Що це за історик, який не носив обладунків? | Новини й аналітика про Німеччину, Україну, Європу та світ | DW | 09.04.2010
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Що це за історик, який не носив обладунків?

Битися як римлянин. Тяжкі обладунки, виснажливі тренування і десятки томів історичної літератури. Всі ці випробування взяли на себе студенти університету Реґенсбурга заради науки.

default

Майбутньому археологу Вернеру набридло протирати штані у бібліотеці

Про римських гладіаторів є чимало історичних праць, незліченні легенди і навіть яскраві фільми. Однак молоді науковці з Реґенсбурга хочуть знати більше: як тренувалися гладіатори, що їли і що переживали під час змагань. Деякі відповіді має дати масштабний археологічний експеримент. На один семестр навчальний план студентів збагатиться бійцівськими вправами.

«Беньяміне, не напирай на нього стрімголов. Рухайся обережніше! Наближайся до нього з боку щита. Тепер обманний рух… Так… Так, чудово! Розвернися трохи. Файно, так тримати! Тепер вичікуй момент… наближайся із зовнішнього боку, хитруй!», - тренер Крістіан Екерт проводить перші заняття з майбутніми «гладіаторами». Взагалі-то він тренує фехтувальників. Але на півроку університет залучив його до «гладіаторського проекту». Кілька разів на тиждень до нього приходять два десятки студентів, вдягають важкі обладунки – і вперед!

Гопломахи і провокатори

Uni bildet Gladiatoren des 21. Jahrhunderts aus

«Я – гопломах. У мене є спис та круглий щит. Бавовняні штанці та наколінники. І шолом, звісно», - хвалиться студент-історик Клаус Бівальд.

«Я провокатор. У провокаторів є шолом, подібний до римського армійського шолома. Він такий простий, із широкою захисною частиною на потилиці та з проріззю для очей. Щит середнього розміру та нагрудний захист – пектора. Моя зброя – звичайний короткий меч», - розповідає майбутній археолог Вернер Тар.

Гопломах, провокатор, мурмілліон чи секутор – кожен вид бійця має свого суперника. Як і дві тисячі років тому, гладіаторам доводиться тяжко тренуватися. Однак студенти-історики і археологи з Реґенсбурга роблять це не для публічних розваг, а для науки, пояснює куратор проекту Йозеф Льоффль, професор зі стародавньої історії. «Чим годувати гладіатора? Як натренувати? Історики досі не могли дати відповідей на багато запитань. Чи варто вірити всьому, що написано про гладіаторів у літописах? Що відбувається з психікою бійця, коли він б’ється на арені у присутності тисяч глядачів?», - відповіді на ці запитання шукатимуть Льоффль та його студенти.

Йозеф Льоффль – гуру експериментальної археології. Він уже вивчав зі студентами будні римських воїнів, які несли службу на кордонах Імперії, будував точну копію галери. Тепер новий мега-проект – гладіатори.

«Видихаєшся за п’ять хвилин»

Uni bildet Gladiatoren des 21. Jahrhunderts aus

Після перших занять м’язи боліли нестерпно, розповідають студенти. Особливо важко бігати по піску у тяжких обладунках. Для чистоти експерименту протягом тренувань взагалі не можна робити перерви. Вернер Тар, який вивчає у Реґенсбургу археологію та історію культури, зізнається: вже за п’ять хвилин починаєш задихатися. «Але по закінченні семінару моя фізична форма буде зовсім іншою, статура покращиться. А ще – це величезне задоволення. Битися один з одним у старовинних обладунках – це зовсім інший бік історичної науки. Це тобі не штанці у бібліотеці протирати», - каже Вернер.

Урочистим завершенням проекту буде виступ студентів в амфітеатрі античного поселення Карнунтум – центру римської провінції Паннонія. У серпні стародавня арена, що на заході сучасної Австрії, на два тижні буде у розпорядженні молодих істориків з Реґенсбурга.

Автори: Марсель Керер/Євген Тейзе

Редактор: Роман Гончаренко