У Німеччині заговорили про відновлення призову до війська | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 08.07.2020
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

У Німеччині заговорили про відновлення призову до війська

Повернути загальний військовий обов'язок? У ФРН розгорається дискусія про те, що краще - призивати молодих людей на обов'язкову військову чи на цивільну службу.

Приведення до присяги новобранців Бундесверу в Берліні

Приведення до присяги новобранців Бундесверу в Берліні

Із пропозицією розпочати дискусію про повернення загальної військової повинності в Німеччині виступила уповноважена Бундестагу у справах військовослужбовців Бундесверу Ева Геґль (Eva Högl). "Я вважаю величезною помилкою те, що військовий обов'язок скасували. Нам необхідно критично проаналізувати це рішення", - заявила Геґль. Висловлювання депутатки від Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) викликали широку дискусію у ФРН, до якої долучилася й міністерка оборони. Чому такі розмови виникли в Німеччині у 2020 році - через дев'ять років після відмови від призовної армії? І які думки зараз переважають із цього приводу? DW простежила за ходом дискусії.

Ева Геґль, уповноважена Бундестагу у справах військовослужбовців Бундесверу

Ева Геґль, уповноважена Бундестагу у справах військовослужбовців Бундесверу

Скандал через неонацистів у елітному підрозділі Бундесверу

Приводом згадати про загальний призов до армії став гучний скандал: у частині спеціального призначення Kommando Spezialkräfte (KSK), елітному підрозділі Бундесверу, виявили значну кількість прихильників правоекстремістських поглядів. Це змусило міністерку оборони країни Аннеґрет Крамп-Карренбауер (Annegret Kramp-Karrenbauer) почати реформу військ спецпризначення, пред'явивши його командуванню ультиматум: якщо особовий склад KSK до 31 жовтня не очистять від праворадикалів і не переглянуть роботу з ним, то спецпідрозділ буде повністю розформований. Одну з рот розпустили негайно і повністю.

Читайте також: Німецький спецпідрозділ KSK розформують? В еліту Бундесверу потрапили неонацисти

Як це пов'язано із загальною військовою повинністю, запитає себе читач? Річ у тім, що в повоєнній Західній Німеччині армія будувалася на принципах парламентського контролю і близькості до суспільства, а її військовослужбовці, за задумом, мали бути "громадянами країни в уніформі". Від служби в армії можна було відмовитися тим, кому переконання не дозволяли тримати в руках зброю - таке право було закріплене в основному законі країни. Такі особи залучалися до альтернативної цивільної служби - як правило, у соціальній сфері.

Усі ці заходи були вжиті для того, аби між Бундесвером і суспільством не виникло провалля, яке могло би призвести до радикалізації особового складу армії. Вважається, що саме ці побоювання були головною причиною того, чому військову повинність у Німеччині скасували лише 2011 року. Призов може бути відновлений тільки в разі негайної і безпосередньої загрози безпеці країни.

Під вогнем критики: спецпідрозділ Бундесверу KSK

Під вогнем критики: спецпідрозділ Бундесверу KSK

Критики: Призов не допоможе побороти правий екстремізм

Ідея уповноваженої у справах Бундесверу не отримала широкого схвалення - її не підтримали навіть у власній партії уповноваженої. Тандем голів СДПН Заскія Ескен (Saskia Esken) і Норберт Вальтер-Бор'янс (Norbert Walter-Borjans) у спільній заяві відзначили, що загальний військовий обов'язок не зможе запобігти правому екстремізмові в Бундесвері. Пізніше Ескен додала, що виступає за те, аби в Німеччині для молодих людей запровадили обов'язок проходити цивільну службу.

Читайте також: Чим приваблює німців та іноземців Федеральна служба волонтерів

Не підтримали ідею Геґль і у блоці ХДС/ХСС - партнері соціал-демократів по правлячій коаліції. Годинники "не можна відкрутити назад", зауважив про можливе повернення до призовної армії Маркус Зедер (Markus Söder), голова баварської партії ХСС, яка також входить до правлячої коаліції. Обороноздатність країни унаслідок такого кроку "швидше за все лише ослабне", вважає Зедер. Він виступає за те, аби зробити привабливішою добровільну службу на користь держави, яку молоді люди могли би пройти після школи і перед вступом до університету.

