Туск придумав, як продовжити санкції проти Росії | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 18.03.2015
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Туск придумав, як продовжити санкції проти Росії

Лідери країн-членів ЄС на саміті у Брюсселі обговорять ситуацію в Україні та відносини з Росією. Економічні санкції планують зберегти та прив'язати їх можливу зміну до виконання Мінських угод.

Президент Європейської Ради Дональд Туск узгодив з лідерами країн ЄС механізм подовження дії санкцій проти Росії

Президент Європейської Ради Дональд Туск узгодив з лідерами країн ЄС механізм подовження дії санкцій проти Росії

Чи виконуються повною мірою Мінські угоди і що робити із санкціями проти Росії – чи не найголовніші питання саміту ЄС, який розпочнеться у Брюсселі у четвер, 19 березня. Позиції країн-членів доволі різні: від подальшого посилення обмежувальних заходів до їх повного скасування. Як розповідають високопосадові європейські дипломати на умовах анонімності, останній місяць президент Європейської Ради Дональд Туск шукав компроміс.

"Після атаки на Дебальцеве Туск провів консультації з лідерами країн-членів, якою має бути відповідь", - сказав дипломат. "Деякі країни хотіли прискорити економічні санкції у відповідь на те, що вони називали чітким порушенням Мінських угод у Дебальцевому. Деякі виступали за скасування санкцій взагалі, і пояснювали це відсутністю ефективності", - додав він.

Серед єворпейських лідерів є чимало противників подовження санкцій

Серед єворпейських лідерів є чимало противників подовження санкцій

Чи можливе неподовження санкцій?

Втім, навіть в умовах, коли такі країни, як Іспанія, Італія, Греція виступають за відмову від обмежувальних заходів, зробити це було б не просто, - переконують експерти. "Думаю, буде дуже важко зупинити санкції зараз, чи зняти їх. Чому? Тому що Росія не виконує умови, які були встановлені для зняття санкцій. Серед них - повне виведення російських сил з України, припинення Росією діяльності з активного підриву реформ в Україні та інше", - переконаний експерт брюссельського Центру Мартена Роланд Фройденштайн (Roland Freudenstein).

За словами експерта, окремі країни-члени можуть піти на певні двосторонні послаблення у відносинах з Москвою, однак навряд чи наважаться підривати загальноєвропейську єдність. Водночас, і посилення санкцій очікувати найближчим часом не варто. "Якщо ситуація залишиться в її нинішньому стані, то буде дуже складно погодити нові чи поширені санкції", - переконаний Фройденштайн.

Вихід знайдено

Консультації Туска з лідерами країн ЄС дали свій результат. Наразі він готує пропозиції за участі канцлера Німеччини Анґели Меркель (Angela Merkel) та президента Франції Франсуа Олланда щодо того, як пов'язати виконання Мінських домовленостей з обмежувальними заходами. "Це буде пропозиція Туска, яка буде рекомендована Меркель та Олландом", - зазначив європейський дипломат, що працює над підготовкою саміту. Деталі цих пропозицій поки невідомі.

На думку експерта Центру європейських політичних досліджень Стівена Блокманса, головною ідеєю створення пропозицій Туска було недопущення розколу серед лідерів у "російському" питанні. "Ці пропозиції, створення яких надихнули Туск та Меркель, і які взяли до себе Оланда, мають не допустити розколу єдності між країнами-членами", - сказав він. Експерт висловив переконання, що такий підхід дасть можливість ще на 6 місяців продовжити дію економічних обмежень, запроваджених у липні минулого року, аби пов'язати термін дії європейських заходів з періодом виконання Мінських домовленостей, які мають завершитися конституційною реформою та децентралізацією до кінця року.

ЄС не має плану "анти-пропаганди"

Напередодні саміту ЄС у ЗМІ активно обговорювали питання, як Євросоюз має протидіяти агресивній російській пропаганді. Це питання особливо актуальне для Балтійських кран, де проживає чимала громада росіян. Ініціатива лідерів балтійських країн створити єдине європейське російськомовне ЗМІ для протидії російській пропаганді як в країнах ЄС, так і в сусідніх країнах, зрештою вийшла на найвищий політичний рівень. Втім, лідери Євросоюзу поки не знають, що саме можна зробити. Під час саміту 19-20 березня вони планують надати політичну підтримку протидії пропаганді і ініціювати створення так званої "Комунікаційної команди". Ця команда працюватиме в Європейській службі зовнішної дії над покращенням зв'язків між чиновниками та ЗМІ. Однак, достеменно її завдань поки не знає ніхто.

Експерти також вагаються в своїх оцінках щодо того, як ЄС має відповідати на російську пропаганду. Так, представник брюссельського Європейського політичного центру Аманда Пол вважає створення медіа-компанії гарною ініціативою. "ЄС має дати сильну відповідь у створенні такого медіа. Ми повинні бути більш творчими у розгромі російської пропаганди", - сказала вона. У свою чергу представник Центру європейських політичних досліджень Блокманс переконаний, що Європі не варто втягуватися у контр-пропаганду. "Є на сьогодні телеканал "Євроньюс", який також транслюється російською. Завдання ЗМІ – повідомляти новини такими, як вони є, а не створювати платформи для аналізу чи пропаганди. Я би не підтримав ідею створення європейського каналу, який би пропонував пропаганду", - каже він.

У Брюсселі не знають, як відповісти на російську пропаганду

У Брюсселі не знають, як відповісти на російську пропаганду

Відповідь на російську неправду

Брюссельські чиновники кажуть, що у них немає ні сил, ні фінансових спроможностей для організації гідної відповіді на розповсюджувану російськими ЗМІ неправду. "Ми повинні розуміти, що ми і наші партнери піддаємося інформаційному нападу, і на нього потрібно відповідати. Але плану дій кампанії з дезінформації немає", - розповів один з брюссельських дипломатів. За його словами, таку відповідь, передусім, мають давати на національному рівні, а європейські органи – лише акуратно і чітко повідомляти про свою діяльність та її наслідки, як для ЄС, так і для країн-сусідів.

Представник Центру Мартена Фройденштайн поділяє такий підхід. "Ми не можемо використовувати такі самі засоби, такі самі інструменти", - сказав він. При цьому, експерт висловив думку, що Європі варто було б підготувати спеціальну бюджетну лінію для допомоги неурядовим громадським організаціям, дослідницьким центрам, ЗМІ, організаціям громадянського суспільства, які протидіять брехні з Москви.

Реклама