1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Віктор Янукович
Віктор ЯнуковичФото: picture-alliance/TASS/A. Novoderezhkin
Закон і право

Суд ЄС скасував санкції щодо Януковича і його соратників

Юрій Шейко
11 липня 2019 р.

Суд Євросоюзу задовольнив позови Віктора Януковича і шести його соратників проти Ради ЄС і скасував санкції, які діяли проти них у 2016-2018 роках.

https://p.dw.com/p/3Luz6

Суд Європейського Союзу виніс рішення щодо дев'яти позовів українських високопосадовців часів президента Віктора Януковича проти Ради ЄС. У четвер, 11 липня, суд вирішив скасувати санкції Євросоюзу, які діяли щодо них у 2016-2018 роках. Про це повідомляється у прес-релізі Суду ЄС.

Суд ЄС "скасовує акти Ради ЄС, які поширювали обмежувальні заходи на періоди з 6 березня 2016 року по 6 березня 2017 року, з 6 березня 2017 по 6 березня 2018 року на Віктора Януковича та одного з його синів, а також з 6 березня 2018 року по 6 березня 2019 року щодо інших українців", зазначається у прес-релізі.

Зміст позовів

Оскільки Рада ЄС запровадила санкції у 2014-му на один рік та згодом подовжувала їх щороку, то позови стосувалися різних періодів санкцій. Зокрема, Віктор Янукович і його син Олександр просили скасувати обмеження, запроваджені у 2016 і 2017 роках. Ексміністр доходів і зборів Олександр Клименко, колишній голова Нацбанку та віцепрем'єр Сергій Арбузов, ексгенпрокурор Віктор Пшонка та його син Артем, а також ексглава Адміністрації президента Андрій Клюєв просили скасувати рішення щодо санкцій 2018 року.

Частина з цих позовів є схожими, решта - дещо відрізняється. Переважно позивачі стверджують, що Рада ЄС не мала достатніх підстав вносити цих топчиновників до списку або що санкції є непропорційними, порушують їхнє право на власність. 

Найбільш детальними були позови Януковичів. Вони, зокрема, стверджували, що Рада ЄС, запроваджуючи санкції, переслідувала не задекларовані нею цілі, а "намагалася домогтися прихильності нинішнього режиму України, аби Україна продовжила курс на тісніші зв'язки з ЄС". Натомість, згідно з рішенням Ради ЄС, санкції були спрямовані на "підтримку верховенства права і повагу до прав людини в Україні".

Своє рішення Суд ЄС мотивував тим, що Рада ЄС самостійно повинна була перевірити, чи "права на захист та право дієвого судового захисту було дотримано станом на час ухвалення рішення", додається у прес-релізі. Нагадаємо, що Рада ЄС лише у березні 2019 року додала до свого рішення висновок, що в Україні поважається право на захист колишніх високопосадовців, включених до санкційного списку.

Зміни в санкційному списку

Нагадаємо, у березні 2014 року Рада ЄС склала список з 18 українських високопосадовців часів президентства Януковича. Їх туди внесли на підставі розслідування в Україні підозр у привласненні ними державних коштів і виведення їх за межі країни. Санкції полягають у тому, що всі їхні активи на території ЄС були заморожені.

Сам список кілька разів переглядався. З нього викреслили, наприклад, ексміністерку охорони здоров'я Раїсу Богатирьову та Андрія Клюєва. Це вже далеко не перше рішення Суду в Люксембурзі щодо соратників Януковича. Наприклад, на основі його рішень зняли санкції з колишньої міністерки юстиції Олени Лукаш і брата Андрія Клюєва Сергія. А ось 2017 року Януковичі програли апеляцію в Європейському суді, за якою хотіли скасувати санкції з березня 2015 по березень 2016 року.

У березні поточного року санкції подовжили до 2020 року, на них рішення Суду ЄС не поширюється. Нині в списку лише 12 колишніх високопосадовців.

Розслідування в Україні

Основною причиною викреслення високопосадовців зі списку були або недоліки у розслідуваннях щодо них в Україні, або ж рішення українських судів, наприклад, відмова у лютому минулого року Печерського райсуду Києва у здійсненні спеціального досудового розслідування проти Андрія Клюєва.

Прес-секретарка генпрокурора України Лариса Сарган ще за кілька годин до винесення вироку написала у Facebook: "Рішення Суду ЄС жодним чином не вплинуть на хід розслідувань щодо згаданих осіб, які здійснюються правоохоронними органами України".

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Близькі теми
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Українські сили поблизу Бахмута, 26 січня 2023 року

Сили РФ продовжують наступ на трьох напрямках - генштаб ЗСУ

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW

На головну сторінку