Як зіпсувати ідею участі громади в розподілі бюджету: український досвід | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 20.11.2017
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Як зіпсувати ідею участі громади в розподілі бюджету: український досвід

Гроші з так званих "бюджетів участі" багатьох українських громад дісталися комунальним школам та лікарням. Львівські активісти кажуть, що це суперечить ідеї проекту, та закидають переможцям застосування адмінресурсу.

У Києві та Львові майже всі кошти бюджетів участі отримали проект комунальних шкіл та лікарень

У Києві та Львові майже всі кошти бюджетів участі отримали проект комунальних шкіл та лікарень (школа в Києві - фото з архіву)

"Битва шкіл і садків", - так назвав цьогорічний проект громадського бюджету Львова керівник громадської організації  "Зручне місто" Юрій Тер-Арутунян.  Львів - одне із понад десяти великих міст і десятка менших містечок та об'єднаних територіальних громад України, які погодились випробувати ідею так званого громадського бюджету, або бюджету участі. Ідею в Україні запозичили в Бразилії. Вона полягає в тому, аби дати кожному жителю можливість узяти участь в розподілі коштів місцевого бюджету. Для цього з місцевого бюджету виділяється певна сума, яку потім розподіляють між кількома проектами, які запропонували самі жителі громади і за які вони ж зрештою голосують.

Маніпуляція замість прямої демократії

Утім, в Україні вибір об'єктів для голосування замість прикладу прямої демократії перетворився на маніпуляцію, скаржаться представники громадських організацій. Адже перемагати почали проекти, пов'язані з комунальними школами та медичними заклади. Наприклад, у Львові серед великих проектів перемогли три, два з яких стосуються будівництва шкільних спортивних майданчиків і один - ремонту операційної зали у медзакладі. Та й серед менш масштабних проектів більшість переможців - комунальні школи. Така ж ситуація і в Києві. Два з трьох великих проектів-переможців стосуються облаштування гімназії та гематологічного відділення лікарні. Серед малих проектів хоч і переміг один проект облаштування  навколишнього середовища, але й тут більше половини проектів, які мають отримати фінансування пов'язані зі школами.  

Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП) у Львові

Голосувати за проекти в рамках бюджету участі жителі Львова могли в Центрах надання адмінпослуг

Хоча, за словами Юрія Тер-Арутуняна, на такі проекти влада й так зобов'язана виділяти кошти з бюджету. Більше того, такий перекіс на бік комунальних закладів освіти та охорони здоров'я суперечить самій ідеї бюджету участі, переконаний він: "З громадського бюджету мають фінансуватися ті проекти, результатом яких могли б користуватися абсолютно всі мешканці Львова, а не якась обмежена спільнота якоїсь школи чи садка". Аби вирішити ситуацію, Тер-Арутунян пропонує розділити проекти на групи, створивши, приміром, окремий громадський бюджет для освіти, де змагалися б між собою проекти, пов'язані виключно зі школами.

Влада Львова критику відкидає

Водночас у Львівській міськраді у явному перекосі переможців серед проектів громадського бюджету в бік шкіл і лікарень проблеми не бачать. "Не можна говорити, що перемога шкіл - це погано. На цих стадіонах діти будуть грати не тільки під час навчального процесу, але і в позашкільний  час. Тому я думаю, що ці проекти все ж таки більше стосуються мікрогромади, аніж самої школи. Другий аспект: такою є ініціатива батьків і учнів цих шкіл, нічого поганого в цьому не бачимо", -  каже начальник управління "Секретаріат ради" Юрій Лукашевський.

