1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Справа Шустера: окремий інцидент чи цензура?

Юрій Шейко
28 квітня 2016 р.

Випадок із дозволом Савіку Шустеру працювати в Україні більшість оглядачів називають таким, що викликаний журналістською діяльністю ведучого. Втім, не всі погоджуються, що тиск на ЗМІ набув системного характеру.

https://p.dw.com/p/1IenN
Савік Шустер
Савік ШустерФото: picture-alliance/AP Photo/S. Chuzavkov

Анулювання дозволу журналісту Савіку Шустеру працювати в Україні викликало бурхливі реакції. Хоча неоднозначна постать ведучого Шустер LIVE і викликала критику з боку деяких оглядачів, низка відомих журналістів заговорили з цієї нагоди про тиск з боку влади на мас-медіа в Україні.

25 квітня київський центр зайнятості анулював Шустеру, який є громадянином Канади, дозвіл на працевлаштування в Україні. Підставою став лист від Державної фіскальної служби про те, що відносно Шустера здійснюється кримінальне провадження щодо ухилення від сплати податків. У коментарі DW один з засновників каналу 3s.tv Шустер назвав справу незаконною і заявив про політичний тиск. "Історії, які ми розповідаємо, можуть не подобатися президенту (України Петру Порошенку - Ред.) та його оточенню. Очевидно, що це цілком сфабрикована історія. У мене нема доказів. Але, знаючи, що жодна деталь повз президента не проходить, - ні в бізнесі, ні в політиці, - я припускаю, що рішення приймалося в найвищих кабінетах", - заявив Шустер.

Порошенко, коментуючи ситуацію, заявив, що "захищав і захищає свободу слова" та висловив сподівання, що "відповідні служби у найкоротший час вичерпають інцидент". У четвер, 28 квітня, Державна служба зайнятості, зрештою, повідомила, що призупинила рішення київського центру зайнятості до з'ясування обставин.

Непоодинокий випадок

Тим часом скандал із дозволом на роботу Савіка Шустера набув міжнародного резонансу. Представниця ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Дуня Міятович закликала українську владу оперативно розглянути це питання, "переконавшись у тому, що права журналіста захищено і що Шустеру дозволено продовжувати виконувати свою роботу вільно та безпечно". Відреагували на інцидент і в берлінському офісі "Репортерів без кордонів". Керівник німецького відділення організації Крістіан Мір називає цей випадок непоодиноким і припускає, що анулювання дозволу на працевлаштування пов'язано з журналістською діяльністю Шустера. "Це вписується у загальну картину. Ми це засуджуємо. Добре, що він хоч і тимчасово, але має дозвіл", - заявив він DW.

На перший погляд цьому можуть суперечити найновіші міжнародні рейтинги свободи слова, в яких Україна покращила свої позиції протягом останнього року. У списку, складеному організацією "Репортери без кордонів", країна піднялася зі 129-го на 107-е місце. Freedom House оцінив ситуацію в Україні на рівні 53 балів, роком раніше цей показник становив 58 за шкалою, де 0 - максимальна свобода, а 100 - мінімальна. Проте Мір пояснює, що "Україна піднялася у нашому рейтингу на "далеко не славне" 107-ме місце в першу чергу завдяки тому, що суттєво скоротилося неприховане насильство проти журналістів, а також проведенню кількох давно назрілих реформ".

Крістіан Мір
Крістіан МірФото: DW

Протилежні реакції в Україні

Ситуація навколо дозволу на роботу Савіка Шустера не залишила байжужими і колег в Україні. Шеф-редакторка видання "Лівий берег" Соня Кошкіна назвала ситуацію "прецедентом", коли "неугодному - ЗМІ, політику, журналісту, бізнесмену, громадському діячу - намагаються закрити рота за допомогою владних важелів". Колишній головний редактор газети "Коммерсантъ-Украина", а нині ведучий "Радио Вести" Валерій Калниш написав у Facebook про тиск влади на ток-шоу. Він провів паралелі між намаганням "витиснути" Шустера з країни та звільненням журналіста Євгена Кисельова з телеканалу "Інтер". Причина того, що обидва журналісти потрапили у немилість, - це "критика влади", вважає Калниш.

Водночас в українському медіа-просторі лунають і заклики не приділяти значної уваги ситуації довкола Шустера. Так, виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк написала у Facebook, що "не розділяє масової істерії щодо Шустера". "Маю підозру, що там просто ведуться торги, чи облаштовуються нові домовленості", - уточнила вона.

Рейтингові ток-шоу під тиском?

Заявляє про тиск і колишній ведучий ток-шоу "Чорне дзеркало" Євген Кисельов. Він пішов з "Інтера" 15 квітня, сказавши у прямому ефірі, що не може реалізувати на цьому телеканалі проекти незалежної журналістики. У розмові з DW він відмовився коментувати причини свого звільнення, але зауважив, що працювати стало складніше, ніж раніше. "При Вікторі Януковичу навіть було, у якомусь сенсі, простіше. Адже "донецькі" були доволі примітивно влаштовані та реагували на якісь очевидні подразники. А зараз усі вміють користуватися інтернетом, читають Facebook, реагують на кожний пост, комент, лайк. Як стверджують злі язики, в різних високих кабінетах з приводу окремих лайків ледь не мозкові штурми влаштовують". Журналіст додає, що український еквівалент російських "ольгинських тролів", або "кремлеботів" виник не при "кривавому режимі Януковича, а лише у наші дні".

Оглядачі неодноразово називали однією з основних проблем українського медіа-простору те, що ЗМІ з найбільшими аудиторіями переважно перебувають у власності олігархів. Савік Шустер нагадує, що телебачення - головне джерело інформації в Україні, адже масових друкованих видань майже не залишилося, а інтернет-медіа читає не така велика частина населення. "В Україні телебачення належить олігархам. Як ви розумієте, олігархи завжди домовляються з владою. Я працював, вважайте, на усіх каналах, і приблизно розумію механізм, як це відбувається: лунають дзвінки з Адміністрації президента. Спершу це редактори, і телефонує не вища ланка керівництва. Потім дзвінки лунають в інших кабінетах, від інших людей. У критичні моменти доходить до власника, і телефонує людина, яка у той момент перебуває в кабінеті влади", - розповідає Шустер.

І Шустер, і Кисельов вказують на те, що рейтинг нинішньої влади знижується, а це робить її більш "дратівливою" до будь-яких проявів критики.

Про системну цензуру не йдеться

Національна спілка журналістів та Незалежна медіа-профспілка (НМПУ) у спільній заяві назвали такі дії влади щодо Шустера "проявом правової цензури, намаганням використати правові механізми для перешкоджання вільному обговоренню критичної інформації про ситуацію в країні".

Втім, голова НМПУ Юрій Луканов заявив DW, що хоча є певні прояви цензури, системності у них він поки не бачить. "Я не можу сказати, що зараз існує спроба системного контролю за ЗМІ, але спроби тиску на них у тих чи інших випадках відбуваються доволі часто", - говорить він. Луканова більше турбують "репресії проти журналістів в окупованому Криму".

На думку голови НМПУ, у тому, що головні ЗМІ країни належать олігархам, є негатив, проте, якщо режиму Януковича великою мірою вдавалося монополізувати медіа-простір, то зараз відбувається конкуренція між олігархами. "Недарма ж міжнародні спостерігачі констатують, що ситуація поліпшилась", - підсумовує Луканов.

За рахунок чого Україна піднялася в рейтингу свободи слова? (20.04.2016)

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Пропустити розділ Топтема

Топтема

"Шахед"
Пропустити розділ Більше публікацій DW
На головну сторінку