145 критеріїв і роки перемовин: коли Україна стане членом ЄС

Відкриття першого кластеру "Основи" щодо вступу України до Європейського Союзу, яке відбулося 15 червня у Люксембурзі, стало точкою, від якої почався офіційний відлік на шляху Києва до набуття повноправного членства в Євросоюзі. Попереду на Україну чекають системні реформи, масштабні законодавчі зміни та складні переговори, які зрештою мають увінчатися підписанням Договору про вступ до ЄС. Проте у Брюсселі не поспішають називати  конкретну дату, коли це може трапитися. Тому DW за допомогою експертів склала приблизний графік вступу України до ЄС і розібралася, які ризики та підводні камені чекають на неї на цьому шляху.

Україні треба виконати 145 критеріїв і пройти складні процедури

У Єврокомісії вже заявили, що після відкриття першого кластера "Основи" Брюссель буде готовий найближчим часом відкрити  наступні п’ять переговорних кластерів. Тому можна стверджувати, що попереду на  Україну чекає "величезний обсяг роботи", сказала у коментарі DW Катеріна Якімовська, старша аналітикиня з проєктів Центру європейських студій імені Вілфреда Мартенса. "Україні треба буде виконати 145 критеріїв за 34 розділами і водночас вести активні переговори з Єврокомісією в умовах воєнного часу", - пояснила експертка.

Загалом увесь цей процес виглядає доволі складно. Переговорні кластери не можуть бути закриті доти, поки не будуть закриті їхні складові розділи, а розділи не можуть бути закриті доти, поки не будуть виконані критерії закриття, які має перевірити Єврокомісія та одноголосно схвалити держави-члени на рівні Ради ЄС. При цьому перший кластер "Основи", у якому йдеться про верховенство права, функціонування демократичних інститутів та економічні критерії, відкривають першим і закривають останнім, вказує  Якімовська. "Для країни такого розміру та складності, як Україна, поки що немає встановленого прецеденту швидкого закриття кластерів", - додає вона.

І оскільки Брюссель не має бажання кардинально переглядати методологію розширення ЄС, то для України "починається тривалий період детальних переговорів" та "складних та ретельно контрольованих реформ", прогнозує Ондржей Дитріх, старший аналітик Інституту ЄС з досліджень безпеки (EUISS). "Ймовірність того, що ці переговори можна буде значно пришвидшити, дуже низька, хоча деякі незначні винятки чи відтермінування щодо окремих файлів можна буде узгодити", - припускає експерт.

На процес вступу до ЄС підуть роки

Досвід попередніх розширень засвідчує, що універсального графіку вступу до ЄС не існує і кожна країна-кандидат має пройти власний шлях. Проте у країн Центральної Європи, які приєдналися до ЄС у 2004 році, на процес переговорів та виконання необхідних критеріїв  пішло в середньому близько десяти років. Тож у випадку з Україною "з упевненістю можна сказати, що на процес вступу підуть роки", прогнозує Ондржей Дитріх. 

Але при цьому є фактори, які вказують на те, що вступні переговори між Києвом і Брюсселем "триватимуть стабільно", зауважує експерт. Серед них - "вражаючий, попри війну, прогрес України в реформах, починаючи від 2022 року" та Угода про глибоку та всеохоплюючу зону вільної торгівлі між Україною та ЄС (DCFTA), яка діє з 2014 року, вказує Дитріх. Україна також отримує фінансову допомогу на проведення необхідних реформ через механізм Ukraine Facility, яка виділяється за дотримання чітких умов з боку української влади.

Графік України до членства в ЄС

Лише після того, як всі переговорні кластери з Україною будуть закриті, Єврокомісія дасть "зелене світло" на підготовку Договору про вступ, який мають підписати усі держави-члени ЄС, Україна та європейські інституції. Потім Договір має пройти ратифікацію, зокрема в усіх 27 країнах-членах ЄС. А деякі з них можуть навіть вирішити винести це питання на референдум. Тому, зазвичай, на процес ратифікації Договору йде чи не найбільше часу.

Аналітикиня Катеріна Якімовська з Центру Мартенса, на прохання DW, склала приблизний графік, за яким, ймовірно, рухатиметься євроінтеграція України з моменту відкриття кластерів до ратифікації Договору про вступ.

За оцінками Якімовської, більш реалістичний сценарій виглядає таким чином: до кінці 2026 року будуть відкриті усі переговорні кластери, більшість розділів будуть технічно закриті протягом 2027-2028 років, підготовка Договору про вступ - 2028-2029 роки, а його ратифікація "триватиме до 2030 року або й довше". 

Ризики внутрішні та зовнішні

Якщо спробувати оцінити потенційні ризики, які можуть виникнути на цьому шляху, то експосол України в ЄС Костянтин Єлісєєв, який нині очолює аналітичну організацію "Центр нових рішень", називає серед них передусім внутрішньополітичні ризики в самій Україні. А саме - відсутність політичної єдності, брак доброчесності у влади до проведення реформ, неналежна інформаційна робота з бізнесом та громадянським суспільством щодо суті перетворень та наслідки війни.

Але і Євросоюзу для того, щоб прийняти таку велику державу як Україна, необхідно провести внутрішні реформи, наголошує експерт. "Крім того, зміна урядів у ключових країнах-членах, застосування права вето та намагання деяких держав використовувати вступні переговори з Україною у власних національних інтересах також можуть поставити під загрозу весь процес", - застерігає Єілсеєв.

Катеріна Якімовська також  наголошує, що складеного нею графіку вступу України до ЄС можливо дотриматися лише за умови "безперешкодного руху", тобто за наявності відданості української влади проведенню реформ та за панування серед країн-членів "сприятливої переговірної  атмосфери, базованої  на консенсусі".

України може перетворитися на вічного "асоційованого члена" ЄС?

Експерти визнають, що окремий прихований ризик для вступу України до ЄС може становити так зване "асоційоване членство", яке у Брюсселі збираються незабаром офіційно запропонувати України.

Ця ініціатива, яку пов'язують з німецьким канцлером Фрідріхом Мерцом (Friedrich Merz), є проміжним форматом поетапної інтеграції без повноцінного членства, який передбачає участь України у програмах і політиках ЄС, ранній доступ до окремих секторів і статус спостерігача у європейських інститутах, пояснює очільник "Центру нових рішень" Костянтин Єлісеєв. І хоча це може дати Україні практичні переваги ще до вступу в ЄС, "існує ймовірність, що цей проміжний формат може перетворитися на заміну повноцінного членства", застерігає аналітик.

Щоб уникнути такого розвитку подій, він радить українській владі "говорити про те, що будь-який проміжний формат повинен бути юридично прив'язаний до повного членства, підкріплений чіткими критеріями переходу до наступного етапу, мати реальні права, ресурси і реформаторські зобов'язання.

Тому, на думку  Єлісєєва, Україна повинна вести переговори одночасно у двох площинах: "технічній - максимально швидко виконувати усі критерії вступу і політичній - не дозволити ЄС замінити перспективу повного членства комфортною для нього проміжною конструкцією".

Про те, як просувається Україна на шляху до ЄС, - в подкасті DW "Вас викликає Брюссель". В новому епізоді ми з'ясували, чи можливий вступ України до ЄС під час війни, чи стане на заваді членству російська окупація і як історичний досвід Німеччини та Кіпру може стати у пригоді Україні на шляху до Євросоюзу. Слухайте новий епізод у Spotify чи Apple Podcasts, а також дивіться в Youtube.