1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Головні фаворити виборчих перегонів у Румунії - Клаус Йоганніс та Віктор Понта
Головні фаворити виборчих перегонів у Румунії - Клаус Йоганніс та Віктор ПонтаФото: Reuters/Bogdan Cristel

Румунія обирає нового президента

Петер Янку, Роберт Шварц
2 листопада 2014 р.

У Румунії 2 листопада обирають нового президента: 14 кандидатів змагаються за право очолити країну. Однак у лідерах перегонів - німець за національністю та лівий популіст. Хто переможе?

https://www.dw.com/uk/%D1%80%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%96%D1%8F-%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%80%D0%B0%D1%94-%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0/a-18034589

У неділю, 2 листопада, у Румунії відбуваються президентські вибори. Вони проходять на тлі економічної та політичної кризи, а також "путінізації" Східної Європи та, передусім, є перевіркою на міцність молодої румунської демократії.

Через 25 років після падіння комуністичного режиму в румунському суспільстві досі відчувається розкол: з одного боку, в країні виросло покоління молодих, добре освічених людей з проєвропейськими ліберальними поглядами, з іншого - велика частина населення підтримує соціал-демократів, спадкоємців комуністів.

За даними соцопитувань, з 14 кандидатів на пост президента на даний момент шанси на перемогу є лише у нинішнього прем'єр-міністра, соціал-демократа Віктора Понти й у лідера Християнсько-ліберального альянсу Клауса Йоганніса.

Кандидат в президенти Румунії - німець

Йоганніс, популярний і успішний мер румунського міста Сібіу - етнічний німець, нащадок трансильванських саксів. Він приділяє велику увагу зростанню привабливості країни в Європі та описує свою батьківщину як "Румунію, в якій здійснена гарна робота". У ході передвиборної кампанії він, в першу чергу, виступав з критикою влади на місцях, так званих "баронів", називаючи їх причиною економічних і політичних проблем в країні.

Згідно з даними статистичного відомства Eurostat, економіка Румунії за останні два квартали 2014 року показувала від'ємне зростання (0,2 і один відсоток відповідно). Таким чином, можна говорити про те, що у країні знову спостерігається рецесія. Окрім того, по Румунії прокотилась низка корупційних скандалів, до яких виявились залученими, зокрема, і представники верхівки правлячої соціал-демократичної партії, а також члени сім'ї глави уряду.

Путін як приклад для наслідування

Для того, щоб отримати перевагу перед Йоганнісом, який робить ставку на вирішення економічних проблем країни, Понта використовує у своїй кампанії ліво-націоналістичні та фундаменталістські гасла. Чому він не може в своїй країні виходити на президентські вибори в якості православного румуна, питає Понта, щоб ще сильніше дистанціюватись від Йоганніса, який є протестантом. Спостерігачі зазначають, що гаслами на кшталт "Я пишаюсь тим, що я румун" Понта поляризує суспільство по відношенню до етнічних і релігійних меншин.

Водночас у ЗМІ, які багато у чому контролюються прем'єр-міністром і його партією, активно розгортається справжнє цькування небажаних конкурентів. Так, наприклад, Клауса Йоганніса без найменших доказів обвинувачують у тому, що він нібито замішаний у "торгівлю органами" і "шахрайство з нерухомістю", є "агентом німецької розвідки" і, в кінцевому підсумку, "троянським конем, засланим Анґелою Меркель" .

Окрім того, Понта виступає за перегляд відносин з Китаєм, Росією і Туреччиною, а також наполягає на економічній "переорієнтації" Румунії на схід. Політиків на кшталт Путіна в Росії, Ердогана в Туреччині й Орбана в Угорщині він часто називає прикладами для наслідування.

Правова держава в небезпеці

Не тільки противники Понти на виборах, але й громадські активісти застерігають від тріумфу соціал-демократів. Перемога Віктора Понти на президентських виборах означала б, що його партія, яка з 2012 року має більшість голосів у парламенті, що дозволяє вносити поправки до конституції, отримає практично необмежену владу. Президент визначає в Румунії не лише внутрішню та зовнішню політику, він також відповідає за призначення на ключові посади в прокуратурі. Таким чином, може статись, що він у даному випадку контролюватиме як виконавчу, так і законодавчу владу в країні, а також спецслужби і систему правосуддя.

Це означало б кінець правової держави, якщо на виборах переможе Понта, переконаний Мірча Василеску, незалежний журналіст і головний редактор тижневика Dilema. Він вважає, що нинішній глава уряду - небезпечний популіст. "Мало того, що для цієї посади йому не вистачає досвіду і політичної проникливості, та й економічні показники його діяльності далекі від успішних. До всього іншого, він є майстром пропаганди і змушує свою партію вживати заходів, які ставлять під питання саме існування правової держави", - наголосив Василеску.

Брат президента Румунії в центрі корупційного скандалу

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Російський прапор

У міноборони РФ заявили про "відведення" військ з Лиману

Пропустити розділ Більше публікацій DW
На головну сторінку