Чому Мінськ і Астана не відмовилися від європейського імпорту? | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 21.08.2014
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Чому Мінськ і Астана не відмовилися від європейського імпорту?

Експерти розповіли DW, які проблеми виникають у партнерів по Митному союзу у зв’язку з російським ембарго на сільгосппродукцію із країн Заходу за відсутності єдиної торговельної політики.

Білорусь і Казахстан не відмовилися від європейського імпорту, пояснивши це власними економічними інтересами. Проте опитані DW експерти вказують на проблеми, які виникли у союзників Росії - Білорусі та Казахстану - у зв’язку з російським ембарго на сільськогосподарську продукцію з ЄС, запровадженим 6 серпня. На думку аналітиків, причиною розбіжностей партнерів по Митному союзу (МС) стала відсутність єдиної торговельної політики, яка негативно позначиться і на роботі Євразійського економічного союзу. Останній має вступити в дію 1 січня 2015 року.

Запровадження Росією продовольчого ембарго у відповідь на санкції країн Заходу свідчить про те, що "конфлікт розгорається", констатує головний редактор білоруського журналу "Валютне регулювання та зовнішньоекономічна діяльність" Володимир Артюгін. "А політика санкцій - це завжди мінус", - додає він. Експерт нагадує, що правила МС дозволяють союзникам не підключатися до російських санкцій. Тим паче, що Росія запровадила їх без узгодження із партнерами по МС, додає Артюгін. Саме тому Білорусь і Казахстан залишили свої ринки відкритими для імпорту сільгосппродуктів із країн Заходу, пояснює він.

Білорусь уже відчуває наслідки санкцій проти Росії

Однак попри це проблеми, пов’язані із "обміном санкціями" між РФ та ЄС, уже торкнулися білорусів, зазначає експерт. "Торговельні обмеження позначаться на роботі представництв п’яти російських банків, які працюють в Білорусі, а також на діяльності логістичних компаній через порушення звичних зв’язків", - вважає Артюгін.

За інформацією білоруського міністерства транспорту, контрактів позбулися уже багато компаній, які здійснюють перевезення вантажів причепами-рефрижераторами. "Страждає бізнес, страждають люди, вони втрачають гроші через стрімку зміну життєвого лажу, який налагодиться тільки з часом", - підкреслює експерт.

Фінансовий аналітик офіційного партнера російської компанії "Альпари" у Мінську Вадим Іосуб також вбачає ризики для внутрішнього ринку Білорусі, оскільки тепер майже вся молочна та м’ясна продукції країни буде вивозитися до Росії. "У держави та окремих підприємств з’явиться можливість заробити, але населення постраждає. Хоча керівництво й заявляє, що прилавки не будуть порожніми", - запевняє експерт. Він застерігає також від зростання цін у Білорусі як на імпорт, так і на місцеві продукти харчування.

У Казахстану свої проблеми

Директор Інституту світової економіки і політики при Фонді першого президента Казахстану Султан Акімбеков пояснив DW, чому Астана не підтримала російське продовольче ембарго. "До кінця року Казахстан має намір вступити до СОТ (Світової організації торгівлі. - Ред.), і питання, пов’язане з імпортом, є одним із ключових факторів", - пояснює експерт. Він підкреслює, що торгівельні обмеження не відповідають інтересам Казахстану. "Хоча ми не в такій мірі залежні від європейського імпорту, як росіяни, проте ми дотримуємося правила, що вільна торгівля - краще, ніж ескалація санкцій. Тому намагаємося бути подалі від цього конфлікту і закликаємо сторони знайти компроміс", - каже Акімбеков.

При цьому він вказує на проблеми Казахстану, викликані санкціями РФ та ЄС одне проти одного. "Ми з Росією - партнери по Митному союзу, наші економіки взаємозалежні, і нас хвилює неминуче зростання цін через торгові війни", - каже експерт. Казахстан уже двічі проводив різку девальвацію тенге, і кожного разу причиною була необхідність відновити баланс торгових відносин з Росією, нагадує експерт. "Коли у росіян слабшає рубль, підвищується ризик зростання імпорту на нашу територію, і у зв’язку з цим - скорочення робочих місць для казахстанців", - зазначає Акімбеков.

Султан Акімбеков

Султан Акімбеков

Росія побоюється реекспорту

Експерти відзначають ще одну причину розбіжностей серед членів МС. Вона пов’язана з побоюваннями Росії із приводу реекспорту забороненої продукції з територій союзних країн. "Хоча навряд чи Казахстан може являти серйозну небезпеку", - вважає Султан Акімбекос.

Тим часом Федеральна служба з ветеринарного та фітосанітарного нагляду РФ виявив такі спроби як з боку Казахстану, так і Білорусі. "По Казахстану є факти транзитних вантажів, які осідають у Москві", - заявив 18 серпня агентству "ИТАР-ТАСС" голова російського контрольного відомства Сергій Данкверт. Він повідомив також про транзит до Росії через білоруську територію європейських овочів та фруктів і пригрозив обмеженням поставок з Білорусі, нагадавши про те, що порушення спостерігаються уже не вперше.

Проте Володимир Артюгін вважає, що товаропотік із ЄС до Білорусі і далі до Росії як ішов, так і буде йти. "Уже опрацьовується новий логістичний ланцюжок, адже яблука із білоруськими етикетками не повинні викликати у росіян подиву", - іронізує експерт.

Переклеювання етикеток

"Бажання обійти заборони виникає завжди, коли у партнерів існує єдиний кордон і митна територія", - відзначає завідуючий лабораторією міжнародної торгівлі російського Інституту економічної політики імені Гайдара Олександр Кнобель. "До Білорусі виникнуть серйозні питання, якщо вона буде зловживати переклеюванням етикеток і видавати іспанські яблука за білоруські", - упевнений аналітик.

Дивитись відео 02:09
Now live
02:09 хв

Чи доведуть санкції ЄС Росію до рецесії?

Аналізуючи причини виникнення конфліктних ситуацій між союзниками по МС, російський експерт підкреслив, що головною проблемою є відсутність єдиної торговельної політики. За словами Кнобеля, "якщо Росія самостійно вирішуватиме, чи варто запроваджувати або розширювати санкції по відношенню до третіх країн, і не передасть свій суверенітет у цьому питанні партнерам по МС, значить вона концептуально відмовляється від ідеї Митного союзу". А це, підкреслює аналітик, віддаляє союзницькі відносини на рівень 2009 року, так як суперечить самому сенсові інтеграційного об’єднання, у тому числі і в межах Євразійського економічного союзу.

Аудіо й відео до теми