Чеченські клани у Німеччині: поліція безсила? | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 15.03.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Чеченські клани у Німеччині: поліція безсила?

Німецька поліція все частіше заявляє про збільшення впливу чеченських кланів в структурах організованої злочинності у ФРН. Експерти констатують безсилля спецслужб у протистоянні їм.

Німецька поліція біля обстріляного кафе у берлінському районі Веддінґ

Німецька поліція біля обстріляного кафе у берлінському районі Веддінґ

Марія Ш. ніколи в житті не чула автоматних черг, тому не одразу зрозуміла, що відбувається. На годиннику було близько восьмої вечора, вона щойно накрила стіл та сіла вечеряти з друзями, увімкнувши музику. І дивний шум, що лунав у дворі, Марія спочатку не сприйняла серйозно. Поки до кімнати не увірвався сусід зі словами: "Стріляють!".

Суд під охороною поліції у бронежилетах

З того вечора у травні 2017 року пройшло майже десять місяців. Марія Ш., 28-річна наукова співробітниця одного з берлінських університетів, сидить посеред зали берлінського суду у кримінальних справах в декількох метрах від трьох чеченців і трьох уродженців Косова, яких звинуватили у замаху на вбивство і незаконному зберіганні вогнепальної зброї. Вона марно намагається згадати деталі того вечора, постійно перепрошуючи і відповідаючи на кожне друге питання "не пам'ятаю".

Свідчення поліцейським Марія давала в стані шоку. "Мене трясло від страху", - розповідає жінка. І знову перепрошує. Півтора десятка адвокатів (у кожного обвинуваченого - по два) у чорних мантіях мовчки записують її свідчення у своїх ультрамодних сріблястих ноутбуках. Два синхронні перекладачі впівголоса шепочуть у мікрофони.

Вхід до зали охороняють поліцейські у бронежилетах. Шестеро підсудних за броньованим склом слухають свідчення свідка без жодних емоцій. Цей процес відкритий для публіки, але для того, щоб потрапити до зали, необхідно пройти подвійний кордон безпеки, прискіпливості якого можуть позаздрити німецькі аеропорти, а потім залишити усі особисті речі в охоронців на вході до зали. Ще б пак - не щодня у Берліні стріляють автоматними чергами.

Вечір зі стріляниною у берлінському районі Веддінґ

10 травня 2017 року близько восьмої вечора до кафе "Классік" на вулиці Ґронінґер у районі Веддінґ під'їхали шестеро чоловіків. Один з них дістав автомат і відкрив вогонь по кафе, поліцейські пізніше нарахують 17 кульових отворів. З кафе, за даними поліції, був відкритий вогонь у відповідь.

За гарячими слідами поліція затримала підозрюваних - трьох чеченців та трьох уродженців Косова, які і сидять тепер за броньованим склом у судовій залі. Під час слідства з'ясувалося, що атака на кафе була помстою його власнику - той начебто відмовився платити за марихуану, яку йому продав уродженець Косова Арбен Р.

На момент обстрілу у кафе перебувало десятеро гостей - дивом ніхто не постраждав. Автомат заклинило, а гості кафе і його власник втекли з приміщення через запасний вихід.

За даними сторони обвинувачення, ініціатором замаху був Арбен Р. з Косова, який залучив до справи двох братів, а також чотирьох чеченців. Стрілянина з автомата та сьогоднішній судовий процес у Берліні - лише верхівка айсберга під загальною назвою "організована злочинність за участю вихідців з Північного Кавказу". Прокуратура приписує обвинуваченим чеченцям участь в угрупованні Guerilla Nation Vainakh, що приблизно перекладається як "партизанська нація вайнахів". Його чисельність оцінюється приблизно в 100 осіб, багато з яких вже потрапляли в поле зору правоохоронних органів через торгівлю наркотиками та злочини, пов'язані з насильством. 

9 травня 2017-го, за день до стрілянини у Веддінґу, у Facebook з'явилося фото, на якому три десятки чоловіків у чорних куртках з прапором Чечні позують на фоні Брандербурзьких воріт.  На куртках зображений череп та напис - Guerilla Nation. У січні 2018 року у Facebook було оприлюднене повідомлення від імені цієї групи про її закриття. Столична газета B.Z. називає чеченське угруповання "новою силою берлінського підпілля" і цитує поліцейського, який характеризує членів угруповання як "схильних до крайньої жорстокості".

"Ідеальні якості для злочинного світу"

Перед початком судового процесу у Берліні газета Berliner Morgenpost процитувала експерта з організованої злочинності Федерального відомства з кримінальних справ. За його словами, чеченці все частіше стають фігурантами кримінальних справ про вимагання і торгівлю наркотиками. Однак розслідувати ці злочини вкрай важко через високий ступінь закритості (клановості) угруповань. На прохання DW про інтерв'ю прес-служба Федерального відомства з кримінальних справ відповіла відмовою.

Загальна кількість чеченців, які проживають у Німеччині, оцінюється, за різними підрахунками, у 20-50 тисяч осіб. За словами німецького експерта з питань Чечні та ісламізму Крістіана Остгольда (Christian Osthold), оцінювати ступінь проникнення чеченських кланів у структури організованої злочинності дуже складно, оскільки чеченці є вкрай замкнутими і вважають доноси негідним вчинком.

Вихідці з Чечні мають залізну волю та відвагу - вкрай важливі якості для успіху в злочинному світі, констатує Остгольд. За його словами, це найбільш складний тип злочинця. А якщо додати до цього брак поліцейських в цілому і відсутність серед них фахівців, які володіють чеченською мовою, стає зрозумілим, чому берлінська поліція не може протистояти чеченським кланам. Остгольд знає проблему не з чуток - він консультує відповідні відділи німецьких спецслужб.

Конфлікти за участю чеченців

При цьому Крістіан Остгольд приходить до парадоксального висновку: якби учасники Guerilla Nation Vainakh поводили себе так на своїй батьківщині, довго б це не тривало - оскільки в Чечні засуджується будь-яка форма злочинності, і до сьогодні є сильним традиційне право гірських племен.

Найбільше чеченців живе в федеральній землі Бранденбург. Місцеві газети пишуть про те, що конфліктів за участю вихідців з Кавказу стає все більше, а поліція безсила. За словами міністра внутрішніх справ Бранденбурга Карла-Гайнца Шретера (Karl-Heinz Schröter), переселенці з Північного Кавказу схильні не лише до сильної закритості від оточуючих (клановості), але і до вирішення конфліктних ситуацій за допомогою грубої сили, що стає великим головним болем для поліції.

Про те, наскільки напружена ситуація, свідчить відмова у 2017 році багатьох громад цієї федеральної землі приймати чеченців під приводом того, що в центрах з прийому біженців не залишилось вільних місць.

За даними Федерального відомства з охорони конституції (спецслужби, яка спеціалізується на контррозвідці і перебуває у підпорядкуванні МВС Німеччини), між структурами організованої злочинності за участю вихідців з Північного Кавказу і радикальними ісламістами існують окремі зв'язки.

Судовий процес у Берліні за участю трьох чеченців і трьох уродженців Косова може тривати до початку літа. Наразі останнє засідання суду призначено на початок червня, що, втім, не виключає можливості того, що вирок можуть оголосити раніше.

Дивитись відео 02:57
Now live
02:57 хв

Репортаж із Грозного: бойовики ІД повертаються в Чечню (23.01.2018)

Аудіо й відео до теми

Реклама