на це збільшення особового складу Frontex.

Дивитись відео 02:33

Brexit: без лікарів-іноземців британській медицині загрожує колапс? (13.03.2017)

DW.COM

Аудіо й відео до теми

Реклама