Україна - Туреччина: обережне зближення | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 03.02.2016
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Україна - Туреччина: обережне зближення

Поки відносини Росії та Туреччини погіршуються, політичний діалог між Анкарою та Києвом помітно активізувався. DW з’ясовувала, чи призведе він у перспективі до появи нового стратегічного тандему.

На тлі погіршення відносин між Росією та Туреччиною після збиття російського літака турецькими ВПС українсько-турецький політичний діалог пришвидшився. У другій половині січня Анкару відвідали секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов та міністр закордонних справ Павло Клімкін. Діапазон обговорюваних питань був широким - від порушення прав людини в анексованому Росією Криму до співробітництва у військово-промисловому комплексі. На лютий запланований візит турецького прем'єр-міністра Ахмета Давутоглу до Києва.

Перспектива військового співробітництва

Примітно, що співробітництво у військовій сфері було основною темою візиту Турчинова. Він відвідав два турецькі оборонні підприємства, розповідає політолог з університету турецької столиці Анкари Орхан Гафарли. Голова правління громадської організації "Майдан закордонних справ" Богдан Яременко, який у 2010-2013 роках був генеральним консулом України у Стамбулі, підтверджує, що в останні десятиліття Туреччина налагодила виробництво певних систем і видів озброєння, які могли б зацікавити Україну. У свою чергу, у багатьох сферах Україна теж має що запропонувати Туреччині.

Зустріч міністрів закордонних справ України Павла Клімкіна та Туреччини Мевлута Чавушоглу 29 січня 2016 року

Зустріч міністрів закордонних справ України Павла Клімкіна та Туреччини Мевлута Чавушоглу 29 січня 2016 року

Утім, "теперішній рівень діалогу не є безпрецедентним", розповідає Яременко. Коли він був консулом - до Євромайдану - Київ та Анкара, за його словами, мали значно більш активний рівень політичних взаємин. А після зміни влади в Україні в лютому 2014 року Туреччина, за словами дипломата, хоч і висловилася як член НАТО на підтримку українського суверенітету та територіальної цілісності, "насправді ніколи не запроваджувала санкцій проти РФ та не приєднувалася до них". Навіть у питанні Криму та кримських татар Анкара спочатку намагалася співпрацювати з Росією і вела активну торгівлю з тоді вже анексованим півостровом, каже Яременко.

Зрушення в питанні Криму

Тепер же дипломат бачить великі зрушення у позиції Туреччини. "Я думаю, що Туреччина буде для України дуже важливим другом і партнером у роботі з донесення світовому співтовариству інформації про порушення прав людини в Криму, в тому числі порушення прав кримських татар", - вважає дипломат.

Інцидент зі збиттям 24 листопада 2015 року турецькими винищувачами російського Су-24 став каталізатором пожвавлення українсько-турецьких відносин

Інцидент зі збиттям 24 листопада 2015 року турецькими винищувачами російського Су-24 став каталізатором пожвавлення українсько-турецьких відносин

Заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов теж вважає, що період обережної реакції Туреччини на анексію Криму закінчився. "Росія була принаймні важливим торговельним партнером для Туреччини, і це був вагомий фактор, який справляв вплив на політику Туреччини щодо Криму", - відзначає дослідник. Тепер же, коли Москва запровадила проти Анкари економічні санкції, турецьке державне керівництво активніше підключається до зусиль України, яка намагається не дати кримському питанню випасти з порядку денного міжнародних переговорів, каже Данилов.

Не було би щастя, та нещастя помогло

Тюрколог, доцент "Києво-Могилянської академії" Ферхад Туранли вважає, що Україна та Туреччина могли б відреагувати на економічні санкції з боку Росії, створивши зону вільної торгівлі (ЗВТ), збільшивши товарообіг між країнами та створивши належні умови для залучення інвестицій. Данилов, однак, не очікує від ЗВТ прориву у розвитку торговельно-економічних відносин між країнами. "Більше залежить від того, як швидко українська економіка буде виходити з кризи", - вважає він.

А на думку Яременка, створення ЗВТ між країнами вигідне скоріше Туреччині, яка намагається скоротити негативне сальдо у зовнішній торгівлі, тож Україні якраз невигідно політизувати це питання і прискорювати його вирішення. Дипломат нагадує, що Україна традиційно мала серйозний позитивний баланс у торгівлі з Туреччиною (у січні-жовтні 2015 року, наприклад, позитивне сальдо становило 1,616 мільярда доларів). "Якщо діяти необачно і поспішно, можна завдати значної шкоди своєму ринку, не отримавши нічого натомість", - попереджає він.

Для союзу діалогу замало

Та пожвавлення діалогу між Києвом та Анкарою через те, що політичні та економічні інтереси двох країн на даний момент збігаються, на думку українського дипломата, ще не достатньо, щоб гарантувати сталий і постійний розвиток у напрямку стратегічних відносин. "Але справа в тому, що для справді стратегічних відносин потрібен не лише економічний інтерес, потрібні спільні цінності. І мені здається, що саме в цій сфері є найбільше питань щодо перспектив і майбутнього наших відносин", - відзначає дипломат, звертаючи увагу на своєрідне ставлення турецької влади до прав людини та свободи ЗМІ.

Гафарли натомість переконаний, що Україна може стати стратегічним партнером Туреччини. Він включає у рамки цього партнерства також Польщу: "Ми називаємо це співробітництвом по-мушкетерськи. Три мушкетера у Східній Європі - Польща, Туреччина та Україна".

Дивитись відео 02:05

Чи бути загостренню конфлікту між Путіним та Ердоганом?

Аудіо й відео до теми

Також за темою

Реклама