Чи перейде просування ЗСУ в успішний контрнаступ?

Про актуальну ситуацію на фронті, наслідки відключення Starlink для армії РФ та перспективи подальшого перебігу війни DW поговорила з австрійським військовим істориком, викладачем військової академії у Вінер-Нойштадті Маркусом Райснером (Markus Reisner).

DW: Давайте обговоримо військову ситуацію. Напередодні переговорів у Женеві Україна пішла в контрнаступ і за кілька днів відвоювала близько 200 квадратних кілометрів території. За даними Інституту вивчення війни, це було найшвидше збільшення відвойованої території з 2023 року.  Як би ви це оцінили? Йдеться про справжній контрнаступ чи про тактично обмежені наслідки?

Маркус Райснер: Чи справді це може розвинутися в успішний контрнаступ, можна буде зрозуміти лише на відстані, для цього потрібен час. Я наведу інший приклад з російського боку: торік російські збройні сили здійснили дуже глибоке просування на північ від Покровська, дійшовши до так званої нової лінії Донбасу. Тоді в соціальних мережах уже подекуди поширювалися панічні настрої. Але російська сторона не змогла скористатися цим успіхом, тому що українській стороні вдалося, задіявши резерви, за допомогою, наприклад, підведення корпусу "Азов", по суті, заблокувати це просування і знову зачистити. Це означає, що все зійшло нанівець.

Схожа ситуація зараз склалася для української сторони. Українська наступальна операція розпочалася 6 лютого. Це збіглося з відключенням Starlinк для російської сторони. Було відомо, що росіяни незаконно використовують Starlink, а тут фактично, закрутили гайки і відключили Starlink. І саме в момент втрати зв'язку українські сили атакували і фактично змогли успішно просунутися вперед.

Що вони захопили? Це зараз дуже важливо зрозуміти, тому що перебіг війни не такий, як ми його традиційно знаємо з минулого. Насамперед через використання дронів, які частково створюють простір, де жодна зі сторін не може по-справжньому утриматися, в тому сенсі, щоб захопити і утримати територію. Це радше свого роду сіра зона, де маленькі опорні пункти, невеличкі загони намагаються, так би мовити, полювати один на одного або обійти один одного. І завдяки втраті комунікації українцям фактично вдалося просунутися в цю сіру зону і зайняти її. Тепер важливо, щоб цей прорив був підкріплений постачанням і силами. Зараз є перешкода. Це річка Вовча. Вона знаходиться практично за спиною українців. Росіяни намагаються, частково за допомогою використання керованих авіабомб (КАБ) вразити і знищити переправи через річку, тобто мости і понтони, щоб перервати постачання для України. Якщо Україні вдасться зберегти шляхи постачання, то вона зможе і надалі підтримувати та підживлювати наступальну силу своїх військ і продовжувати просування. Це ми побачимо найближчими днями та тижнями. 

Росія намагається реагувати на це, серед іншого запускаючи повітряні кулі, які слугують так званими комунікаційними вузловими пунктами, що рухаються на висоті 20 кілометрів у стратосфері й забезпечують там своєрідний мобільний Wi-Fi, як це досі робив Starlink. Ми ще побачимо, наскільки успішними будуть ці заходи. 

Чи це ефективна альтернатива до Starlink?

Ця система сама по собі є ефективною, вона вже неодноразово застосовувалася і випробовувалася західними збройними силами. Українці також її використовують. Вона може дієво функціонувати лише в тому раз, якщо вдається уникнути завад, тобто якщо українцям не вдасться створити їй перешкоди. І насамперед, якщо ці кулі справді можуть перебувати там протягом тривалого часу і не будуть збиті. А це можливо зробити, наприклад, за допомогою використання далекобійних систем повітря-повітря. Отже, якщо вдасться стійко налагодити роботу цієї системи в стратосфері, наприклад, запускаючи одну кулю за іншою, то це може бути альтернативою. Чи це спрацює, ми побачимо лише найближчим часом. На мій погляд, необхідно враховувати й те, що відбувається на задньому тлі, в тому числі з підтримкою Росії. Гадаю, не варто забувати, що Китай, можливо, вже підтримує Росію у цьому питанні, щоб створити  додаткові можливості зв’язку, наприклад, через китайські супутники.