Читайте також: Перерва після школи: чим займаються німецькі підлітки замість навчання у вишах

Підтримали уповноважену у справах Бундесверу тільки в Об'єднанні військовослужбовців запасу Німеччини. Однак і там застерегли від поспішних політичних рішень. "Обов'язковий призов скасували занадто швидко і без аналізу - було би неправильно так само без аналізу його відновлювати", - повідомив голова об'єднання Андре Вюстнер (André Wüstner) в інтерв'ю SWR.

За його словами, для відновлення обов'язкового призову потрібен добре пропрацьований план і готовності "витратити значні суми грошей". При цьому він нагадав, що такий крок підтримує більшість німців. Останнє відоме соціологічне дослідження на цю тему проводилося у 2018 році, і тоді більшість жителів країни (55,6 відсотка) висловилися за відновлення обов'язкового призову до Бундесверу.

Читайте також: Відмова від призову в Україні: курс на меншу, але ефективнішу армію

План міноборони ФРН: "Твій рік для Німеччини"

Негативно відреагувала на пропозицію повернути загальну військову повинність і очільниця міністерства оборони ФРН Аннеґрет Крамп-Карренбауер. Але у неї щодо цього уже є свій план. Міністерка оголосила, що з 2021 року в Бундесвері з'явиться нова добровільна служба, яка отримала назву "Твій рік для Німеччини". Молоді люди, які вирішать її пройти, отримають базову військову підготовку впродовж пів року, а потім зможуть продовжити навчання або пройти службу вже як військовослужбовці запасу за місцем проживання - впродовж наступних пів року.

Міністерка оборони ФРН Аннеґрет Крамп-Карренбауер

Міністерка оборони ФРН Аннеґрет Крамп-Карренбауер

Програма передбачає як військову, так і альтернативну, тобто цивільну службу. В ідеалі міноборони вбачає у цивільній службі протиотруту від поширення популізму та спроб розколоти суспільство, тому що можливість "взяти на себе відповідальність" і "відчути повагу" з'явилася б і у людей з міграційним корінням, пояснила Крамп-Карренбауер.

Деталі вона пообіцяла представити наприкінці липня і тоді ж почати рекламну кампанію серед молоді. Пандемія COVID-19 продемонструвала, наскільки важливою є допомога армії і військовослужбовців запасу, а нова служба тільки посилить можливості Бундесверу для захисту країни і Північноатлантичного альянсу, впевнені у німецькому оборонному відомстві.

Від обов'язкового призову до обов'язкової цивільної служби?

Після скасування загального військового обов'язку в 2011 році у ФРН залишилася тільки добровільна служба, у тому числі й цивільна. Противники ідеї відновлення призову пропонують подумати над тим, аби зробити цивільну службу обов'язковою. Тим більше, що зараз, як зауважила співголова СДПН Заскія Ескен, склалася така ситуація, що бажаючих пройти цивільну службу більше, ніж вільних місць.

Як і представники соціал-демократів, Крамп-Карренбауер також підтримала ідею "служби на благо суспільства" в обов'язковому порядку. Але поки що такі пропозиції не знаходять підтримки у тих, хто безпосередньо надає допомогу нужденним, наприклад, у християнських союзів благодійних організацій. Добровольці приходять без досвіду роботи, їм необхідне навчання. "У роботодавців немає можливості приймати до своїх лав 700 тисяч молодих людей щороку і допомагати їм", - заявив Петер Неєр (Peter Neher), голова Caritas - мережі благодійних організацій Римсько-католицької церкви.

За офіційними підрахунками, сьогодні у програмі добровільної цивільної служби щороку беруть участь близько 45 тисяч осіб. Мінімальна тривалість програми - шість місяців, максимальна - два роки. За свою службу ті, хто її несе, отримують до 414 євро на місяць на кишенькові витрати, у більшості випадків оплачується також проживання і харчування. Окрім того, роботодавці забезпечують добровольців медичною та соціальною страховкою.

Дивитись відео 02:11

Бундесвер: як контролюється німецьке військо?

Аудіо й відео до теми

Реклама