Яким буде світ після пандемії COVID-19, або корисні уроки ″іспанки″ | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 28.04.2020
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Культура й стиль життя

Яким буде світ після пандемії COVID-19, або корисні уроки "іспанки"

Як виглядатиме світ після завершення пандемії коронавірусу? Достеменно зараз не знає ніхто. Але допомогти нам зазирнути в майбутнє може досвід пережитої пандемії іспанського грипу, вважає оглядачка DW Сюзанне Шпреер.

Першою про епідемію "іспанського" грипу мені розповіла бабуся. Її мати, тобто, моя прабабуся, захворіла 1918 року. Мамі тоді було 4 роки. Вона вижила, але залишилася жити із хворобою серця. Попри це, мала двох дітей. Аж до смерті прабабуся залишалася прикутою до ліжка. За батьком та дітьми доглядала бабуся. Так "іспанка" назавжди змінила хід життя родини і життя багатьох інших людей у світі. Моя сім'я ще легко відбулася. Натомість у світі у ході трьох хвиль грипу у 1918-1919 роках, за оцінками експертів, померло від 50 до 100 мільйонів осіб.

Як "іспанка" змінила світ

Звісно, порівняння між обома вірусами "кульгає", бо ж ніхто достеменно тоді не знав, що стає причиною смерті мільйонів. Віруси людство відкрило для себе значно пізніше, лише 1933 року. Натомість геном нового вірусу Sars-Cov-2 розшифрували вже невдовзі після появи. Зараз ведуться активні дослідження медикаментів та вакцини. Отже, з точки зору медицини, сьогодні ми набагато просунутіші, ніж були на початку ХХ століття.

Прабабуся авторки, перед тим, як вона захворіла на іспанський грип (ліворуч)

Прабабуся авторки, перед тим, як вона захворіла на іспанський грип (ліворуч)

Але все ж є тут і спільні риси: як і тоді, сьогодні хвороба штовхнула людство у глибоку кризу. Навіть, якщо зараз ми перебуваємо лише на початковій стадії епідемії, було б повчальним дізнатися більше про "іспанку" і про те, як вона вплинула на подальший хід історії.

Деякі підказки можна почерпнути з книги британської наукової журналістки Лори Спінні "1918 - Світ у лихоманці. Як іспанський грип змінив суспільство". Ця книга побачила світ 2018 року. Читаючи її два роки тому, навіть і не уявляла, що незабаром зможу відчути і випробувати на собі змальовані там класичні методи боротьби з хворобою: карантин, ізоляцію, заборону масових заходів, закриття кордонів, а ще й носіння захисних масок.

У пошуках винного

Та навіть кілька місяців тому, коли почали надходити перші повідомлення про смерті у Китаї, масштабів годі було собі уявити. Але ще до масового поширення інфекції Європою, вірус уже отруював суспільні настрої. Особи із азійською зовнішністю навіть розпочали кампанію під хештегом #ImNotAVirus та повідомляли про інциденти образ і цькування.

Німецький часопис Der Spiegel на початку лютого вийшов зі скандальною обкладинкою: "Коронавірус - "Made in China" ". Жовтий шрифт на червоному тлі захисного костюму відразу ж повернув у пам'ять зневажливий термін "жовта небезпека". З ХІХ століття його образливо вживали щодо азіатських народів, зокрема, проти китайців.

Жовта небезпека? - титульна сторінка часопису Шпіґель від 1 лютого.2020 року

Жовта небезпека? - титульна сторінка часопису "Шпіґель" від 1 лютого.2020 року

Тепер, на жаль, все з точністю до навпаки. У Китаї, де за власною офіційною статисткою, реєструють лише поодинокі випадки нового зараження, іноземці повідомляють про ксенофобські інциденти. Їх сприймають як потенційних переносників вірусу.

Щось схоже відбувалося і в добу "іспанки", коли людські фобії виплескувалися назовні. Це простежується навіть у назві пандемії. У Бразилії її називали "німецьким грипом", а у Сенегалі - "бразильським". У Польщі прижилася назва "більшовицька хвороба".

Хоча, звичайно, найбільше не поталанило Іспанії, яка навіть не була першоджерелом зарази, як доводить Лора Спінні у своїй книзі. Найвірогідніше, що хвороба тоді прийшла зі США. В Іспанії ж про неї першими написали газети. Іспанія дотримувалася нейтралітету в Першій світовій війні. Тамтешня преса, незалежна від військової цензури, у травні 1918 року повідомила про спалах хвороби у Мадриді. На той час грип вже лютував в армійських окопах у Бельгії і Франції, які воювали. Але в історії ця хвиля так і залишилась під назвою "іспанка".

