Рада Європи хоче брати участь у розв′язанні кризи між Росією і Заходом | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 28.01.2022

Познайомтесь з новою DW

Скористайтесь ексклюзивною можливістю ознайомитися з бета-версією нової DW. Своєю думкою Ви можете нам допомогти зробити нову DW ще кращою.

  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Рада Європи хоче брати участь у розв'язанні кризи між Росією і Заходом

Авторитарні режими, які порушують основні свободи, розв'язують війни і провокують конфлікти. Рада Європи через діалог з Росією може переконати її повернутися в рамки міжнародного права, переконані депутати ПАРЄ.

Зала пленарних засідань ПАРЄ (архівне фото)

Зала пленарних засідань ПАРЄ (архівне фото)

Рада Європи (РЄ) - не опікується питаннями безпеки, але не може залишатися осторонь в загрозливій ситуації, яка склалася в останні місяці на українсько-російському кордоні, бо це може мати жахливі наслідки для всього світу. Про це говорили депутати Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) під час поточних дебатів "Нещодавні безпекові виклики в Європі: яка роль Ради Європи", котрі відбулися у четвер, 27 січня, у Страсбурзі.

"Росія сіє страх"

Процедура поточних дебатів не передбачає ухвалення резолюції. Тому, зазвичай, під час подібних дискусій депутати ПАРЄ бувають значно відвертішими у своїх висловлюваннях. А тут ще й сама тема дебатів, викликана останніми подіями довкола безпекових вимог Росії до США та НАТО, не могла залишити байдужим жодного з присутніх. Адже потенційний військовий конфлікт, який сьогодні навис над Європою, неминуче матиме вплив на долю кожної із 47 країн-членів РЄ, чиї парламентські делегації входять до складу ПАРЄ.

"Наша організація не грає ролі в оборонній сфері і не повинна займатися питаннями безпеки та військових альянсів, але якщо ця організація покликана впливати на встановлення демократії, то вона мусить мати й механізми, які можуть зупинити занепад демократії", - заявив угорський депутат-консерватор Золт Немет.

Його колега у політичній групі, українська депутатка Олена Хоменко застерегла депутатів від того, що Європа вже незабаром "може повернутися до ситуації, коли світ буде поділений на зони впливу, коли одна держава окуповуватиме сусідні за мовчазної згоди інших", бо "Росія створює загрози і сіє страх". На думку депутата-соціаліста з Великобританії Тоні Ллойда, "будь-яке російське вторгнення в Україну принесене з собою смерті, руйнування та масові потоки біженців", тому "РЄ не може не хвилювати ця ситуація у сфері безпеки".

"Ліпше тисяча слів, ніж один постріл"

Чимало учасників дискусії констатували, що Рада Європи не має у своєму розпорядженні дієвих механізмів стримування тих країн, які порушують головні статутні принципи організації: повага до демократії, верховенства права та прав людини. "Я запропонувала б країнам-членам не бути економічно залежними від країн, які мають проблеми із дотриманням прав людини", - сказала з цього приводу австрійська депутатка від групи соціалістів Петра Байр. Вона наголосила, що "поки ми будемо залежними від російського газу, то радше будемо йти на поступки заради власних економічних інтересів". Байр також відзначила, що саме це робить нині Австрія. "Але оскільки наслідки впливу нашої процедури доволі слабкі, то у нас не так багато можливостей чинити політичний тиск, тому наша роль одна - переконувати та говорити", - констатувала Байр.

Попри жорсткі слова на адресу російської влади, більшість депутатів ПАРЄ висловлювалися за продовження наполегливого діалогу з Москвою. Фінський депутат-соціаліст Кіммо Кілюнен вважає, що для вирішення нинішньої безпекової кризи "можна продемонструвати силу, а можна покластися на дипломатів". "На мою думку, зараз як ніколи потрібно вести діалог, менше згадувати про покарання, а більше - про заохочення", - сказав він. А депутат-консерватор з Швеції Маркус Вігель запропонував депутатам ПАРЄ керуватися висловлюванням колишнього канцлера ФРН Гельмута Шмідта, "який не раз повторював у цих стінах: ліпше сказати тисячу слів, ніж зробити один постріл".

Читайте також: Столтенберг: РФ продовжує нарощувати війська на кордонах з Україною

Проте, як зазвичай буває під час дебатів, у яких критикують дії російської влади, депутати делегації Держдуми заклики до діалогу проігнорували. Позафракційний російський депутат Сергій Кисляк використав час свого виступу для того, щоб зачитати переговорну позицію МЗС РФ щодо безпекових вимог Москви, яка вже не раз озвучувалася за останні тижні під час зустрічей російських дипломатів із західними колегами. Під час свого виступу він, зокрема, заявив, що НАТО загрожує Росії і "дедалі ближче підступає до кордонів Росії". У відповідь позафракційний турецький депутат Ахмет Ілдіз, який входить до складу міжпарламентської асамблеї НАТО, нагадав російському депутатові, що НАТО - не наступальний, а оборонний альянс.

Дивитись відео 09:12

Нові санкції проти Росії: чи зупинить це вторгнення РФ в Україну? (14.12.2021)