″Угорський″ район. Чи може Берегове стати центром сепаратизму | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 11.06.2020
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

"Угорський" район. Чи може Берегове стати центром сепаратизму

Пропозиція уряду України створити у Закарпатті новий адміністративний район з центром у Береговому призвела до звинувачень у підігруванні угорському сепаратизму.

Угорський прапор

Угорський прапор можна побачити в багатьох населених пунктах Закарпаття

Проєкт постанови Кабінету Міністрів України, яким планувалося по-новому перекроїти райони українських областей, було оприлюднено міністерством розвитку громад та територій ще 1 червня. Однак увагу на нього звернули дещо пізніше, і причиною цієї уваги став лише один із запропонованих відомством районів Закарпатської області, який запланували створити з центром у Береговому.

У відповідь на це з 5 червня на Закарпатті почали збирати підписи проти цієї пропозиції. Автори ініціативи, які представляють низку місцевих громадських організацій, зазначають, що згадана в проєкті постанови територія збігається з межами компактного проживання етнічних угорців. Тому, в разі втілення у життя, цей район стане етнічно угорським, що відповідатиме політичним прагненням угорців Закарпаття та офіційного Будапешта, який, на думку цих громадських діячів, систематично втручається у внутрішні справи України.

Читайте також: Угорщина пояснила, коли припинить блокувати українське питання в НАТО

Також автори звернення зазначили, що попередньо на території Закарпатської області планувалося створити чотири, а не п'ять районів, що вони вважають компромісним та історично вмотивованим рішенням. А ідею створити ще одну адміністративну одиницю із центром у Береговому ініціатори звернення називають "загрозою територіальній цілісності України" та "міжнаціональною провокацією".

Рішення на тлі зустрічі Кулеби та Сіярто

Загальнонаціонального розголосу ця історія набула, коли український письменник Андрій Любка оприлюднив на сайті "Радіо Свобода" свою колонку, в якій пов'язав пропозицію уряду з робочим візитом українського міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби до Угорщини. Письменник припустив, що очільник МЗС готував зі своїм угорським колегою Петером Сіярто зустріч президентів України і Угорщини Володимира Зеленського та Віктора Орбана. А рішення створити "угорський район" стало поступкою Будапешту, аби мати змогу продемонструвати успіхи на дипломатичному фронті.

Ідею створити район із центром у Берегові пов'язали з візитом Дмитра Кулеби до Угорщини

Ідею створити район із центром у Берегові пов'язали з візитом Дмитра Кулеби (ліворуч) до Угорщини

Любка зазначив, що угорська сторона десятиліттями вимагала створити на Закарпатті окрему адміністративну одиницю для місцевих угорців. Однак, за його словами, жодна українська влада раніше на такі поступки не йшла. І хоча письменник додає - називати угорців Закарпаття сепаратистами не можна, рішення створити такий район є помилкою. Адже в майбутньому обставини можуть змінитися, і проблема загостриться. Також це рішення, додає Любка, може запустити процес створення схожих адміністративних одиниць по всій Україні - нещодавнє звернення болгарського парламенту з критикою децентралізації в Одеській області є тому підтвердженням.

Мер наполягає на праві на самоврядування

Мер Берегового Золтан Бабяк відповів на ці закиди у Facebook, назвавши їх спекулятивними публікаціями про так званий "угорський район на території Закарпаття". Він зазначив, що в місті проживають українці, угорці та представники ще 17 національностей, а всі вони є громадянами України. "І маємо право на самоврядування, як й інші громадяни з решти областей країни", - зазначив він. За його словами, ЗМІ, які називають район "угорським", закладають перешкоду для ухвалення відповідного рішення Верховної Ради. Боб'як також закликав не вважати мешканців Берегова "другорядними громадянами України з натяком на національність".

Щоправда, заклики створити саме "угорський" район також добре чутно. У листопаді 2019 року заступник голови Закарпатської обласної ради Йосип Барто прямо заявив про необхідність створення окремої територіальної одиниці із центром у Береговому. У ньому, мовляв, має бути об'єднана територія, на якій компактно проживає угорська громада області, аби не обривати комунікацію між угорськими поселеннями. Для цього Барто пропонував об'єднати Берегівський район із шматками території сусідніх Виноградівського, Мукачівського та Ужгородського районів.

Не зовсім угорський район

Попри запеклу дискусію довкола цього питання, директор Інституту центральноєвропейської стратегії Дмитро Тужанський закликає не драматизувати ситуацію, і не лише тому що навіть в уряді одразу називають проєкт постанови лише першим документом, який ще зазнає змін в ході погоджень та попередніх обговорень.

За словами Тужанського, Берегівський район є і зараз - серед 13 районів, на які поділена Закарпатська область. Попередня пропозиція передбачала його приєднання до одного з чотирьох великих районів, які натомість планувалося створити на Закарпатті. У новому ж варіанті районів буде п'ять, і до адміністративної одиниці із центром у Береговому приєднають територію нинішнього Виноградівського району. Це, для порівняння, відчутно менше за той план, про який говорив Барто. Тобто до території нової адміністративної одиниці не ввійдуть усі місця компактного проживання угорців, зазначає Тужанський.

Також таке об'єднання, каже експерт, навпаки, зробить концентрацію угорського населення нижчою, ніж в чинних кордонах Берегівського району. Якщо зараз, за оцінкою Тужанського, у ньому проживає близько 70 відсотків етнічних угорців, то в разі затвердження нових кордонів на території нової адміністративної одиниці вони становитимуть вже близько 40 відсотків від загального населення.

Набагато більше, ніж сепаратизму угорців Закарпаття, експерти побоюються російських провокацій

Набагато більше, ніж сепаратизму угорців Закарпаття, експерти побоюються російських провокацій (на фото - наслідки підпалу центру угорської культури в Ужгороді)

Децентралізація змінює акценти

Ще одним важливим моментом, за словами експерта, про який забувають під час обговорення, є той факт, що нові райони будуть створені в рамках реформи децентралізації. Вона ж своєю чергою, призведе до передачі значної частини повноважень від районної влади до місцевих громад, що зменшить політичну вагу районів. "А інститут префектів, які прямо призначатимуться центральною владою, допоможе блокувати небезпечні ініціативи місцевої влади за допомогою вето чи у судах", - розмірковує Тужанський.

Водночас він визнає - будь-які зміни приховують у собі і ризик. Угорщина довгий час справді наполягала на наданні угорській громаді на Закарпатті територіальної автономії. Але навряд чи створення Берегівського району у запропонованому урядом України вигляді сприймуть у Будапешті як поступку. "Для Угорщини набагато важливішими є мовні та освітні права українських угорців, тому вони будуть боротися передусім за них", - пояснює Тужанський.

Набагато більша небезпека, за його словами, криється у російських спробах дестабілізувати ситуацію за допомогою провокацій та дезінформації. Про активні спроби впливати на ситуацію, каже експерт, свідчить і те, що навіть такий монстр як російське державне інформаційне агентство ТАСС звертає увагу на провінційне Берегове, публікуючи статті під заголовком на кшталт "Гагаузький сценарій для Закарпаття", в яких спекулює про можливість створення етнічних автономій на заході України. "Тому контекст, в якому реформа децентралізації буде запроваджуватися у цьому регіоні, є неймовірно складним", - попереджає Тужанський.

Читайте також: Підпал угорського центру в Ужгороді - організатора засудили у Польщі

Дивитись відео 07:34

Як закарпатську молодь мотивують вчити українську? (21.05.2019)

Реклама