Санкції проти Росії: за і проти | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 10.03.2014
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Санкції проти Росії: за і проти

Візові заборони, замороження рахунків, бойкоти, економічні санкції - політики та експерти у країнах ЄС розходяться у думках щодо того, чи варто тиснути через Україну на Росію.

Учасники акції в Берліні закликають Путіна припинити військову інтервенцію в Україні

Учасники акції в Берліні закликають Путіна припинити військову інтервенцію в Україні

Неділя може стати часом "Ч" для європейських дипломатів. 16 березня має відбутись референдум у Криму, за результатами якого проросійські кримські політики хочуть відокремити Крим від України та приєднати до Росії. "Залишилось шість днів для зупинення брутальної політики Путіна. Захід не може просто так за цим спостерігати!" - пише у неділю, 9 березня, найбільш тиражна газета Німеччини Bild.

Минулого тижня на саміті ЄС у Брюсселі було вирішено припинити переговори з Росією про спрощення візового режиму. Водночас глави держав та урядів країн-членів ЄС домовились, що у випадку, якщо Росія й надалі уникатиме участі у переговорах щодо "кримської кризи", у хід підуть подальші заходи, аж до економічних санкцій. Німецький міністр закордонних справ Франк-Вальтер Штайнмаєр навіть не виключає, що про їх застосування треба буде говорити уже найближчими днями. "Якщо протягом наступних днів у перемовинах не буде висловлена готовність і рух з боку Росії, тоді необхідно буде застосовувати наступну ступінь санкцій", - сказав він в інтерв'ю ZDF у програмі "Berlin direkt".

Політичні та спортивні вимоги бойкотування з Німеччини

Російський газ - не товар, а зброя?

Російський газ - не товар, а зброя?

Канцлерка Німеччини Анґела Меркель заявила, що братиме вона участь у саміті G8 в Сочі чи ні, залежить від розвитку подій у Криму, повідомляє видання Spiegel. Якщо 16 березня відбудеться призначений кримською владою референдум про майбутнє півострова, Меркель не братиме участь у зустрічі "великої вісімки", запланованій на початок червня у Сочі, пише німецький тижневик.

Міхаель Фукс, заступник глови фракції ХДС/ХСС у Бундестазі, пропонує застосувати іншу форму санкцій щодо Росії. Виданню Frankfurter Rundschau він пояснив: треба відмовити Росії у проведенні чемпіонату світу з футболу у 2018 році. Утім, німецькі соціал-демократи відразу виступили проти такої "футбольної дипломатії".

Танок із санкціями щодо Росії в Європі тільки розпочався, однак уже висловлюються сумніви, чи справді їх застосування допоможе вирішити "кримську кризу". Навіть президент Європарламенту Мартин Шульц засумнівався у тому, чи примусять вони всадити Путіна за стіл переговорів.

"Санкції-карлики" чи виправдана обережність?

Однак критики і без того кажуть про "санкції-карлики", а не про серйозні попередження Росії. Санкції, які ЄС до цього часу застосував до Росії, є "м'якішими, ніж ті, які ЄС застосував до Швейцарії після схвалення нею ініціативи про масову іміграцію", - пише у коментарі Neue Zürcher Zeitung.

Інші висловлюють занепокоєння, що уже вжиті заходи та ті, які заплановані, можуть не потрапити у ціль і тільки загострять ситуацію по обидва боки. Ґреґор Ґізі, очільник фракції Лівих у Бундестазі, взагалі не вірить у дієвість санкцій - навіть і у тому випадку, коли вони вдарять по російській економіці. "На слабкого партнера, ймовірно, можна подіяти санкціями, однак не на Росію. Вона ж спирається на Китай, ми не повинні цього недооцінювати", - заявив Ґізі у розмові з радіостанцією WDR. "У такій складній ситуації можна дуже розкачуватись і закликати до санкцій, однак тоді Путін погрожуватиме чимось іншим", - сказав політик. ЄС не повинен забувати, що він теж залежний від Росії та її поставок газу, додав він.

Економічні переплетіння з Росією

Мартин Ванслєбен, керівник Німецької торговельно-промислової палати

Мартин Ванслєбен, керівник Німецької торговельно-промислової палати

Похвала за обережну поведінку ЄС надходить з кіл німецьких підприємців. "Правильно деескалювати ситуацію", - каже Мартин Ванслєбен, керуючий Німецької торгово-промислово палати у розмові з Deutschlandfunk. "Адже ми контактуємо не з Путіним та його найближчим оточенням, а з Росією загалом. Вважаю, що розумно сказати: ми в стані діяти, однак простягаємо руку для порозуміння". Ванслєбен також звертає увагу на те, що частина попередніх санкцій уже подіяла - щоправда, непрямо: вартість російсько рубля знижується.

Економічні санкції не можуть бути опцією саме для Німеччини - у цьому Ванслєбена підтримують і інші представники економічних кіл. І їхні аргументи коштують дуже дорого: на кону мільярдні інвестиції. Торгівельний оборот між Німеччиною та Росією становив минулого року 76 мільярдів євро. У Росії працює близько 6000 німецьких підприємств, а це, за деякими оцінками, 300 тисяч робочих місць. До того ж, не варто забувати і про фінансовий сектор: європейські банки працюють у Росії з 180 мільярдами євро.

Небезпека німецькому переходу на альтернативні джерела енергії

Ще більш однозначно застерігає від ескалації відносин з Росією єврокомісар з енергетики Ґюнтер Еттінґер. Застосування санкцій до Росії суттєво вдарить по європейській економіці, сказав він виданню Wirtschaftswoche. Еттінґер закликає ЄС шукати альтернативу російському газу. В іншому випадку існує загроза й політиці переходу на альтернативні джерела енергії, яку неможливо реалізувати без газових електростанцій. Понад третину потрібного газу Німеччина імопортує з Росії.

Думки ж німців щодо того, чи варто застосовувати санкцїі проти Росії, теж різняться. За результатами актуального соціологічного опитування Emnid, санкції проти Москви підтримали 45 відсотків опитаних, а 44 відсотки їх відхилили. На варіант питання з опцією підвищення цін на енергію уже 54 відсотки німців висловились як за неможливість надання допомоги Україні.

DW.COM