«Рубенс у Сибіру», або Шляхи картин з Німеччини в Росії | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 29.05.2008
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Культура й стиль життя

«Рубенс у Сибіру», або Шляхи картин з Німеччини в Росії

Вивезені після війни з Німеччини картини осіли в російських музеях і приватних колекціях. Причому не лише в столиці, а й у провінції. Німецька журналістка написала книжку про так зване «трофейне мистецтво».

default

Коли після війни східнонімецькі музеї складали списки зниклих творів, експерти помітили тенденцію: бракувало багатьох зображень оголених жінок. Наприклад, у Потсдамі зникла картина Рембрандта «Батсеба». Пізніше її придбала невідома жінка-колекціонер в Росії, яка потім подарувала картину музею в місті Тула. Там картина й зараз. Для росіян зображення оголеної жінки були провокацією, вважає Керстін Хольм:

«У червоній армії картини оголених жінок часто ставали своєрідними талісманами. Це зрозуміло, адже йдеться про чоловічий колектив, який пройшов через війну. Крім того, в російському мистецтві еротика жіночого тіла не була такою поширеною. Люди не готові до цього, не захищені, не мають тієї фахової підготовки, як на Заході. Тому вони сприймають такі твори мистецтва інтенсивніше, що мене дуже зворушило».

Культуролог Керстін Хольм 17 років живе в Росії й працює кореспондентом німецької газети «Франкфуртер альгемайне». Днями в Німеччині вийшла її книга «Рубенс у Сибіру», в якій автор розказує про свої пошуки вивезених після війни радянськими солдатами з Німеччини творів мистецтва. Левова частка цих творів знаходиться в Москві та Санкт-Петербурзі. Але журналістка знайшла чимало і в провінції: в Тулі, Нижньому Новгороді чи Іркутську. Керстін Хольм про свої враження:

«Я помітила, що в провінції західне мистецтво викликає зовсім інший ефект, ніж у столиці. Музейний експонат перетворюється на продукт багатої, далекої та екзотичної культури. Це те ж саме, якщо на галявині з кульбабами раптом з’явиться орхідея».

Директори російських музеїв ставляться до вивезених з Німеччини витворів мистецтва як до чогось священного, каже Хольм. У книзі вона пояснює, чому росіяни так цінують ці картини і не хочуть з ними розлучатися. Вона скептично ставиться до повернення їх Німеччині:

«Я думаю, що німцям треба звикнути до того, що ця проблема не має вирішення, яке б усіх задовольнило. Звісно, Німеччина має право вимагати повернення цих творів мистецтва. Але думаю, що важливо паралельно налагоджувати контакти між музеями і проводити спільні виставки».

Новий російський міністр культури Олександр Авдєєв заявив, що готовий до переговорів з Німеччиною про повернення трофейного мистецтва. Він сформулював це так: «Ми повинні віддавати те, що можемо віддавати, те, що повинні віддавати за законом і за совістю». Але Авдєєв також сказав, що й Росія має право вимагати повернення численних витворів мистецтва, вивезених німцями з окупованих радянських територій.

За матеріалами кореспондентів

Реклама