Справа Шустера: окремий інцидент чи цензура? | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 28.04.2016
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Справа Шустера: окремий інцидент чи цензура?

Випадок із дозволом Савіку Шустеру працювати в Україні більшість оглядачів називають таким, що викликаний журналістською діяльністю ведучого. Втім, не всі погоджуються, що тиск на ЗМІ набув системного характеру.

Савік Шустер

Савік Шустер

Анулювання дозволу журналісту Савіку Шустеру працювати в Україні викликало бурхливі реакції. Хоча неоднозначна постать ведучого Шустер LIVE і викликала критику з боку деяких оглядачів, низка відомих журналістів заговорили з цієї нагоди про тиск з боку влади на мас-медіа в Україні.

25 квітня київський центр зайнятості анулював Шустеру, який є громадянином Канади, дозвіл на працевлаштування в Україні. Підставою став лист від Державної фіскальної служби про те, що відносно Шустера здійснюється кримінальне провадження щодо ухилення від сплати податків. У коментарі DW один з засновників каналу 3s.tv Шустер назвав справу незаконною і заявив про політичний тиск. "Історії, які ми розповідаємо, можуть не подобатися президенту (України Петру Порошенку - Ред.) та його оточенню. Очевидно, що це цілком сфабрикована історія. У мене нема доказів. Але, знаючи, що жодна деталь повз президента не проходить, - ні в бізнесі, ні в політиці, - я припускаю, що рішення приймалося в найвищих кабінетах", - заявив Шустер.

Порошенко, коментуючи ситуацію, заявив, що "захищав і захищає свободу слова" та висловив сподівання, що "відповідні служби у найкоротший час вичерпають інцидент". У четвер, 28 квітня, Державна служба зайнятості, зрештою, повідомила, що призупинила рішення київського центру зайнятості до з'ясування обставин.

Непоодинокий випадок

Тим часом скандал із дозволом на роботу Савіка Шустера набув міжнародного резонансу. Представниця ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Дуня Міятович закликала українську владу оперативно розглянути це питання, "переконавшись у тому, що права журналіста захищено і що Шустеру дозволено продовжувати виконувати свою роботу вільно та безпечно". Відреагували на інцидент і в берлінському офісі "Репортерів без кордонів". Керівник німецького відділення організації Крістіан Мір називає цей випадок непоодиноким і припускає, що анулювання дозволу на працевлаштування пов'язано з журналістською діяльністю Шустера. "Це вписується у загальну картину. Ми це засуджуємо. Добре, що він хоч і тимчасово, але має дозвіл", - заявив він DW.

Крістіан Мір

Крістіан Мір

На перший погляд цьому можуть суперечити найновіші міжнародні рейтинги свободи слова, в яких Україна покращила свої позиції протягом останнього року. У списку, складеному організацією "Репортери без кордонів", країна піднялася зі 129-го на 107-е місце. Freedom House оцінив ситуацію в Україні на рівні 53 балів, роком раніше цей показник становив 58 за шкалою, де 0 - максимальна свобода, а 100 - мінімальна. Проте Мір пояснює, що "Україна піднялася у нашому рейтингу на "далеко не славне" 107-ме місце в першу чергу завдяки тому, що суттєво скоротилося неприховане насильство проти журналістів, а також проведенню кількох давно назрілих реформ".

Протилежні реакції в Україні

Ситуація навколо дозволу на роботу Савіка Шустера не залишила байжужими і колег в Україні. Шеф-редакторка видання "Лівий берег" Соня Кошкіна назвала ситуацію "прецедентом", коли "неугодному - ЗМІ, політику, журналісту, бізнесмену, громадському діячу - намагаються закрити рота за допомогою владних важелів". Колишній головний редактор газети "Коммерсантъ-Украина", а нині ведучий "Радио Вести" Валерій Калниш написав у Facebook про тиск влади на ток-шоу. Він провів паралелі між намаганням "витиснути" Шустера з країни та звільненням журналіста Євгена Кисельова з телеканалу "Інтер". Причина того, що обидва журналісти потрапили у немилість, - це "критика влади", вважає Калниш.

Водночас в українському медіа-просторі лунають і заклики не приділяти значної уваги ситуації довкола Шустера. Так, виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк написала у Facebook, що "не розділяє масової істерії щодо Шустера". "Маю підозру, що там просто ведуться торги, чи облаштовуються нові домовленості", - уточнила вона.

Рейтингові ток-шоу під тиском?

Заявляє про тиск і колишній ведучий ток-шоу "Чорне дзеркало" Євген Кисельов. Він пішов з "Інтера" 15 квітня, сказавши у прямому ефірі, що не може реалізувати на цьому телеканалі проекти незалежної журналістики. У розмові з DW він відмовився коментувати причини свого звільнення, але зауважив, що працювати стало складніше, ніж раніше. "При Вікторі Януковичу навіть було, у якомусь сенсі, простіше. Адже "донецькі" були доволі примітивно влаштовані та реагували на якісь очевидні подразники. А зараз усі вміють користуватися інтернетом, читають Facebook, реагують на кожний пост, комент, лайк. Як стверджують злі язики, в різних високих кабінетах з приводу окремих лайків ледь не мозкові штурми влаштовують". Журналіст додає, що український еквівалент російських "ольгинських тролів", або "кремлеботів" виник не при "кривавому режимі Януковича, а лише у наші дні".

DW.COM

Оглядачі неодноразово називали однією з основних проблем українського медіа-простору те, що ЗМІ з найбільшими аудиторіями переважно перебувають у власності олігархів. Савік Шустер нагадує, що телебачення - головне джерело інформації в Україні, адже масових друкованих видань майже не залишилося, а інтернет-медіа читає не така велика частина населення. "В Україні телебачення належить олігархам. Як ви розумієте, олігархи завжди домовляються з владою. Я працював, вважайте, на усіх каналах, і приблизно розумію механізм, як це відбувається: лунають дзвінки з Адміністрації президента. Спершу це редактори, і телефонує не вища ланка керівництва. Потім дзвінки лунають в інших кабінетах, від інших людей. У критичні моменти доходить до власника, і телефонує людина, яка у той момент перебуває в кабінеті влади", - розповідає Шустер.

І Шустер, і Кисельов вказують на те, що рейтинг нинішньої влади знижується, а це робить її більш "дратівливою" до будь-яких проявів критики.

Про системну цензуру не йдеться

Національна спілка журналістів та Незалежна медіа-профспілка (НМПУ) у спільній заяві назвали такі дії влади щодо Шустера "проявом правової цензури, намаганням використати правові механізми для перешкоджання вільному обговоренню критичної інформації про ситуацію в країні".

Втім, голова НМПУ Юрій Луканов заявив DW, що хоча є певні прояви цензури, системності у них він поки не бачить. "Я не можу сказати, що зараз існує спроба системного контролю за ЗМІ, але спроби тиску на них у тих чи інших випадках відбуваються доволі часто", - говорить він. Луканова більше турбують "репресії проти журналістів в окупованому Криму".

На думку голови НМПУ, у тому, що головні ЗМІ країни належать олігархам, є негатив, проте, якщо режиму Януковича великою мірою вдавалося монополізувати медіа-простір, то зараз відбувається конкуренція між олігархами. "Недарма ж міжнародні спостерігачі констатують, що ситуація поліпшилась", - підсумовує Луканов.

Дивитись відео 02:26
Now live
02:26 хв

За рахунок чого Україна піднялася в рейтингу свободи слова? (20.04.2016)

Аудіо й відео до теми

Реклама