Євродепутат Ліц: В Азовському морі треба уникнути нового фронту | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 28.09.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Євродепутат Ліц: В Азовському морі треба уникнути нового фронту

Група євродепутатів відвідали Україну, зокрема Донбас. Соціал-демократ Арне Ліц розповів DW, як ЄС має реагувати на дії Росії в Азовському морі та як він переконує своїх виборців у необхідності санкцій щодо РФ.

Арне Ліц на зустрічі з українськими урядовцями

Арне Ліц на зустрічі з українськими урядовцями

У вересні делегація євродепутатів з підкомітету Європарламенту з питань безпеки і оборони відвідали Україну. Крім Києва, вони були на територіях Донбасу, підконтрольних українському уряду: у Маріуполі, Талаківці, Авдіївці та Краматорську, на контрольному пункті в'їзду-виїзду (КПВВ) "Майорськ". Євродепутат від Німеччини, соціал-демократ Арне Ліц (Arne Lietz) розповів DW про свої враження від поїздки.

Deutsche Welle: Ви побували на Донбасі у районах, де обстріли не припиняються. Які у вас склалися враження від ситуації там?

Арне Ліц: Це гнітючий досвід - бути два дні біля лінії фронту, де йде війна. Зустрічати дітей з населених пунктів, які регулярно обстрілюють. Ці діти більше не можуть залишатись на вулиці, бо повсюди заміновано. Але вони ходять до школи. В Талаківці її доводилося неодноразово ремонтувати. Зокрема, завдяки підтримці німецького Товариства міжнародної співпраці (GIZ), ЄС, ООН, неурядових організацій. Подібну картину ми бачили і в лікарні в Авдіївці, яку обстрілювали, де пацієнти загинули від пострілів снайперів. Тоді пацієнтів перевели у дальню частину лікарні. На КПВВ "Майорськ", через який проходять по десять тисяч людей в обидва боки. Одразу після нашого візиту відбувся обстріл ракетою. Ми побачили, як живуть люди - і не лише для того, щоб відчути, але і зрозуміти, як можна допомогти.

Група євродепутатів відвідали Донбас

Група євродепутатів, які відвідали Донбас: Арне Ліц, Анна Фотига, Яромір Штетіна, Міхаель Ґалер

І які можливості допомогти людям на Донбасі ви побачили?

Якщо краще оснастити пункт пропуску, встановити більше комп'ютерів, то люди не чекали б на його перетин три-чотири години, як нині, а годину-півтори. Наш ключовий меседж: треба підтримати усіх людей, які живуть на території України, також і з того боку від лінії фронту, де проросійські сепаратисти.

Вже понад рік у світовій спільноті та в Україні обговорюють ідею миротворчої місії для Донбасу. Як ви ставитеся до цієї ідеї?

Цю ідею слід прийняти. І вона має поширюватися не лише на лінію фронту, але на всю українську територію (Донбасу. - Ред.). Це тема, яку ми порушували і в Москві, де я був влітку.

Однак у Москві не хочуть місії на всій непідконтрольній уряду України території Донбасу. Чи побачили ви якусь готовність Росії йти на компроміс, аби ця місія стала реальністю?

Переговори в Москві проводились в МЗС Росії - після зустрічі Анґели Меркель та Володимира Путіна в Сочі. Нам сказали лише, що про це говорили, - і це вже успіх.

Після вбивства ватажка бойовиків Олександра Захарченка сепаратисти на Донбасі хочуть у листопаді провести так звані "вибори". Як на такий крок має реагувати ЄС?

Не можна проводити там "вибори" після убивства лідера сепаратистів. Це буде відвертим порушенням мінських угод! Я звертаюся до російської сторони неодмінно від цього відмовитися. ЄС повинен зробити чітку заяву, що це буде порушенням Мінська. Є економічні санкції. Мінськ не виконується. І якщо зараз його ще і так перекреслять, то тим довше для Росії буде важко повернутися до нормальних економічних відносин.

Якщо ви заговорили про санкції щодо Росії, то саме у Соціал-демократичній партії Німеччини (СДПН) звучали скептичні голоси щодо їх доцільності ...

Так, я є членом СДПН. Важливо обговорювати це всередині СДПН. У мене, в землі Саксонія-Ангальт, також були дуже інтенсивні дискусії з цієї теми. І підсумки двох великих зустрічей були однозначними: СДПН у моїй землі не хоче пом'якшення санкцій. І подібних рекомендацій не робила.

Візьмемо мій виборчий округ у Східній Німеччині. Там тему санкцій щодо Росії часто сприймають дуже наївно - через незнання. Бо просто не знали, що був Будапештський меморандум. Бо просто не знали, що Україна відмовилася від ядерної зброї. Я пояснюю людям, що результатом Будапештського меморандуму стало знищення Україною свого ядерного арсеналу. Як би було добре, якби під час закріплення суверенних кордонів від ядерної зброї відмовилися би такі країни, як Іран і Північна Корея. Санкції мають сенс, адже це кричуще порушення міжнародного права проти України не може не мати наслідків. Завданням політиків має бути також роз'яснювати це всередині Євросоюзу. А бажання посилювати діалог з Росією я вважаю правильним і важливим. Однак діалог має бути лише на основі міжнародного права.

В Азовському морі Росія затримує кораблі, що прямують до українських портів. Але і українська сторона також затримувала російські кораблі - "Норд", "Механік Погодін". Як ви оцінюєте цю ситуацію?

Ситуація напружена, зокрема через побудову мосту Росією. Також надмірно перевірили уже понад 120 кораблів з ЄС. Перевірки документів і вантажу, які можуть здійснюватися за одну-дві години, розтягувалися іноді й до трьох днів. Контроль став настільки масивним, що судноплавні компанії потрапляють у складну ситуацію, бо не можуть нічого планувати. Це велетенські витрати, які Росія спричиняє. Цього контролю раніше не було.

І тут я знову звертаюся до Росії. А також до ЄС - не терпіти цього. Я сподіваюся, що не дійде до того, що ЄС почне більш інтенсивно перевіряти кораблі інших країн. Вдаватися до такого "око за око" не слід. Натомість у дипломатичних контактах з Росією важливо прямо, гостро і рішуче порушувати питання таких недобросовісних дій і думати, до яких інших дій можна вдаватися.

Росія ще кілька місяців тому почала розгортати військову присутність в Азовському морі. Тепер Україна будує свою військово-морську базу.

Ми говорили з (українськими - Ред.) військовими. Коли російські патрульні кораблі загрожували українським судам, занадто близько підходили до них, тримаючи під прицілом - так не має бути. Нарощувати озброєння в Азовському морі та створювати там ще один фронт нічого не дасть. Нас поінформували, що там уже є перші морські міни. Але мені невідомо, скільки їх. Однак цей крок хибний. Україна на Донбасі і так є п'ятою найбільш замінованою територією. 

Дивитись відео 04:59

Курс на ЄС і НАТО: що думають про це у прифронтовому Маріуполі? (20.09.2018)

Також за темою

Реклама