1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Оксана Сироїд: Парламент повинен контролювати збройні сили

Михайло Малий
13 серпня 2018 р.

Заступниця голови Верховної Ради України Оксана Сироїд в інтерв'ю DW розповіла, яким, на її думку, має бути парламентський контроль за Верховним Головнокомандувачем, оборонним бюджетом і військовими призначеннями.

https://p.dw.com/p/32ytb
Заступниця Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд
Заступниця Голови Верховної Ради України Оксана СироїдФото: picture-alliance/dpa/E. Szymanski

DW: Пані Сироїд, у нашому фактчеку ми розглянули уривок вашого інтерв'ю радіо "НВ". Це інтерв'ю викликало резонанс у соцмережах, де користувачі активно обговорювали таку вашу цитату: "Президент України, відповідно до стандартів НАТО, не може командувати армією, контролювати армію і контролювати армійський бюджет, тому що це суперечить стандартам НАТО". Ця цитата викликала різночитання. Вимушені визнати, що і у нас склалося враження, що ви виступаєте за те, щоб відібрати у президента, зокрема, і право на командування армією. Чи могли б ви ще раз роз'яснити вашу позицію?

Оксана Сироїд: Наш досвід - досвід війни, він нас спонукає по-іншому замислитися над тим, як виглядає наше військо, як виглядає управління військом. Це не є унікальна ситуація тільки для України, бо будь-яка держава - вона переосмислювала і моделі свого війська, і моделі фінансуванні свого війська, і відповідальність за це саме у зв'язку з війною. Сполучені Штати - перше переосмислення для них було після громадянської війни, Європа великою мірою переосмислила це після Другої світової війни. І в такий спосіб з'явилося те, що ми називаємо стандартами НАТО. Їхня природа полягає в тому, що контролювати армію і фінансове забезпечення збройних сил повинні цивільні, це має робити парламент як представницький орган людей. Бо ми знаємо, і з історії України, і з історії будь-яких воєн, що війна так само є і джерелом корупції. На жаль, хтось воює, а хтось на війні заробляє - це є вічна проблема.

Фактчек DW: Чи справді стандарти НАТО забороняють президентам командувати арміями? (02.08.2018)

Якщо йдеться про контроль і управління збройними силам, то це не є функція Верховного Головнокомандувача, тому що це є повсякденна робота, як правило, це відповідальність міністра оборони, і відповідне фінансове забезпечення, яке вже є відповідальністю уряду. І останнє - це власне те, що стало предметом (вашого. - Ред.) аналізу -  стосується верховного командування армією, якраз з цим проблем немає, тому що верховне командування, як правило, здійснюють глави держав. Це рудиментарна монархічна функція, яка залишилась у глав держав, у рідкісних випадках це роблять прем'єр-міністри або канцлери.

Глава держави є Верховним Головнокомандувачем в умовах загрози. І він також є об'єктом парламентського контролю, бо парламент повинен контролювати, як Верховний Головнокомандувач застосовує збройні сили.

Тому мій коментар стосувався балансу тих повноважень. В Україні, на жаль, немає достатнього парламентського контролю ані за управлінням збройними силами, ані за оборонним бюджетом. На жаль, ми так само не маємо якісної моделі управління збройними силами. Тому що у нас міністр оборони, відповідно до нового закону про нацбезпеку, фактично є підлеглим, він не є самостійною політичною фігурою, яка здатна формувати оборонну політику, він просто є підпорядкованим підлеглим президентові, а прем’єр-міністр, в принципі, відсторонений від оборонної політики.

Чому у багатьох своїх виступах ви критикуєте закон про "Національну безпеку України". Хіба в умовах ведення війни збройні сили не потребують чіткої командної вертикалі?

Український солдат під час обміну полоненими із сепаратистами
Український солдат під час обміну полоненими із сепаратистамиФото: picture-alliance/dpa/T. Dudnik

Якраз навпаки, потрібна чітка вертикаль, а ми її не маємо досі. Навіть після ухвалення закону про "Національну безпеку України". Адже вертикаль командування - це не означає підпорядкувати всіх президенту. Що відбулося відповідно до закону про нацбезпеку? Замість того, щоб сформувати чітку вертикаль командування, яка би мала верховного командувача збройних сил, а решта були б підпорядковані йому через міністра оборони, ми, натомість, відповідно до закону про нацбезпеку, наплодили ще одну горизонталь. Тобто всіх призначає президент: і міністра оборони, і начальника Генштабу, і командувача Об'єднаних сил. І вони всі окремо підпорядковані президенту, тобто немає чіткої вертикалі командування. А як розмежовувати їхні повноваження, хто за що буде відповідати, а хто кому буде підзвітний і підконтрольний? Тому якраз я з вами погоджуюся, бо, в принципі, армія є ієрархічною вертикальною структурою. І має бути чітке підпорядкування і розподіл обов'язків, але, на жаль, цього немає. Мені справді прикро, тому що я вважаю, що це є умислом президента, йому подобається така колективна безвідповідальність.

