11 можливих сюрпризів для світу від Кремля | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 24.07.2016
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

11 можливих сюрпризів для світу від Кремля

Зовнішня політика Росії непередбачувана. Тому в Берліні змоделювали гіпотетичні сценарії - від призначення Кудріна прем'єром і кампанії проти Німеччини до вторгнення в Казахстан.

Який наступний несподіваний зовнішньополітичний хід зробить Володимир Путін? В останні роки їх було чимало. "Анексія Криму, військова участь у сирійському конфлікті, стрімке погіршення відносин з Туреччиною або напади на уряд Німеччини шляхом інструменталізації "справи Лізи Ф." застали зненацька більшість західних експертів і людей, які приймають рішення", - самокритично констатують співробітники берлінського Фонду науки і політики (SWP). Цей науковий інститут консультує з питань зовнішньої політики парламент і уряд Німеччини, а також ЄС, НАТО і ООН.

Сценарії: не вимисел, а домисел

"Москва, схоже, тактично використовує свою непередбачуваність для того, щоб у практичній площині перехоплювати ініціативу", - зазначають німецькі експерти. Щоб краще підготуватися до наступних сюрпризів Кремля, вчені SWP вдалися до такого формату, як гіпотетичний сценарій. Організували загальноінститутський "мозковий штурм" (у фонді працюють близько 50 фахівців), накреслили теоретично можливі повороти російської політики, провели два загальні обговорення запропонованих тем, причому одне - за участі сторонніх експертів, потім сіли за роботу.

Сабіне Фішер

Сабіне Фішер

У результаті вийшов опублікований в середині липня збірник статей 14 авторів під заголовком "Можливі сюрпризи. 11 напрямків, якими може піти зовнішня політика Росії". У вступній статті укладачки збірника Сабіне Фішер і Марґарете Кляйн підкреслюють, що він містить не прогнози, а опис екстрапольованих у найближче майбутнє існуючих трендів: "Йдеться не про те, щоб вигадати ситуації, а про те, щоб домислити вже наявні структури і тенденції ".

Збірка складається з чотирьох розділів: "ЄС", "Інші регіони", "Інтернет, енергія і безпека", "Євразія". У першому розділі розглядаються два можливі сценарії. В одному описується, як Москва могла б вплинути на результати президентських і парламентських виборів у Франції навесні-влітку 2017 року з метою, щоб ультраправий "Національний фронт" став найбільшою партією в парламенті, а його лідерка Марін Ле Пен отримала від новообраного президента-республіканця доручення сформувати уряд, який би проводив проросійський, євроскептичний та антиамериканський курс.

Спроби вплинути на вибори у Франції та Німеччині

"Москва має можливість використовувати широкий арсенал інструментів: від фінансової підтримки і економічного впливу до політичної дискредитації та мобілізації меншин", - наголошується в статті. До аналогічного висновку приводить і другий гіпотетичний сценарій, що описує ініційовану Кремлем багатогранну антинімецьку кампанію перед майбутніми виборами до Бундестагу восени 2017 року.

Марґарете Кляйн

Марґарете Кляйн

При цьому Москва робить ставку як на пропагандистське використання теми біженців, так і на розкручування тези про те, що в Німеччині знову піднімає голову фашизм. Важлива роль у цьому відводиться російським німцям і пропутінській партії "Єдність" під керівництвом Дмітрія Ремпеля. Активно розвиваються також контакти з правопопулістською партією "Альтернатива для Німеччини" (АдН). Як наголошується в статті, кінцева мета всіх гаданих і детально прописаних зусиль - дискредитувати канцлерку Анґелу Меркель і домогтися зміни нинішнього курсу Німеччини на більш прийнятний для Кремля.

У наступному розділі розглядаються такі можливі сценарії: Росія погрожує Сербії зняти в ООН своє ембарго на визнання Косова, якщо Белград не припинить зближення з ЄС і НАТО, домовляється з Токіо щодо Курил, укладає з Японією мирний договір і витісняє США як ключового партнера Іраку. Потім описуються такі гіпотетичні кроки, як створення разом з Китаєм та Індією мережі EurasiaNet, яка розколює всесвітній інтернет на дві частини, вихід Росії з Договору про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності у відповідь на розгортання системи ПРО в Європі і скасування Москвою монополії "Газпрому" на експорт газу.

Ліберальні реформи і націоналістична зовнішня політика

У розділі "Євразія" експерти SWP розглядають можливість російського збройного вторгнення в Казахстан після смерті президента Назарбаєва і обрання нового, націоналістично налаштованого глави держави, прописують схему можливого об'єднання Північної і Південної Осетії в Республіку Аланію в складі РФ і розглядають сценарій переформатування уряду Росії після осінніх виборів в Думу.

Укладачки збірника Сабіне Фішер і Марґарете Кляйн виходять із припущення, що в умовах економічної кризи Володимир Путін у своєму щорічному посланні Федеральним зборам в грудні 2016 року оголосить про переформатування уряду і призначення на пост прем'єра Олексія Кудріна. Новий уряд проголосить "глибокі економічні реформи" і виступить за відновлення співпраці з ЄС. Одночасно зовнішня політика Росії стане ще більш націоналістичною і жорсткої, включаючи кампанії дезінформації у Франції і Німеччині.

Таким чином, Німеччина і Євросоюз зіштовхнуться з неоднозначними сигналами з Москви. У цій ситуації, підкреслюють автори, необхідно буде зрозуміти причину цих суперечностей. Що це: свідчення конфлікту в російській еліті з приводу шляхів майбутнього розвитку країни - або всього лише розподіл ролей між технократами і силовиками, які зійшлися на тому, що потрібно долати кризу і міжнародну ізоляцію, але не можна відмовлятися від гегемонії на пострадянському просторі.

Саме такі у стислому викладі ті 11 зовнішньополітичних сюрпризів, які, на думку інституту SWP, Росія вже найближчим часом може піднести Німеччині, Європі та світовій спільноті. Утім, для берлінських вчених ці змодельовані ними події та тенденції вже не стануть несподіванкою. Кожна стаття збірки завершується досить докладним описом можливих наслідків для Німеччини і більш-менш конкретними рекомендаціями для її уряду.

Дивитись відео 02:24
Now live
02:24 хв

Зовнішньополітична стратегія ЄС: що змінилося після Криму і Донбасу? (29.06.2016)

Аудіо й відео до теми