Хто прагне потрапити до парламенту Молдови й до чого тут референдум | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 25.01.2019
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Хто прагне потрапити до парламенту Молдови й до чого тут референдум

З чим пов'язана ідея провести в день парламентських виборів референдум і як це рішення може вплинути на рейтинг учасників передвиборних перегонів - у матеріалі DW.

Офіційно парламентська виборча кампанія розпочинається в Молдові 25 січня, але країну вже охопила передвиборна лихоманка. Вибори до парламенту 24 лютого вперше відбудуться за змішаною системою. 50 депутатів потраплять до найвищого законодавчого органу країни за партійними списками, ще 51 народний обранець - за результатами голосування в одномандатних округах.

Одночасно з виборами в Молдові відбудеться консультативний референдум. На нього винесуть два запитання: чи потрібно скорочувати кількість депутатів у парламенті зі 101 до 61 та чи варто надавати виборцям право відкликати свого представника, якщо він не може впоратись із своїми обов'язками як депутат. Запровадження змішаної системи голосування та проведення референдуму в день виборів - це те, чим відрізняється нинішня виборча кампанія від попередніх, вважають місцеві експерти. 

Хто прагне до парламенту?

За даними ЦВК, на 23 січня для участі у виборах були зареєстровані сім політичних формувань. Серед них правляча правоцентристська Демократична партія на чолі з олігархом Владом Плахотнюком, котра декларує проєвропейський шлях розвитку й реформи, пропрезидентська Партія соціалістів, що виступає за дружбу з Росією та інтеграцію в межах Євразійського економічного союзу, а також опозиційний блок ACUM ("Зараз"), котрий об'єднує партію "Дія та справедливість" під керівництвом Майї Санду та "Платформу "Гідність і правда" на чолі з Андреєм Нестасе.

Лідер Демпартії Влад Плахотнюк

Лідер Демпартії Влад Плахотнюк

Реєстрацію пройшли також Партія комуністів, опозиційний рух "Антимафія" та "Наша партія", голова якої, російський бізнесмен Ренато Усатий, починаючи від кінця 2016 року, переховується в Москві від кримінального переслідування, відкритого проти нього в Молдові.

Ще один учасник передвиборних перегонів - партія "Шор", яка свою назву отримала від її голови Ілана Шора. У програмі партії - безплатні освіта й медицина, підвищення пенсій та грошової допомоги, а також відродження колгоспів. А сам Шор - російський бізнесмен, мер молдовського міста Оргіїв і чоловік російської співачки Жасмін - проходить як обвинувачений у справі про вивіз з країни до офшорів мільярда доларів США.

Ім'я Ілана Шора фігурує у звітах детективів американської компанії Kroll, що розслідує цю справу. Влітку 2017 року суд першої інстанції приговорив Шора до тюремного ув'язнення на сім з половиною років. Але виконання вироку відкладене до вердикту Апеляційної палати.

За результатами дослідження, проведеного в середині січня експертами соціологічної компанії Date Inteligente, соціалісти зможуть провести до парламенту 45 своїх представників, блок ACUM - 25, Демократична партія - 20. Має шанси подолати шестивідсотковий поріг і партія Ілана Шора. Три депутати від комуністичної партії теж можуть потрапити до парламенту - за партійними списками.

Один у двох списках

Деякі кандидати, чиї прізвища містяться в партійних списках, балотуватимуться і в одномандатних округах. Наприклад, Влад Плахотнюк, котрий очолює список Демпартії, а також прем'єр-міністр Павло Філіп, котрий у списку значиться під номером два. Майя Санду займає перший рядок у списку блоку ACUM і розраховує як одномандатник дістати голоси виборців молдавської діаспори в Західній Європі.

Передвиборчий плакат партії Шор

Передвиборчий плакат партії "Шор"

Андрей Нестасе, що йде в списках ACUM під другим номером, зареєструвався кандидатом в одномандатному окрузі, котрий об'єднує низку кишинівських передмість. А під наступним номером у виборчому бюлетені стоїть ще один кандидат: Андрій Нестас, радник керівника МВС - структури, що, як стверджують експерти та журналісти, контролюється Демпартією. Політичний консультант Сергій Манастирли вважає подібний збіг не випадковим. "Це стара перевірена методика, спрямована на "відтягування голосів в опозиції", - переконаний експерт.

Як вважає Манастирли, висування в одномандатних округах лідерів партій, котрі занесені до списків політичних формувань, може бути пов'язане "з бажанням продемонструвати населенню та своїм однопартійцям, що лідер уміє працювати з людьми, користується повагою й здатен особисто зібрати голоси".

DW.COM

У Молдові створено 48 одномандатних округів всередині країни (включно з Придністров'ям) й три за її межами. За результатами останнього соцопитування "Барометр суспільної думки", що його було проведено в листопаді 2018 року, близько 58 відсотків громадян Молдови не знають, що означає голосування в одномандатних округах.

Яким чином плебісцит пов'язаний з виборами

На особливості передвиборної кампанії вплине й те, що в один день з виборами в країні відбудеться референдум про скорочення кількості депутатів у парламенті, переконаний доктор історичних наук Руслан Шевченко. Виборці ідею підтримають, переконаний експерт, а Демпартія, яка її висунула, "отримає дуже хороший козир: менше депутатів - більше грошей до бюджету".

Виграють від цього й соціалісти, які першими запропонували зменшити кількість народних обранців, вважає Шевченко. Він також припускає, що Партія соціалістів зможе звинуватити демократів у тому, що вони "вкрали їхню ідею з популістською метою, а не заради народу".

На думку політичного аналітика Віктора Чобану, рішення провести референдум одночасно з парламентськими виборами пов'язане зі спробою скоротити кількість тих, хто голосуватиме на виборчих дільницях за межами Молдови. За кордоном, де, за неофіційними даними, живе та працює понад мільйон громадян Молдови, будуть відкриті лише 125 дільниць. Заповнення бюлетеню для голосування на референдумі "займе додатковий час, виникнуть черги, в яких не всі наважаться чекати. Таким чином, буде зменшена кількість голосів за опозицію", - прогнозує Чобану в інтерв'ю місцевим ЗМІ.

Ініціативу про проведення плебісциту одночасно з виборами висунула правляча Демократична партія. Цю ініціативу підтримала парламентська більшість в листопаді минулого року.

Дивитись відео 01:25

Енергозберігальний будинок як подарунок для бідних родин у Молдові (04.12.2018)

Аудіо й відео до теми

Реклама