Чутки про розлад у НАТО сильно перебільшені | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 08.07.2016
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Чутки про розлад у НАТО сильно перебільшені

Конфлікт в Україні та терористична загроза з півдня спонукали Північноатлантичний альянс переглянути свою стратегію. DW - про настрої в НАТО під час саміту у Варшаві.

Штаб-квартира НАТО

Штаб-квартира НАТО в Брюсселі

8-9 липня в польській столиці проходить саміт НАТО. Це вже друга зустріч глав держав і урядів Північноатлантичного альянсу після початку російсько-українського конфлікту два роки тому. Перша відбулася у вересні 2014 року.

Тоді ще не було остаточно ясно, чим обернеться анексія Криму та війна на сході України для європейського світопорядку. Тепер така ясність є. Захід більше не розглядає Росію як партнера з підтримки створеної після Другої світової війни системи безпеки в Європі. Пристосовується до ситуації, що змінилася, й НАТО. Але не тільки через Росію.

Реанімація значення п'ятої статті

Багато німецьких експертів нарікають на те, що свого часу в НАТО проігнорували перші ознаки зміни зовнішньополітичної доктрини Росії.

Російські танки в Грузії в 2008 році

Російські танки в Грузії в 2008 році

Войовничий виступ президента Володимира Путіна на Мюнхенській конференції з безпеки 2007 року хоч і наробив багато галасу, але не до яких висновків у НАТО не призвів. Не звернули уваги в Брюсселі і на серйозне нарощування російського військового потенціалу після війни в Грузії в 2008 році.

Тепер - нехай і з деяким запізненням - в НАТО згадали про п'яту статтю Північноатлантичного договору, яка передбачає колективну відповідь на напад на будь-якого з його учасників. Що це означає на практиці?

Це означає, вказує німецький експерт з питань безпеки Карл-Гайнц Камп, що зміцнення обороноздатності, стримування потенційного противника і гарантії безпеки для союзників з номінальних стають фактичними. Маються на увазі заходи НАТО в країнах Балтії і Польщі, в які - як очікується за підсумками саміту у Варшаві - будуть відправлені по батальйону військовослужбовців НАТО.

Ці батальйони - свого роду заспокійливе, психологічний захід. Країни Балтії та Польща отримують додаткову впевненість у тому, що в разі потреби союзники по НАТО точно введуть в дію п'яту статтю договору.

Шанси на членство в НАТО

Реанімація початкового значення п'ятої статті має й політичні наслідки для країн, що бажають також опинитися під захисною парасолькою НАТО.

Карл-Гайнц Камп

Карл-Гайнц Камп

Перспективу подальшого розширення блоку можна було вважати більш-менш реалістичною доти, доки Північноатлантичний альянс виступав у ролі міжнародного кризового менеджера або агентства зі сприяння політичним трансформаціям, зазначає Карл-Гайнц Камп.

В осяжному майбутньому членами альянсу можуть стати, на його думку, тільки країни, яких НАТО і справді може захистити. Ясно, що ані Україна, ані Грузія - на відміну від Чорногорії- до їхнього числа не відносяться, так що можливе приєднання цих держав до НАТО відкладається на невизначений і швидше за все дуже тривалий термін.

Водночас на саміті у Варшаві Україні буде надано, як про це вже оголосив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, "новий всеосяжний пакет допомоги" для зміцнення її армії. Додаткову допомогу й більш тісне співробітництво Північноатлантичний альянс обіцяє також Грузіїта Молдові.

Вісь схід-південь

Якщо для східноєвропейських країн-членів НАТО головна тема - Росія, то для їхніх союзників на півдні континенту це - ісламістська загроза. Деякі аналітики вважають, що така різниця в пріоритетах може призвести до тривалого конфлікту інтересів в Альянсі по лінії схід-південь.

Німецький політолог Петер Рісбек нагадує про те, що, зокрема, Франція й Італія були не в захваті від прийнятих НАТО заходів на південному фланзі. "Франція побоюється припливу зброї з Лівії для ісламістів, Італія відчуває особливу відповідальність за свою колишню колонію, - вказує він. - У результаті в системі координат НАТО з'явилася вісь схід-південь: на сході панує відомий з часів Холодної війни принцип стримування, на півдні - нова концепція НАТО як організації, яка надає послуги із забезпечення безпеки".

Суперечки на цю тему і справді були, але, відзначають в німецькій Федеральної академії політики безпеки, вони не привели до паралічу і не підірвали дієздатність НАТО.

За оцінкою співробітників цієї академії, Північноатлантичний альянс та Європейський Союз взагалі виявилися куди більш згуртованими, ніж це передбачали скептики. "Російське керівництво, очевидно, капітально недооцінило дієздатність Заходу, який презирливо називають "декадентським", - йдеться в доповіді академії, підготовленому до саміту у Варшаві. Експерти наголошують, що Кремль недооцінив і рішучість Німеччини в обох організаціях.

Таку дієздатність НАТО демонструє не тільки по відношенню до Росії, але й на південному фланзі. Експерти академії політики безпеки наводять як доказ, наприклад, той факт, що з моменту перших німецько-турецьких консультацій до імплементації рішення НАТО про початок місії в Егейському морі минуло лише 32 години. Йдеться про місію із запобігання діяльності кримінальних груп, які незаконно переправляють мігрантів і біженців в Європу.

Водночас експерти вказують на різну природу загроз, що виходять зі сходу і з півдня. Загроза на східному рубежі - при всій гібридності дій Росії - по суті все ж таки лінійна. І відповідь на неї теж може бути лінійною - конкретні заходи військового характеру. Інша річ - південь.

"Розпад державності й релігійно мотивоване насильство, - йдеться в доповіді академії, - це не лінійні феномени, на які такий переважно військовий альянс, як НАТО, здатний безпосередньо відреагувати". Так що балансу інтересів сходу й півдня, вважають експерти, альянсу доведеться і надалі приділяти постійну й дедалі більш пильну увагу.

Дивитись відео 01:42
Now live
01:42 хв

Саміт НАТО: чого чекає Україна (07.07.2016)

Аудіо й відео до теми

Реклама