Як Україна відзначила річницю Революції гідності

День свободи і гідності у шосту річницю від початку Євромайдану відбувся в Україні мирно. Кілька тисяч людей зібралося на віче під гаслом "Ми маємо гідність", яке ініціював "Рух опору капітуляції".

Ukraine Kiew Tag der Freiheit und Würde (DW/A. Sawizky)

У четвер, 21 листопада, з нагоди державного свята - Дня свободи і гідності - у шосту річницю початку Євромайдану в Україні протягом дня відбулася низка заходів за участі найвищих посадовців, меморіальні і мистецькі заходи в пам'ять полеглих під час акцій протесту шість років тому. А ввечері кілька тисяч осіб відгукнулися на заклики громадського "Руху опору капітуляції" і прийшли на віче на Майдан Незалежності. Незважаючи на протестний характер заходу, він минув мирно.

Зеленський пообіцяв прогрес у розслідуванні

День свободи і гідності став державним святом ще за часів президента Віктора Ющенка. Тоді його відзначали 22 листопада. Саме цього дня 2004 року почалася Помаранчева революція. 21 листопада цей день стали відзначати у зв'язку з тим, що 2013 року саме в цей день на Майдані Незалежності в Києві почалися перші протести проти курсу тодішнього президента Віктора Януковича на зближення України з Росією замість підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Ці протести переросли в Революцію гідності, що, попри масові розстріли десятків демонстрантів на Майдані, завершилася падінням режиму Януковича і його втечею до Росії.

Через шість років після початку перших протестів нинішній президент України Володимир Зеленський разом із дружиною та прем'єром Олексієм Гончаруком та іншими офіційними особами від самого ранку поклав квіти і запалив поминальні свічки на меморіалі Героїв Небесної сотні. Він зустрівся там із представниками родин загиблих в центрі Києва на початку 2014 року і пообіцяв їм, що розслідування сотень кримінальних проваджень за фактами злочинів влади проти демонстрантів Євромайдану буде продовжене.

Володимир Зеленський з дружиною Оленою під час заходів до річниці Революції гідності

Пізніше приклад Зеленського наслідував голова Верховної Ради Дмитро Разумков. В каплиці архистратига Михаїла та українських новомучеників Української греко-католицької церкви поруч із меморіалом відбувся молебень за полеглими на Євромайдані. А на місці будівництва Музею Революції гідності відбулася церемонія відкриття виставкового простору й виставки на алеї Героїв Небесної сотні з назвою "М3: Майдан. Меморіал. Музей".

Впродовж дня були організовані екскурсійні програми "Назустріч свободі" за маршрутом головних подій Революції гідності в центрі Києва. В головній залі київської мерії відбувся мистецький захід "Київ незламний", а в театрах - вистави, присвячені революційним подіям того часу. В інших місцях відкрилися літературні та мистецькі виставки та інші меморіальні заходи, а також публічні зустрічі з учасниками Революції гідності.

Народне віче

День свободи і гідності є державним святом, але не вихідним днем. Лише надвечір на Майдані зібралося, за різними оцінками, від однієї до трьох тисяч людей, що прийшли на народне віче під гаслом "Ми маємо гідність", скликане громадським "Рухом опору капітуляції". Громадський порядок в Києві охороняли близько 1,3 тисяч нацгвардійців, рятувальників, вибухотехніків, кінологів та полісменів. Але акція відбулася мирно і без суттєвих порушень громадського порядку. Організатори не рекомендували піднімати партійні прапори, над натовпом майоріли лише прапори України, серед яких був помітний прапор НАТО.

Віче "Ми маємо гідність" на Майдані Незалежності в Києві

Дехто з учасників віча обклеїв одяг жовтим скотчем, що, за задумом організаторів, мало символізувати боротьбу українців за державу і свободу. Інші тримали в руках гасла "Ні репресіям", "Досить нас розводити", але загалом транспарантів було небагато. Найбільше було людей, що тримали в руках фото загиблих під час Революції гідності. Провідні провладні і опозиційні політики не брали участь у віче. Серед топ-політиків там виступив лише голова опозиційної партії "Голос" Святослав Вакарчук.

