Реформа судової системи в Україні: коли чекати на результат | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 24.12.2015
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Реформа судової системи в Україні: коли чекати на результат

Внесення змін до Конституції ще не гарантує реальних змін у системі правосуддя. Критично важливим є оновлення суддівського корпусу, для здійснення якого ще не розроблений навіть проект відповідного закону.

В Україні вчергове стартував процес судової реформи. Однак цього разу він відрізняється від попередніх серйозністю намірів - йдеться про внесення змін до Основного Закону. 22 грудня Верховна Рада включила до порядку денного сесії законопроект про внесення змін до Конституції України щодо правосуддя та направила його до Конституційного суду України. Відповідну постанову підтримав 291 народний депутат.

Нагадаємо, що судова реформа є другою з трьох складових змін до Конституції, поряд з децентралізацією та питанням прав людини. Відповідний проект змін щодо правосуддя Конституційна комісія затвердила ще 4 вересня, а у жовтні його схвалила Венеціанська комісія. Основними цілями реформи є деполітизація судової системи та забезпечення її незалежності.

Імунітет на майбутнє

Швидкого результату від реформ, однак, чекати не варто. "Коли мова йде про зміни до Конституції, не йдеться про пігулку, що врятує від поточного стану речей. Це імунітет на подальше існування системи без тих хвороб, які вона має на сьогодні", - пояснює експерт Реанімаційного пакету реформ Михайло Жернаков.

Експерт Реанімаційного пакету реформ Михайло Жернаков

Експерт Реанімаційного пакету реформ Михайло Жернаков

На його думку, найбільшими проблемами української судової системи є корупція в судах усіх рівнів і залежність суддів від олігархів та політиків. Зміни до Конституції не стосуються напряму антикорупційних заходів, проте мають вирішити питання залежності суддів. Зокрема, повноваження президента з призначення суддів, а парламенту - обрання їх безстроково мають бути передані Вищій раді правосуддя, яку мають створити після реорганізації Вищої ради юстиції. А отже, кар'єра суддів та питання їх звільнення більше не залежатимуть від Верховної Ради і президента.

Проте зміни до Конституції, хоч і закладають фундамент для оздоровлення судової системи у майбутньому, не вирішують її сьогоднішніх актуальних проблем. Головною з них Жернаков вважає оновлення суддівського корпусу. "Сьогодні судам довіряють п'ять відсотків людей. Суди часто ухвалюють неправосудні рішення, не захищають права фізичних та юридичних осіб. Тут потрібні не зміни до Конституції, а інші заходи, які можна запровадити на рівні звичайного закону", - переконаний експерт.

Саме тому Реанімаційний пакет реформ вважає, що зміни до Конституції щодо правосуддя треба приймати у другому читанні тільки разом з пакетом законопроектів, які деталізують процес реорганізації судів, оновлення суддівського корпусу, призначення нових суддів у нові суди на прозорих конкурсних засадах. Підготувати відповідні законопроекти треба до голосування щодо змін до Конституції у другому читанні. "Без вирішення питання оновлення суддівського корпусу шляхом створення нових судів та призначення туди суддів за прозорими конкурсами зміни до Конституції і судова реформа не матимуть жодного сенсу. Вона просто не вдасться", - попереджає Жернаков.

Імплементація реформ

У разі позитивного висновку Конституційного суду у другому читанні Верховна Рада має схвалити законопроект про внесення змін до Конституції України щодо правосуддя конституційною більшістю у 300 голосів. Нагадаємо, що за направлення документу у Конституційний суд проголосував 291 депутат. Проте це не означає, що підтримка законопроекту гарантована. "Багато хто вчора голосував і казав: ми в Конституційний суд направимо, але у нас є зауваження, і не факт, що ми підтримаємо це в цілому", - каже народний депутат України Олександр Черненко, який на перспективи законопроекту дивиться все ж оптимістично. Він прогнозує, що наприкінці зими - на початку весни Конституційний суд надасть висновок, на наступній сесії конституційна більшість схвалить законопроект, і вже до осені зміни до Конституції наберуть чинності.

Жернаков теж вважає, що законопроект набере 300 голосів, особливо якщо на порядку денному стоятиме ще й пакет імплементаційних законопроектів. За його словами, сьогодні дві фракції ("Самопоміч" та Народний фронт) у той чи інший спосіб заявляють, що інакше вони голосувати за цей проект просто не будуть. З ним згоден і заступник голови правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда: "Чи буде 300 голосів, найбільше залежить від того, чи будуть на момент голосування підготовлені закони щодо втілення конституційних змін. Очевидно, що робота над цими законопроектами почалася. Але все залежить від того, якими вони будуть".

Утім, ухвалення конституційних змін навесні 2016 року ще не означатиме миттєвих реальних змін у сфері правосуддя. "Якщо зміни будуть внесені в лютому-березні 2016 року, тоді в 2016 році можна провести перший етап реформи - оцінювання суддів вищого рівня та реорганізацію вищого рівня (ліквідація спеціалізованих суддів, передача їх повноважень новому Верховному суду)", - каже Куйбіда. Це вже дало би позитивний сигнал, що судова реформа запущена. На подальші ж зміни, результатом яких має стати оновлення судової системи, потрібно буде ще приблизно два роки.