1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Гривні
У 2022 році рівень реальних зарплат в Україні зменшиться на чверть - інфляційний звіт НБУФото: romantiche/Fotolia
ЕкономікаУкраїна

Безробіття й інфляція як наслідок війни РФ проти України

Дар'я Нинько
7 листопада 2022 р.

​​​​​​​Інфляція та безробіття - серед наслідків повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Якою є ситуація на українському ринку праці та що робиться для підтримки громядан, - в статті DW.

https://p.dw.com/p/4J4gC

Повномасштабна війна Росії проти України пришвидшує інфляцію та позбавляє українців можливості повноцінно заробляти гроші. У 2022 році рівень реальних зарплат в Україні зменшиться на чверть, йдеться в останньому інфляційному звіті Національного банку України (НБУ). Складніше тепер і знайти нову роботу: кількість шукачів перевищує кількість вакансій, а роботодавці не мають можливості пропонувати високу зарплату. 

Інфляція в умовах війни

У вересні 2022 року споживча інфляція в Україні становила 24,6 відсотка у річному вимірі, базова інфляція - перевищила 20 відсотків, йдеться у інфляційному звіті НБУ. Очікується, що до кінця року інфляція сягне 30 відсотків. Основні чинники, які провокують інфляцію, - наслідки повномасштабної війни: порушення ланцюгів постачання, руйнування виробництв, скорочення пропозиції товарів та послуг, збільшення витрат бізнесу. Водночас свою роль у прискоренні інфляції зіграло коригування курсу гривні до долара та й загальне зростання інфляції у світі.

"Цього року інфляція сягне близько 30 відсотків, але в наступні роки вона має сповільнитися за умови зниження безпекових ризиків і злагодженої монетарної та фіскальної політики, - прогнозують у НБУ. - Проте такі темпи зростання цін можна вважати доволі помірними з огляду на виклики війни та багаторічні інфляційні рекорди в багатьох країнах світу".

Як зазначається далі у звіті НБУ, після глибокого падіння на початку війни зараз економіка України пожвавлюється. Зокрема, економічна активність поволі відновлюється завдяки подальшому звільненню українських земель, роботі "зернового коридору" та тому, що бізнес адаптовується до нових умов. Ключовим припущенням у прогнозі НБУ є те, що в середині 2023 року безпекові ризики суттєво знизяться. Якщо ж цього не станеться, то відновлення української економіки буде повільнішим, а інфляція - вищою, ніж прогнозується зараз.

Читайте також: ВВП України за підсумками 2022 року впаде на третину - прогноз НБУ

Зростання безробіття та скорочення зарплат

Попри те, що економічна діяльність в Україні поступово пожвавлюється, безробіття у країні залишається на високому рівні, йдеться у звіті НБУ. Це пов'язано з тим, що більшість підприємств усе ще працюють з нижчим рівнем завантаженості, аніж до початку повномасштабної війни, та не можуть розширювати штати працівників.

"Кількість вакансій хоч і зросла порівняно з березнем-квітнем, але все ще залишається вдвічі-втричі (залежно від сфери діяльності) меншою за ту, що була до повномасштабної агресії. Зберігаються регіональні та секторальні диспропорції. Так, у вересні, за даними сайтів пошуку роботи, на Київ припадало близько 30 відсотків усіх актуальних вакансій в Україні", - йдеться у звіті НБУ.

У міністерстві економіки України очікують, що до кінця 2022 року в Україні буде близько 2,6 мільйона фактично безробітних людей. Це майже вдвічі більше, ніж торік - тоді ця цифра складала 1,7 мільйона людей. Про це в ефірі "Українського радіо" розповіла заступниця міністерки економіки України Тетяна Бережна.

Читайте також: Через війну Україна опинилася на порозі гіперінфляції?

Зниження рівня заробітних плат - це ще один наслідок війни та спровокованого нею безробіття. Це змушує бажаючих працевлаштуватися погоджуватися на роботу не за спеціальністю та зменшувати зарплатні очікування, йдеться у звіті НБУ. Працедавці, своєю чергою, в існуючих умовах відкривають вакансії з меншим рівнем зарплати або не підвищують зарплати наявним працівникам.