Промовці на вічі вимагали зупинити розведення сил і засобів на лінії розмежування на Донбасі, а також скасувати реалізацію "формули Штайнмаєра". Зі сцени звучали вимоги відставки голови Офісу президента України Андрія Богдана, його заступника Андрія Єрмака, заступника секретаря Ради нацбезпеки і оборони України Сергія Сивохи й очільника Держбюро розслідувань Романа Труби. А кримський в'язень Кремля Володимир Балух у своєму виступі закликав переконати можновладців у тому, що "ми є народ цієї держави, який вони мають обслуговувати".

Криваве протистояння в Києві: основні події

Хода "Мирний наступ" переросла у криваве протистояння

На ранок 18 лютого було заплановано "Мирний наступ" - багатотисячну ходу учасників Євромайдану до Верховної Ради України, де планувався розгляд змін до Конституції щодо обмеження повноважень президента. На прилеглих до Ради вулицях розпочалися сутички протестувальників із бійцями внутрішніх військ. Мітингувальники кидали бруківку через вантажівки, якими перегородили вулицю, у бік силовиків.
Криваве протистояння в Києві: основні події

Верховна Рада змарнувала шанс зняти напругу

Опозиційні фракції з самого ранку 18 лютого блокували засідання ВРУ, вимагаючи першим питанням порядку денного розглянути акт поновлення Конституції 2004 року. Але за вказівкою голови Верховної Ради Володимира Рибака канцелярія ВРУ відмовлялася реєструвати цей документ, не погоджуючись на жодні компроміси. До кінця робочого дня сесійне засідання так і не розпочалося.
Криваве протистояння в Києві: основні події

Загострення протистояння та ультиматум МВС

Періодично протестувальники йдуть в атаку, однак силовики відстрілюються, кидають світло-шумові гранати. У бік силовиків летить каміння. Люди налаштовані блокувати парламент доти, доки не будуть виконані їхні вимоги. МВС попереджає, що о 18.00 "наведуть порядок" за допомогою "жорстких дій". З'являються перші повідомлення про загиблих від вогнепальних поранень.
Криваве протистояння в Києві: основні події

У західних областях України блокують силовиків

До будівлі Львівської ОДА увійшли кілька сотень молодих людей. Вони виламали двері адміністрації та кинули в приміщення світло-шумову гранату. Протестувальники також взяли під контроль ГУ львівської міліції та прокуратуру. Триває блокування частин внутрішніх військ та підрозділів "Беркута". Аналогічні акції відбуваються в Івано-Франківську та Тернополі.
Криваве протистояння в Києві: основні події

Західні лідери закликають український уряд припинити насильство

На той час міністра закордонних справ ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр, генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен, верховна представниця ЄС з питань зовнішньої політики і безпеки Кетрін Ештон та низка інших західних лідерів засудили ескалацію протистояння в Україні та закликали знайти політичне розв'язання кризи.
Криваве протистояння в Києві: основні події

"Чорний вівторок" України

Після жорстоких сутичок в урядовому кварталі мітингувальники відступили на майдан Незалежності. Силовики послідували за ними. Незважаючи на спільну заяву голів СБУ та МВС із вимогою до 18:00 "припинити протистояння", "Беркут", не дочекавшись вказаного часу, атакував протестувальників. Ближче до 20:00 почався повноцінний штурм. Протистояння тривало майже всю ніч.
Криваве протистояння в Києві: основні події

Янукович втрачає контроль

Протягом дня і станом на 21 годину вечора 18 лютого тодішній президент України Віктор Янукович не зробив жодної заяви щодо ситуації, що склалася в Києві. За офіційними даними, під час сутичок між протестувальниками та силовиками загинули дев'ять осіб - семеро цивільних та двоє міліціонерів.
Криваве протистояння в Києві: основні події

Пожежа у Будинку профспілок

Під час сутичок вночі 18 лютого згоріла будівля Будинку профспілок, де розташовувалися Штаб національного спротиву та головний польовий шпиталь протестувальників. Унаслідок сутичок загинули понад 20 людей, були госпіталізовані, за різними оцінками, від 200 до 1000 людей. Точних даних немає, оскільки багато постраждалих категорично відмовлялися від госпіталізації, побоюючись викрадень та арештів.
Криваве протистояння в Києві: основні події