Коронавірусна криза: як вірус змінює траєкторію майбутнього

Кризи не лише провокують фобії та образи, але й надають позитивні імпульси та штовхають до креативних рішень. Дослідник майбутнього з Німеччини Маттіас Горкс (Matthias Horx) вважає, що зараз історичний момент, коли "майбутнє змінює свій хід". Як виглядатиме світ можна уявити собі за допомогою гри розуму, так званого "регнозу". Протилежно до звичного нам "прогнозу", регноз дається з точки зору погляду з майбутнього на сьогодення. І що ж ми бачимо? Ознакою сьогоднішньої кризи стала модернізація: дедалі більше практичного застосування цифрових інструментів, як то відеоконференцій, лекцій, не кажучи вже про роботу з дому. Навіть цей текст писався не за робочим, а за домашнім столом. А ще й поява нових соціальних навичок, які дозволяють дещо пом'якшити вплив кризи.

Американські солдати в госпіталі під час епідемії грипу 1918 року

Американські солдати в госпіталі під час епідемії грипу 1918 року

Вимушена фізична дистанція сприятиме появі нової форми близькості. Більше телефонних дзвінків, більше віртуального спілкування. Зі сусідами, яким часом треба помогти із покупками, теж розмова на дистанції, через паркан. Та невже це тепер стане стандартом спілкування між людьми? "Незважаючи на радикальні обмеження, кризу ми долаємо солідарно і конструктивно", - "регнозує" Горкс.

Вплив на системи охорони здоров'я

Те, що глобальні кризи, можна подолати лише спільними зусиллями, в тісній міжнародній співпраці, світ зрозумів ще за часів пандемії іспанського грипу. Адже саме після цієї пандемії була заснована Організація охорони здоров'я Ліги націй, яка вважається однією з попередниць Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ). Чимало держав тоді зрозуміли, що охорона здоров'я - це справа не лише благодійних організацій, церков та приватних медичних структур, як це було до того. Також після пандемії COVID-19 слід очікувати ретельного перегляду принципів, за якими працюють національні системи охорони здоворов'я. 

Крім того, пандемія грипу в багатьох куточках планети сприяла ґрунтовним суспільним та політичним змінам. Як приклад, тут варто згадати Індію. Не представники британської колоніальної влади, а індійське населення масово вмирало від хвороби. Несправедливість у розподілі медичного забезпечення посилила опір, і Магатма Ґанді, який сам перехворів на грип, 1919 року очолив національно-визвольний рух. 

Глибинні зрушення в мистецтві 1920-х років

Наслідки іспанського грипу простежуються також у мистецтві та культурі. Серед найбільш зворушливих прикладів можна згадати історію німецького художника Еґона Шіле (Egon Schiele). На картині "Родина" зображені його дружина Едіт та їхня дитина. Проблема в тому, що ця дитина так і не була народжена: вагітна Едіт померла від грипу, через три дні хвороба забрала життя й самого художник. Картину він намалював у проміжок часу між своєю смертю та смертю дружини.  

Родина Еґона Шіле

"Родина" Еґона Шіле

Після таких драматичних подій, як війна та пандемія, в мистецтві відбулись глибинні зрушення. Вони були настільки масивними, що у своїй книзі "1918 - Світ у лихоманці. Як іспанський грип змінив суспільство" Лора Спінні порівнює їх з біблійними сценами, коли Червоне море розступилося перед ізраїльтянами. Ось лише два приклади: у музиці - дванадцятитонова техніка Арнольда Шенберґ, яка на той час представляла собою абсолютно нову музичну систему, в архітектурі - функціональний стиль школи Баухауз, який замінив романтичний модерн з його плавністю й пластичністю.

Також і сьогодні митці активно реагують на тему пандемії COVID-19, а музеї вже починають збирати фотоколекції та артефакти, аби задокументувати для майбутніх поколінь історичний стан, в якому опинилась планета.

Також COVID-19 є зоонозом - моє особисте рішення  

Як насправді виглядатиме світ по завершенні кризи коронавірусу наразі ніхто не знає. Але вже зараз ми можемо докласти зусиль для того, щоби світ став кращим. Адже у "корони" та "іспанки" є ще дещо спільне - вони зоонози, тобто інфекції, що перейшли від тварин і стали небезпечними у процесі мутації. "Чи людство одомашненням диких тварин активувало резервуари вірусів, а може й навіть сприяло появі нових?", - цитує Лора Спінні одну із наукових тез щодо "іспанки". Це не виключено і є додаткові приклади: ВІЛ-СНІД, а також "свинячий грип" 2009 року.

А що, якщо відмовитися від споживання м'яса? Для себе я вже так вирішила. Не тільки через коронавірус, хоча й, звісно, через нього теж. Може моя відмова допоможе перемогти віруси? Це стало б моїм особистим внеском до покращення світу, який настане після коронавірусу.

 

Реклама