"У результаті триває скорочення номінальних зарплат у приватному секторі, що за поточної високої інфляції означає суттєве скорочення зарплат і в реальному вимірі, - зазначається у звіті НБУ. - Ми оцінюємо, що номінальні зарплати цього року знизяться на 12-13 відсотків насамперед за рахунок приватного сектору. У реальному вимірі вони знизяться на чверть".

Водночас аналітики сайту Work.ua вказують на те, що зарплати скорочуються не всюди. Зокрема, за даними Work.ua, середня зарплата у Львівській області у жовтні зросла на п'ять відсотків і складає 15 тисяч гривень. У Дніпропетровській області вона зросла на три відсотки і теж складає 15 тисяч, а у Харківській - зросла на три відсотки й складає 14 тисяч.

Окремо варто додати, що є компанії, які продовжують виплачувати неповну зарплату співробітникам - скоротили на початку війни й виплачують такий обсяг і досі, зазначили у коментарі DW у Work.ua.

Втрата доходів призводить до того, що добробут українців суттєво погіршився, а це, у свою чергу, обмежує і споживчий попит, резюмують аналітики НБУ. Навіть незважаючи на те, що ця втрата частково компенсується соціальними допомогами від уряду України та міжнародних організацій, а також - виплатами військовим.

Читайте також: З офісу на мінне поле: як в Україні цивільні стають демінерами

Центри зайнятості та мікрогранти на розвиток бізнесу

У міністерстві економіки України безробітним радять звертатись у першу чергу до центрів зайнятості. За сприяння служби зайнятості з початку повномасштабного вторгнення нову роботу знайшли 212 тисяч людей, понад 200 тисяч - отримують допомогу з безробіття, розповіли DW у пресслужбі міністерства.

Люди, які з різних причин зараз залишилися без роботи, можуть долучитися до "Армії відновлення" - виконувати суспільно корисні роботи, наприклад, розбирати завали, розвантажувати гуманітарну допомогу, облаштовувати укриття чи допомагати внутрішньо переміщеним особам, людям з інвалідністю чи літнім. Платить держава за це мінімальну заробітну плату - 6700 гривень.

Аби стимулювати ринок праці, в Україні запустили грантову програму єРобота - вона дає можливість отримати від держави мікрогранти до 250 тисяч гривень на започаткування чи розширення бізнесу. Можна отримати гранти і до кількох мільйонів - на розвиток переробних підприємств, закладку садів, теплиць. 

Також держава пропонує компенсувати роботодавцям, які працевлаштували внутрішніх переселенців, частину заробітної плати. Це має стати для них стимулом брати на роботу вимушених переселенців, щоб допомогти їм якнайшвидше адаптуватись на новому місці, пояснили DW у міністерстві економіки України.

Читайте також: Як відновлюють зруйноване війною житло на Чернігівщині

Соціальна допомога

Внутрішньо переміщені особи, можуть розраховувати й на соціальну допомогу від держави, зазначають у міністерстві соціальної політики. Крім того, передбачені виплати для підтримки вразливих категорій, зокрема, людей з інвалідністю. У 2022 році також були перераховані пенсії українцям у зв’язку з індексацією та збільшенням прожиткового мінімуму. Щоправда, про значне збільшення суми не йдеться. У країні й надалі діє програма субсидій на оплату житлово-комунальних послуг - її призначають з огляду на матеріальний стан сім’ї.

Додатково міністерство соціальної політики та міжнародні урядові й неурядові організації впровадили програми грошових допомог. Ці гроші виплачують після перевірки даних заявника. Отримати таку допомогу, зокрема, можуть люди з інвалідністю, багатодітні сім’ї, люди з низькими доходами та внутрішньо переміщені особи, розповіли DW у мінсоцполітики.

Тим часом міністерство соціальної політики створило платформу єДопомога - задля того, щоб оперативно збирати заявки на гуманітарну допомогу в усіх регіонах та адресно її розподіляти. Скористатися нею можуть люди, які постраждали від війни або належать до вразливих категорій та внутрішньо переміщені особи.

Робота у ФРН: як українка влаштувалася на німецьку залізницю

Пропустити розділ Близькі теми
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Володимир Зеленський

Росіяни на Олімпіаді: Зеленський запросив главу МОК у Бахмут

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW

На головну сторінку