Але громадські активісти вважають, що ініціатива була нав'язана, а процес голосування не був об'єктивним, і закидають комунальним закладам використання адмінресурсу. Під Центрами надання послуг (ЦНАП), де можна було віддати голос, часто стояли черги людей, яких приводили вчителі.  Із журналістами ці люди спілкувалися неохоче. Приміром, лише один учасник групи погодився розповісти DW про свій візит. "Нас попросила викладачка проголосувати за майданчик. Але я не маю нічого проти, це ж все одно на користь закладу", - каже учасник колони. Юрій Тер-Арутунян розповідає про інші подібні випадки: "До мого знайомого подзвонили зі школи і сказали, що вони мають обов'язково проголосувати, бо нібито вони бачать, хто голосує, а хто - ні. А були ще оголошення на кшталт: "Будь ласка, приходьте голосувати, ми вас завеземо", -  каже він і показує скрін-шот повідомлення, яке організатори проекту виставили в соцмережі Facebook.

Комунальним закладам Львова закидають використання адмінресурсу під час голосування за проекти на бюджет участі

Комунальним закладам Львова закидають використання адмінресурсу - приміром, у вигляді організованих голосувань за їхні проекти у Центрах надання адміністративних послуг

"Мобілізація голосувальників, довезення до ЦНАПів. Така активність деяких авторів проектів, які не просто агітували та мотивували людей, а витрачали власний ресурс, змушує задуматися, чи не має тут конфлікту інтересів", - вважає керівник західноукраїнського представництва Міжнародного фонду "Відродження” Оксана Дащаківська, яка має досвід з відбору громадських проектів.  Вона наголошує, що освоювати кошти за проектами буде не громадська організація, а відповідний орган виконавчої влади.

Чим більше грошей - тим більше шкіл і лікарень

Водночас не у всіх містах України така ситуація. Чим менше місто і менший бюджет - тим менше освітянських проектів. Якщо у Львові та Києві бюджети участі 2016 року складали 20 і 100 мільйонів гривень відповідно, у Вінниці йшлося лише про 5 мільйонів гривень. У місті переміг проект облаштування міського пляжу. В Тернополі з таким же обсягом бюджету лідерами стали проекти Соціального мультиспортивного залу та Центру науки.

Оксана Дащаківська каже, що така відмінність між містами з більшими і меншими бюджетами на громадські проекти  має кілька причин. "По-перше, це пов'язано з розміром проектів. Чим більше грошей - тим цікавіше включатись комунальним підприємствам. По-друге, директори шкіл та лікарі найчастіше виступають лідерами думок, і їх радо бачать в агітаційних та адвокаційних кампаніях, а тому - у них досить великий досвід роботи з виборцями, особливо у великих містах. Тому їм досить легко включитися", - каже Оксана Дащаківська.

Тиск громади в дії

Критика відбору проектів на фінансування з бюджету участі в Києві і Львові - не перший подібний випадок. Чернігів був першим обласним центром України, де створили громадський бюджет. Та після того, як більшість грошей отримали проекти комунальних закладів освіти та охорони здоров'я, на прохання громадськості оргкомітет ускладнив правила гри. Тепер там не проходять проекти з заміни вікон у школах чи ремонту харчоблоку у лікарнях. "Ми поставили вимогу, що фінансування за рахунок Громадського бюджету може стосуватися лише тих об'єктів, що є загальнодоступними для всіх мешканців міста. Якщо це закрита територія і нікого немає, крім учнів школи, то такі проекти не розглядають", - каже головний спеціаліст відділу звернень громадян Чернігівської міської ради Андрій Корюковець. Тому нині в Чернігові серед переможців проекти соціальної адаптації людей з особливими потребами через залучення їх до інклюзивного туризму чи стерилізації безпритульних тварин.

У міській владі Львова теж кажуть, що почули громаду. "Ми будемо проговорювати це на комісії, щоб прийняти якісь рішення,  які вирівняють шанси усіх. Можливо, це буде квотний принцип чи ще якийсь варіант, але ми дамо шанси всім", - обіцяє Юрій Лукашевський.

Дивитись відео 03:27
Now live
03:27 хв

Децентралізація по-закарпатськи: чого прагнуть села під Ужгородом (28.10.2017)

Аудіо й відео до теми

Реклама