5 фактів про заборону російських соцмереж в Україні | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 17.05.2017
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

5 фактів про заборону російських соцмереж в Україні

Рішення блокувати доступ до російських соціальних мереж і поштових сервісів викликало суперечливу реакцію у суспільстві. Є аргументи і "за", і "проти", але найбільша проблема - юридична невизначеність.

Коли саме заблокують російські соцмережі, наразі невідомо

Коли саме заблокують російські соцмережі, наразі невідомо

1.         Рішення РНБО не має чіткої юридичної основи

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним напередодні у дію указом президента Порошенка, інтернет-провайдерам заборонено надання послуг з доступу до російських сервісів "Mail.ru" і "Yandex", а також соціальних мереж "Вконтакте" та "Однокласники". Реалізацію і моніторинг ефективності санкцій РНБО поклала на уряд разом зі Службою безпеки України. Тим часом в СБУ заявляють, що за реалізацію відповідатиме Державна служба спецзв'язку та захисту інформації України. Однак ця служба за законом відповідає за безпеку захищених каналів державного зв’язку, а не за моніторинг інтернет-простору і блокування сайтів. Аналогу російського "Роскомнадзору" в Україні немає. Правозахисники наголошують, що закривати сайти за українським законодавством може лише суд. Не виключено, що провайдери масово оскаржуватимуть дії Держспецзв'язку на виконання указу про санкції.

2.         Провайдери не розуміють, що робити

Ухваливши санкції, РНБО і президент спричинили неабиякий головний біль для провайдерів. "Для реалізації блокування провайдерам може знадобитися час і великі кошти на переоснащення обладнання та зміну топології мережі", - заявив "Інтерфакс-Україна" голова Інтернет-асоціації України Олександр Федієнко. Однак найбільша тривога провайдерів - саме правова невизначеність. З одного боку СБУ уповноважили контролювати реалізацію санкцій, що може стати приводом для силового тиску. З іншого боку - не прописали чітко, хто і за що відповідає. У відкритому листі до уряду і президента Інтернет-асоціація закликала якнайшвидше роз’яснити, в які терміни має бути реалізовано вимоги закриття сайтів і які штрафи передбачені за невиконання цих вимог. Водночас, питання про законні підстави для таких штрафів залишається відкритим.

3.         Обійти заборону - не проблема

Як показує, зокрема, досвід Туреччини, де рішеннями судів за ініціативи влади заблоковані Twitter, Youtube і навіть Wikipedia, цензуру в інтернеті легко обходити за допомогою доступних кожному технічних засобів. Турки, наприклад, одразу після заборони протягом лічених днів оприлюднили більше мільйона постів на Twitter. Соцмережа навіть надає поради користувачам, як обійти заборону і створила можливість твітити за допомогою sms. Найпопулярніші способи обійти блокування - використання VPN, віртуальної приватної мережі, а також система забезпечення анонімності TOR. У країнах з інтернет-цензурою, таких як Туреччина, Китай та Іран, цими сервісами користуються мільйони людей. Боротьба з VPN і TOR вимагає від держави затратної і системної роботи служб інтернет-цензури. Чи готова Україна створювати відповідні структури і виділяти кошти на їхню роботу, поки невідомо.

4.        Влада плутається з аргументами на користь заборони

Щодо причин блокування російських поштових сервісів представники влади наводять плутані аргументи. Радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко, скажімо, наголошує на тому, що "Вконтакте" і "Однокласники" - головні засоби поширення фейкових новин і пропаганди країни-агресора. Водночас, із цим аргументом можна було би заборонити і, скажімо Facebook. Адже неправдива інформація і розпалювання ворожнечі так само мають місце і в інших соцмережах. Натомість президент Петро Порошенко на своїй сторінці "Вконтакте" закликав українців негайно вийти з російських сервісів "з міркувань безпеки". "Вконтакте" досі були найпопулярнішою в Україні соцмережею із понад десятьма мільйонами користувачів. Багато хто тепер запитує, чому президент України понад три роки вагався, перш ніж закрити власну сторінку у соцмережі "країни-агресора"? "Гібридна війна вимагає адекватних відповідей на виклики. Тому з метою впливу на опонентів та контрпропаганди моя команда використовувала сторінки в деяких російських соцмережах". Пояснюючи, чому відповідь на гібридну війну Київ почав шукати лише зараз, Порошенко сказав, що вирішальним стало "втручання (Росії - Ред.) у президентські вибори у Франції".

Стеження за інтернет-користувачами: карикатура Сергія Йолкіна

Стеження за інтернет-користувачами: карикатура Сергія Йолкіна

5.         Користування російськими сервісами - ризиковане

Водночас заклик Петра Порошенка відмовитися від російських соцмереж з міркувань безпеки, хоч і запізнілий, але не позбавлений сенсу. Річ у тім, що особові дані українських користувачів "Вконтакте" становлять підвищений інтерес для російських спецслужб. Зокрема, ще у розпал "Євромайдану" засновник цієї соцмережі Павло Дуров оприлюднював запити Федеральної служби безпеки з вимогою розкрити дані засновників десятків груп активістів, які підтримували антипрезидентські протести. Дуров, за власними словами, підтримував "Євромайдан" і відмовився виконувати вимогу ФСБ. Кількома місяцями пізніше він продав свою частку у "Вконтакте" і виїхав за кордон. Тепер компанію контролюють лояльний до російської влади олігарх Алішер Усманов і його бізнес-партнери.

Дивитись відео 01:21
Now live
01:21 хв

Що думають українці про відмову від російських соцмереж та сервісів (16.05.2017)

DW.COM

Аудіо й відео до теми