Російська заборона транзиту: яких втрат зазнає Україна? | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 06.01.2016
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Російська заборона транзиту: яких втрат зазнає Україна?

Транзитні перевезення вантажів з України через територію Росії можливі лише через два пункти пропуску в Білорусі. DW розібралася, хто і яких втрат зазнає через таке рішення.

У Києві заявили, що Росія повністю зупинила прямий транзит товарів з України через свою територію. Втім, у Москві було ухвалене рішення лише щодо транзиту до Казахстану. 1 січня 2016 року президент Росії Володимир Путін видав указ щодо обмеження на транзитні автомобільні та залізничні перевезення товарів з території України на територію Казахстану через територію РФ. За рішенням уряду Росії транзит дозволено лише через автомобільний контрольний пункт "Красное" на білорусько-російському кордоні та залізничну станцію "Смоленск-Сортировочный".

У міністерстві економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) України DW заявили, що Росія не пропускає жодні вантажі. "В указі президента РФ зазначено, що лише на територію Казахстану. А де-факто вони не пропускають всі вантажі", - наголосили у прес-службі відомства. DW не вдалося отримати коментар російської сторони: ні в уряді, ні в мінтрансі, ні в митній службі РФ.

Заборона прямого транзиту стосується як автомобільних, так і залізничних перевезень товарів

Заборона прямого транзиту стосується як автомобільних, так і залізничних перевезень товарів

Російські дії вже встигли розкритикувати у Києві. "Забезпечення свободи транзиту є обов'язком кожної країни. Від транзиту залежать торговельні партнери - інші країни, зокрема, Туркменістан, Киргизстан, Казахстан, Азербайджан, Монголія та інші", - заявила заступниця голови МЕРТ Наталія Микольська.

Обсяги експорту

У січні-жовтні 2015 року обсяг українського експорту до Казахстану склав понад 605 мільйонів доларів США,. Це трохи менше двох відсотків від загального експорту України. В Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України (АСМАП) підрахували можливі втрати на казахстанському напрямі: близько чотирьох мільярдів гривень на рік. "За 2015 рік ми здійснили близько 80 тисяч поїздок в Казахстан", - повідомили DW в асоціації. В Укрзалізниці (УЗ), у свою чергу, заявили, що залізничними перевезеннями у 2015 році з України до Казахстану через територію Російської Федерації було доставлено 380 тисяч тонн вантажів.

Серед інших країн значним є український експорт до Китаю - він склав 6,78 відсотка від загального експорту за перші десять місяців 2015 року. Проте туди через Росію минулого року залізницею доставлено лише близько чотирьох тисяч тонн. "Все інше надходить морським транспортом через морські порти України", - додали в УЗ.

Помітним є також експорт до Азербайджану: дещо менше відсотка від загальних поставок. Укрзалізниця доставила до цієї країни через територію Росії близько 240 тисяч тонн вантажів. "В Азербайджан вантажі йдуть не лише через сухопутний кордон, можуть йти через паромні переправи, тобто не через територію РФ", - уточнили у компанії.

Оскільки в указі Путіна мова йде про територію Казахстану, то з географічної точки зору зупинка прямого транзиту зачіпає усі інші країни Центральної Азії. Утім, обсяги експорту до цих країн є значно меншими.

Митний союз: економічна чи політична спільнота?

Виконавчий директор Фонду Блейзера Олег Устенко нагадує, що Казахстан належить до Митного союзу, а отже, ні Астана, ні Москва не можуть мати окремої митної політики, тому дії Кремля є сигналом для Казахстану та Білорусі. "Багато разів вище керівництво Казахстану, в тому числі і президент Нурсултан Назарбаєв, говорили, що це економічний союз, але цими кроками Росія показує, що це більше політичний союз, більше того, Москва показує, що є лідером в ньому", - переконаний експерт. На його думку, якщо РФ здійснить ще кілька подібних ходів, то це буде початком кінця Митного Союзу.

Водночас Устенко вказує на той факт, що економіка України стає все менш залежною від ринків країн СНД. За даними Державної служби статистики, в січні-жовтні минулого року експорт з України до Казахстану склав лише 65,3 відсотка від обсягів за аналогічний період 2014 року. "Треба не забувати, що Росія, Казахстан і Білорусь живуть в умовах економічної кризи. Відбувається девальвація казахського тенге", - зазначає експерт.

Які галузі постраждають?

Від заборони прямого транзиту постраждає насамперед транспортна галузь. "Це велика політика, - обурилися в АСМАП. - Вони цілковито обрубали транзит на Центральну Азію. Проробляємо альтернативні шляхи, але, зрозуміло, що перевезення сильно подорожчають. Треба ж їхати в Білорусь і звідти заходити на Росію. Це збільшує кілометраж та потребує дозволів". Згідно з указом Путіна, допуск транзиту товарів з України через територію Білорусі може здійснюватися лише за наявності на вантажних відсіках та ємностях засобів ідентифікації (пломб), а у водіїв - облікових талонів.

Основними статтями українського експорту до країн Центральної Азії є аграрна та продовольча продукція. Зокрема, готові продукти із зерна, цукор і кондитерські вироби. В "Укркондпромі" зазначили, що логістичні витрати кондитерських підприємств через рішення РФ можуть зрости в три рази. За словами голови асоціації Олександра Балдинюка, "блокування Росією транзиту може звести до мінімуму присутність українських товарів у країнах Центральної Азії, Синьцзян-Уйгурського автономного району Китаю та Монголії", - передає "Інтерфакс-Україна".

Іншими важливими статтями експорту до країн Центральної Азії є продукція металургії, а також машинобудування. Голова Ради "Федерації металургів України" Сергій Біленький назвав інформацію про закриття прямого транзиту "дуже негативною новиною". Водночас і в цій галузі вказують на зменшення ваги ринків пострадянських країн. "У нас головні ринки - це Євросоюз, країни Південно-Східної Азії, Африки. Країни СНД займають в структурі наших поставок уже менше десяти відсотків", - уточнив Біленький.

"Ми втрачаємо наші традиційні ринки збуту з політичних причин. Враховуючи це, може скластися ситуація, що у 2016 році виробництво металопродукції буде зменшено, в тому числі і через це (рішення Росії - Ред.), на відсоток більший, ніж воно зменшилося в 2015 році, а це становило 16 відсотків", - зауважив голова федерації металургів.

Олег Устенко не радить Україні перекривати транзит російських товарів до ЄС

Олег Устенко не радить Україні перекривати транзит російських товарів до ЄС

Як відповідати Києву?

На думку Олега Устенка, Україна може діяти в кількох напрямах: "через СОТ; негайно вступити в перемовини з керівництвом Казахстану; а західні партнери можуть вести переговори та здійснювати тиск". А от перекривати транзит російських товарів до Європейського Союзу Олег Устенко не радить. "Вони будуть використовувати територію Білорусі, і тут Україна більше втратить", - підсумував експерт.

Реклама