Шоу та фарс: що у ЄС думають про ″вибори″ сепаратистів на Донбасі | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 09.11.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Шоу та фарс: що у ЄС думають про "вибори" сепаратистів на Донбасі

"Вибори", які сепаратисти хочуть провести на Донбасі, суперечать мінським угодам, констатують у ЄС. Євродепутати різних фракцій згодні, що це не сприяє врегулюванню, але про "смерть" "Мінська" не говорять.

Ватажка сепаратистів у Донецьку Олександра Захарченка підірвали у кафе Сепар

Ватажка сепаратистів у Донецьку Олександра Захарченка підірвали у кафе "Сепар"

Протягом менш як одного року змінилися обидва ватажки сепаратистів на Донбасі. Восени 2017 року з Луганська до Росії виїхав Ігор Плотницький, а у серпні 2018-го в Донецьку підірвали Олександра Захарченка. Для легітимації їхніх наступників підтримувані Москвою сепаратисти планують 11 листопада провести так звані "вибори".

"Вибори" суперечать "духу та букві" Мінська

"Так звані "вибори" (...) ідуть в розріз з духом і буквою мінських домовленостей, які містять конкретні положення щодо організації місцевих виборів у регіоні", - заявила речниця зовнішньополітичної служби ЄС Майя Косьянчич.

Мінськ-2 передбачє проведення місцевих виборів у окремих районах Донецької та Луганської областей лише у відповідності з українським законодавством. І діалог щодо їхнього проведення має розпочатися після припинення вогню та відведення важкого озброєння.

Косьянчич наголосила, що саме виконання мінських угод є ключем до мирного врегулювання конфлікту на Донбасі, тому "треба уникати" будь-яких кроків, що цьому перешкоджають. "У цьому відношенні ми очікуємо від Росії, що вона повністю використає свій вплив на сепаратистів", - закликала вона.

Натомість прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що вплив РФ на керівництво сепаратистів "не безмежний". Він переконаний, що "вибори" "не йдуть урозріз з мінськими угодами". Водночас Пєсков ухилився від відповіді на запитання, чи визнає Росія результати цих "виборів".

Виборча реклама проросійських сепаратистів у Луганську

Виборча реклама проросійських сепаратистів у Луганську

Це не "вибори", це шоу

Постійний доповідач Європарламенту щодо України Міхаель Ґалер (Michael Gahler) згоден, що "вибори" стануть порушенням мінських угод. Він додає, що про "вибори" взагалі говорити не можна. "Те, що там відбувається, це - шоу. Це взагалі не заслуговує на поняття "вибори", бо там немає жодного вибору", - наголошує євродепутат від Європейської народної партії в інтерв'ю DW. "Це все промосковські, проросійські кандидати, які балотуються. Це фарс", - додав німецький політик.

Член комітету Європарламенту з закордонних справ Пятрас Ауштрявічюс попереджає, що ЄС "не визнає жодних спроб організувати ці так звані "вибори". Він згоден з тим, що вони суперечать духу мінських домовленостей.

І навіть у фракції Лівих у Європарламенті, яка традиційно відстоює поблажливу до Росії позицію, не вважають ці "вибори" корисними. "Ці "вибори" насправді не є сприятливими знаходженню компромісу між обома сторонами, бо таким чином спіраль (конфронтації. - Ред.) лише розкручуватиметься", - заявив DW речник фракції Лівих з питань, пов'язаних з Україною та Росією, Гельмут Шольц (Helmut Scholz). Причина, за його словами, в тому, що "вибори" не було узгоджено з урядом України. Вибори ж, натомість, стверджує німецький євродепутат, повинні повинні проводитися тоді, коли вони дозволять вирішення конфлікту.

Гельмут Шольц

Гельмут Шольц

Санкції

У санкційному списку ЄС є ім'я Плотницького. Був у ньому і Захарченко. Денис Пушилін, який хоче зайняти місце Захарченко, також під санкціями Євросоюзу. Цього року список двічі поповнювався: у травні до нього потрапили п'ять осіб, які організовували вибори президента РФ на території анексованого Криму, а в липні - шість компаній, причетних до спорудження Керченського мосту. Тому можна очікувати, що і люди, яких назвуть переможцями "виборів", будуть додані до списку.

Пятрас Ауштрявічюс

Пятрас Ауштрявічюс

У розширенні "чорного списку" переконаний Ауштрявічюс. На думку євродепутата від фракції лібералів, Євросоюз і так уже робить багато: як не визнає самопроголошені утворення на Донбасі, так і подовжує наявні санкції. "Давайте продовжувати цю політичну лінію, як основну, і я вірю, що ситуація почне змінюватися", - зауважує він.

Міхаель Ґалер при цьому вважає, що до санкційного списку слід внести не лише самих сепаратистів, але також і "московських організаторів", адже, за його словами, без допомоги з Росії ці "вибори" би не відбулися. Німецький політик додає, що розвідслужби точно зможуть визначити, хто до цього причетний. Ґалер наголошує, що внесення до санкційного списку має бути "щедрим". Водночас він не бачить підтримки з боку урядів усіх країн-членів ЄС, достатньої для посилення санкцій проти самої Росії.

Фракція Лівих від самого початку конфлікту виступала проти санкцій ЄС щодо Росії. І Гельмут Шольц вважає розширення санкцій "загостренням, яке не сприяє врегулюванню". В цілому ж він звично критикує Брюссель, кажучи, що той не повинен "лити олію у вогонь".

DW.COM

Шольц не бачить готовності робити щось для вирішення конфлікту ні в Києві, ні в Луганську, ні в Донецьку. Те, що Верховна Рада України у жовтні подовжила до кінця 2019 року закон про особливий статус самоврядування в окремих районах Донбасу, він назвиє "недостатнім". Центральним, на його думку, є питання, як виглядатиме закріплена Мінськом "регіоналізація" (очевидно, він мав на увазі передбачену мінськими домовленостями децентралізацію, яка триває в Україні). За його словами, пошук відповіді на це питання урядом у Києві "здійснюється недостатньо".

Кінець мінських угод?

Якщо проведення сепаратистами так званих "виборів" суперечить мінським угодам, то чи означає це кінець "Мінська"? Пятрас Ауштрявічюс уникає говорити про "смерть" мінських угод, але зауважує, що проведення цих "виборів" стане "значним ударом" для них. "Я бачу багато намагань з боку Росії завадити імплементації мінських домовленостей", - додає він.

З точки зору Міхаеля Ґалера, говорити про кінець мінського процесу нема підстав, адже ці "вибори" "не мають значення". "Так, це чітке порушення "Мінська". Але це (кінець мінського процесу. - Ред.) нам нічого не дасть, у нас нема нічого іншого, крім "Мінська". Там немає жодного руху, але якщо думаєш, чи викидати те, що у тебе є, то поки нема ніякої заміни, треба зберігати те, що є", - переконаний євродепутат.

Дивитись відео 01:15
Now live
01:15 хв

Повзуча анексія Азовського моря: як у Європарламенті Росію розкритикували (25.10.2018)

Аудіо й відео до теми

Реклама