Чи може оборонний бюджет України в умовах російської агресії бути відкритим і обговорюватися на парламентських слуханнях?

Мені сумно казати, але я переконана, що Росія має набагато кращий доступ до нашого оборонно-промислового комплексу (ОПК), до інформації нині, ніж українські депутати. Це по-перше. По-друге, якщо ви подивитеся на склад комітету з питань національної безпеки і оборони, який, до речі, має повний доступ до державної таємниці, то там сидять люди, які чудово співпрацювали і досі співпрацюють з росіянами, і вони якраз мають також дуже гарний доступ, на відміну від українців, до всієї інформації, яка стосується ОПК, зокрема і оборонного бюджету. Тому тут треба думати про інше.

Навчання ЗСУ на Яворівському полігоні
Навчання ЗСУ на Яворівському полігоніФото: picture alliance/dpa/M. Lyseiko

Згадайте, скільки вже було корупційних скандалів, які пов'язані, власне, зі зловживаннями з оборонним бюджетом в умовах війни. Тільки за останній період. Спочатку просто було непристойно про це говорити. Але сьогодні почали це робити. Схеми, які сьогодні є з виведення коштів з оборонного бюджету, є просто страшними. Наприклад, Львівський бронетанковий завод. Люди там по п'ять місяців не отримують зарплати, і їх обдурюють. Ми віримо в те, що ми виділили бюджет на виготовлення і ремонт танків, але ці гроші крадуться, і вони не йдуть до виробництва. На одному заводі нам взагалі сказали: "Нам дозволяють тільки фарбу зелену купувати, а решту грошей ми повинні віддати відкатами". Оце є проблема. Якраз прозорий бюджет буде запобіжником від таких зловживань. 

Ви - прихильниця парламентської республіки. Тож якщо парламент контролюватиме бюджет збройних сил, як він перевірятиме призначення в системі збройних сил і доброчесність українських генералів? Як ви бачите цю процедуру?

Немає значення, яка форма правління, тобто хто є главою виконавчої влади - президент, прем'єр-міністр чи канцлер. У всіх демократичних державах парламент має однаковий контроль за виконавчою владою. Конгрес Сполучених Штатів має величезні повноваження стосовно контролю над президентом США як главою виконавчої влади. Є повноваження глави держави, які є його прерогативою. Але є повноваження глави виконавчої влади, які, власне, контролюються парламентом. І якщо йдеться про призначення вищого військового командування, власне, ця функція є дуже добре розвинутою у США. І ми також прийшли до цієї функції через війну. Коли вони зіткнулися з тим, що командири не мають достатньої поваги до військових, змушують їх перебувати у нелюдських умовах. І саме тоді парламенит втрутився і взяв на себе повноваження контролювати вищі військові призначення. Як ми бачимо сьогодні в Україні, нам також було би варто це робити, бо ми спостерігали з вами сумну ситуацію на полігоні "Широкий лан" (військовослужбовці ЗСУ неодноразово скаржилися на жахливі умови проживання на цьому полігоні, що набуло резонансу в українських ЗМІ. - Ред.).

Завжди напередодні параду ЗСУ на честь Дня Незалежності в українському суспільстві спалахує дискусія щодо його доцільності під час війни на Донбасі. Яка ваша думка з цього приводу?

Проблема полягає не у параді. Напевно, люди хочуть бачити і відчувати. Сьогодні повага до солдата збільшилася. Ми справді дивимося на тих солдатів, які марширують, з повагою і захопленням. Дискусія виникає не тому, що парад є. А чи є щось за парадом? Що відбувається там? І тому люди це обговорюють. Особливо ті, хто знає ситуацію. Ті, хто знає, що після мінських домовленостей армію загнали в окопи і вона сидить там, не маючи можливості діяти як повноцінне військо. Ті, хто знає, як розкрадається оборонний бюджет. Ті, хто знає про корупційні оборудки перших осіб. І у тих людей, які це знають, і виникають оці питання - не до параду, а до тих людей, які, прикриваючись парадом, фактично, або нічого не роблять для розвитку збройних сил, або свою публічність тільки мають коштом параду. Парад не може бути прикриттям бездіяльності і зловживань.

Знову стати на ноги: поранених українських військових зустріли в ФРН (10.07.2018)

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Президенти Молдови Майя Санду (п) та України Володимир Зеленський
Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW

На головну сторінку