Зараз у Росії очікують блокування Telegram, що також широко використовується на фронті. До яких наслідків це може призвести?

На мій погляд, це матиме серйозніші наслідки, ніж відключення Starlink. Чому? Тому що Telegramє засобом, за допомогою якого обидві сторони можуть спілкуватися в дуже великому масштабі, аж до найнижчого тактичного рівня бойових дій. Отже, Telegram є не тільки каналом комунікації на сході, за допомогою якого цивільні особи можуть отримувати інформацію про те, що відбувається. Це також телекомунікаційний канал, де, наприклад, поширюється багато відео, які є основою для повідомлень про успіхи. Згадайте, як російські солдати встановлюють, наприклад, прапор у населеному пункті, але українська сторона може довести, що це була лише окрема група, яка не забезпечила стійку окупацію населеного пункту. 

Я думаю, одна з причин, чому це робиться (блокування Telegram. - Ред.), полягає в тому, що знову і знову успіхи українців, наприклад, коли вони вражають своїми далекобійними дронами цілі в Росії, постійно документуються цивільними особами, які розміщують це в Telegram. І я думаю, що Росія намагатиметься це припинити в майбутньому.

Щодо прогнозів на майбутнє, експерти дають дуже різні оцінки щодо можливої тривалості війни. Наприклад, Валерій Залужний вважає можливим продовження війни до 2034 року. Інші аналітики говорять про шість або вісім років. Які фактори, на вашу думку, є вирішальними для тривалості такого затяжного конфлікту?

Я думаю, що потрібно чітко зазначити: кожен, хто намагається зробити точний прогноз, ловить рибу в каламутній воді. Це, як читати майбутнє за допомогою кришталевої кулі. Або, як ми знаємо з історії, з багатьох минулих воєнних конфліктів, які потім класифікували історики: люди, які безпосередньо брали участь у цих конфліктах, не знали, як довго триватиме війна і які фактори призведуть до її продовження або швидкого закінчення. Так само і зараз. Ми повинні розуміти, що війна - це як математичне рівняння, яке складається з різних змінних, і ці змінні постійно змінюються, що впливає на результат, роблячи його зі знаком плюс або зі знаком мінус.

Однією зі змінних є, наприклад, наявність не лише військових ресурсів, а й цивільних, наприклад, коштів, необхідних для виживання держави. Іншою змінною є, і це звучить дуже жорстко, але це так, кількість наявних солдатів. Отже, якщо тут є одна подібна цифра, то, звичайно, логічно випливає, що коли всіх наявних солдатів вже недостатньо, а компенсація за допомогою роботів або подібних засобів також недостатня, то це практично автоматично призводить до дуже великого тиску.

Ще одним чинником є, наприклад, наявність систем озброєння. Це, звичайно, залежить і від виробництва. Тобто, як можна відповідним чином виробляти ці системи озброєння, яка кількість одиниць достатня, щоб захиститися від відповідної кількості одиниць противника? Ви бачите це зараз, наприклад, у випадку стратегічних повітряних атак росіян. Проблема полягає в тому, що Захід постачає Україні занадто мало ракет для протиповітряної оборони. Україна майже не в змозі захиститися від атак росіян, які, попри все, змогли збільшити кількість вироблених ракет, в тому числі за підтримки інших держав, таких як Китай. Отже, це все чинники, які відіграють роль.

Іншим фактором, який ми, можливо, не бачимо відразу, є, наприклад, підтримка, готовність населення держави продовжувати цю війну або нести її тягар. Це стосується обох країн, як Росії, так і України. Росія зазнала неймовірних втрат, що не можна заперечувати, і держава повинна пояснити людям, чому так. Ми знаємо, що в минулому вже були революції. Зараз це неможливо передбачити, але всі ці фактори відіграють свою роль. І в сукупності це дає результат, на основі якого можна вирахувати можливий прогноз. Але, на мій погляд, тут дуже небезпечно робити чіткий прогноз.