ЄС змінює правила захисту українців: що робитимуть чоловіки?

Європейська Комісія пропонує продовжити дію Директиви про тимчасовий захист для українських біженців ще на один рік - до 4 березня 2028 року. "Сьогодні Європейська Комісія пропонує продовжити на ще один рік тимчасовий захист для людей, які тікають від війни Росії проти України, враховуючи при цьому загальну здатність України оборонятися", - йдеться на сайті ЄК у п'ятницю, 26 червня.

В Україні пропозицію Єврокомісії привітали, але заявили, що пріоритетним є повернення українців додому. "Ми вітаємо збереження чітких, стабільних і передбачуваних умов перебування, правової визначеності, а також доступу наших громадян у ЄС до основних прав і послуг, доки триває війна. Водночас пріоритетом України залишається добровільне повернення своїх громадян, коли повернення додому стане безпечним і реалістичним", - написав у Facebook міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України Денис Улютін.

ЄС продовжить захист, але може змінити правила

Водночас Брюссель пропонує не надавати тимчасовий захист новоприбулим громадянам України, яким було заборонено виїзд через військові зобов'язання. "Саме про це нас просила Україна", - наголосив на брифінгу єврокомісар з питань міграції Маґнус Бруннер (Magnus Brunner).

Він також зазначив, що заборона на тимчасовий захист у Євросоюзі для військовозобовʼязаних українців, запропонована Єврокомісією, не зачепить тих чоловіків, хто виїхав з України до того, як зміни до директиви ЄС вступлять у силу.

ЄС чинить правильно, але ЗСУ це не допоможе 

Голова Українського центру безпеки та співпраці Сергій Кузан вважає пропозицію Єврокомісії продовжити тимчасовий захист для українців до 2028 року за виключенням військовозобов'язаних українських чоловіків корисним, але недостатнім компромісом. За його словами, справедливість буде досягнута лише тоді, коли Європа спрямує більше зусиль на повернення чоловіків призовного віку до України.

Кузан вважає, що потенційне рішення не надавати новоприбулим чоловікам з України тимчасовий захист "прямо не вплине на поповнення українського війська", яке протистоїть Росії у війні. На його думку, рішення стане кроком уперед, оскільки принаймні не стимулюватиме виїзд чоловіків мобілізаційного віку в майбутньому, - але не вирішить накопиченої проблеми.

"Навіть таке проміжне рішення, яке не матиме зворотної сили і є частковим вирішенням проблеми, - стане покращенням порівняно з тим, що було до цього. Щоби хоча б не стимулювати на майбутнє виїзд чоловіків", - пояснює голова Українського центру безпеки та співпраці.

Водночас експерт наполягає на тому, що головним критерієм справедливості є не характер захисту, а сама логіка його надання. Він наголошує: ситуація, коли частина чоловіків несе службу, а інші перебувають за кордоном, отримуючи соціальну підтримку від приймаючих країн, є несправедливою - і щодо самих військових, і щодо суспільства загалом.

"Втеча кожного від війни, від структури суспільства, яке бореться, - це додаткове навантаження на працездатне населення України", - зазначив Кузан. Він визнає, що не кожен чоловік повинен воювати безпосередньо - проте кожен може робити внесок в економіці, у соціальній сфері, на державній службі маючи бронювання. Саме це, на його думку, і є нині основою суспільної стійкості України.

Читайте також: Гроші є, людей немає. Як залучити робочу силу для відбудови України?

Масового повернення українських чоловіків із закордону не буде?

Практичний ефект від ймовірного рішення ЄС обмежити тимчасовий захист для чоловіків призовного віку оцінюють скептично демографи, зокрема заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи НАН України Олександр Гладун.

За його словами, логіка поведінки людей, які вже виїхали з порушенням законодавства або ухиляючись від зобов'язань, не передбачає добровільного повернення. "Якщо людина виїхала з порушенням законодавства України - нелегально або маючи обов'язки і не виконуючи їх - вона не повертатиметься", - зазначив він.

На його думку, масового повернення в Україну не відбудеться - натомість частина людей, ймовірно, переїде до країн поза межами ЄС. Демограф звертає увагу на те, що ЄС - не єдиний простір, де можуть перебувати українські громадяни. Норвегія, Швейцарія, Великобританія, а також США, Канада, Ізраїль і Туреччина не підпадають під дію євродиректив. Тобто, за його словами, частина людей може просто переміститись туди.

Чи виконуватимуться нові правила?

Гладун звертає увагу на практичне виконання нових обмежень. У разі схвалення рішення Радою ЄС і реалізації правових механізмів, їх треба буде адміністративно супроводжувати - а це потребуватиме кадрових і фінансових ресурсів у кожній країні, що надає захист. "Чи вистачить у цих країнах поліцейських, чи тих, хто займається нелегальною міграцією, щоб шукати наших хлопців? - запитує він.

Він також нагадує, що кілька років тому Україна вже зверталась до Польщі, Німеччини та інших держав з проханням сприяти поверненню чоловіків призовного віку. Тоді всі відмовили. Зараз нові обмеження означатимуть, що правові механізми мають запрацювати - але чи зможуть країни реально ними користуватись, залишається відкритим питанням.

Тим часом Данія вже рухається в цьому напрямку. Напередодні уряд Данії заявив, що змінить правила щодо того, хто з українців може отримати тимчасовий захист у країні. Як повідомили в міністерства імміграції та інтеграції, чоловіки віком 23-60 років, які не звільнені від військової служби в Україні, більше не зможуть отримати дозвіл на проживання в Данії.