Між штурмом і розстрілом

19 лютого табір "тітушок" у Маріїнському парку стояв пустим, а на Майдані Незалежності демонстранти продовжували палити шини, час від часу застосовувати піротехніку та "коктейлі Молотова" проти правоохоронців, які у свою чергу продовжували кидати у протестувальників світло-шумові гранати. Центральні вулиці були перекриті. Вночі прибули протестувальники зі Львова та Івано-Франківська.
Криваве протистояння в Києві: основні події

Кривавий розстріл на Інститутській

Після доволі спокійної ночі вранці 20 лютого відновлюється протистояння між протестувальниками та силовиками. Після майже двох годин сутичок - із застосуванням світло-шумових гранат та "коктейлів Молотова" - силовики відступають від майдану Незалежності. Протестувальники йдуть у наступ вулицею Інститутською. Їх починають обстрілювати снайпери.
Криваве протистояння в Києві: основні події

Небесна сотня

Упродовж лічених годин загинули кілька десятків людей. Деякі поранені згодом померли у лікарнях. Загалом цього ранку загинули близько сотні протестувальників - їх назвали Небесною сотнею.
Криваве протистояння в Києві: основні події

Кінець кровопролиття

Увечері 20 лютого депутати почали збиратися у Раді для обговорення ситуації у країні. О 22:17 ВРУ ухвалила постанову "Про засудження застосування насильства, яке призвело до загибелі мирних громадян України". Цей документ визнав дії силовиків незаконними і постановив "заборонити використання будь-яких видів зброї проти учасників протесту". Ця постанова поклала край триденному кровопролиттю.

Автор: Анастасія Магазова

DW.COM

Кілька тисяч людей зібралося на Майдані відзначити річницю Революції гідності

Організатором кількатисячної акції виступив "Рух опору капітуляції". Серед учасників - родичі Небесної сотні та учасники Євромайдану 2013-2014 роках. (21.11.2019)

Коментар: Протести в Києві - перше випробування для Зеленського

Президенту Зеленському доведеться відповідати на питання тих, хто виступає на Майдані проти "формули Штайнмаєра". Інакше він ризикує наступити на ті ж граблі, що і Янукович, вважає Сергій Руденко. (07.10.2019)

Що чекає на "справи Майдану" після реформ у ГПУ

Управління спеціальних розслідувань у справах злочинів періоду Євромайдану - розформовують, а його керівника Сергія Горбатюка вже звільнили з Генпрокуратури. Як це відобразиться на розслідуванні резонансних справ? (25.10.2019)

Володимир Зеленський обіцяє прогрес у розслідуванні вбивств на Майдані

Президент України Володимир Зеленський пообіцяв родичам героїв Небесної сотні зробити все для отримання результатів розслідування справ про вбивства активістів Революції гідності. (21.11.2019)

Криваве протистояння в Києві: основні події

В Україні згадують жертв кривавого протистояння в Києві 18-20 лютого 2014 року. Розвиток основних подій тих днів - у фотогалереї DW. (19.02.2019)

Дата 22.11.2019
Автор Олександр Савицький
Теми Володимир Зеленський, Україна, Євромайдан (Майдан), "Помаранчева революція", Небесна сотня, Революція гідності
Ключові слова Україна, День свободи і гідності, Євромайдан, Небесна сотня, Володимир Зеленський, Революція гідності, Помаранчева революція, Майдан Незалежності
Зворотній зв'язок: Ваша думка
Роздрукувати Роздрукувати сторінку
Постійне посилання https://p.dw.com/p/3TUv7

Також за темою

Ukraine Maidan Gedenken mit Präsident Selenskyj

Володимир Зеленський обіцяє прогрес у розслідуванні вбивств на Майдані 21.11.2019

Кілька тисяч людей зібралося на Майдані відзначити річницю Революції гідності 21.11.2019

Організатором кількатисячної акції виступив "Рух опору капітуляції". Серед учасників - родичі Небесної сотні та учасники Євромайдану 2013-2014 роках.

Існує ризик, що українське питання зникне з поля уваги ЄС 21.11.2019

Чому політичні лідери ЄС можуть повчитися у демонстрантів Євромайдану і чому Київ має постійно нагадувати Заходу про наслідки російської агресії, в інтерв’ю DW розповів французький євродепутат Рафаель Глюксманн.