Ці кадри не обов'язково підуть на користь Еммануеля Макрона: разом з поки ще чинним президентом Франції Франсуа Олландом наступного дня після перемоги на виборах він поклав вінок до могили Невідомого солдата біля Тріумфальної арки. 8 травня у Франції - святковий день. Складання шани - традиційний обов'язок президента Республіки, в якій цінують церемонії.  

Для противників Макрона це - ще одна можливість представити його протеже та політичним фантомом ненависного президента, якому залишилися лічені дні в Єлисейському палаці. Однак наступник Олланда вже у неділю ввечері з учасника передвиборної боротьби став державним діячем: його життя тепер визначатиметься політичними та церемоніальними обов'язками президента Франції.

Формування уряду

14 травня відбудеться офіційна церемонія передачі влади. Франсуа Олланд залишить пишний Єлисейський палац - туди в'їде Еммануель Макрон. Разом з ним - його дружина Бріжіт, яка повинна мати окремий офіс, але не отримуватиме платні. Колишня вчителька планує опікуватися передусім питаннями освіти. І хоча Макрон, який за Олланда був міністром економіки, фактично завдав смертельного політичного удару в спину своєму колишньому наставнику, процес передачі влади повинен пройти без незручних моментів, які мали місце п'ять років тому, коли Франсуа Олланд змінював у палаці Ніколя Саркозі. Зрештою, новообраний президент відомий своєю соціальною гнучкістю.

Наступного понеділка Еммануель Макрон представить свій новий уряд. Тоді він і продемонструє, як він планує керувати державою. При цьому все залежить від особи прем'єр-міністра. Відомо, що Макрон хотів би бачити на цій посаді жінку, а також, що він планує сформувати взагалі перший в історії Франції уряд, який на 50 відсотків складатиметься з жінок.  

Парижем ширяться чутки: чи стане на чолі уряду хтось із високопоставлених консерваторів із партії "Республіканці"? Чи хтось з кола соціалістів, які йдуть з влади і які зазнали нищівної поразки на виборах, - як-от популярний міністр оборони Жан-Ів Ле Дріан? Чи може уряд очолить "ветеран" - на кшталт колишнього голови Світової організації торгівлі (СОТ) Паскаля Ламі? Або ж центристська євродупутатка Сільві Гулар? Усе це поки лише спекуляції.

Наступне питання - чи зможе призначений прем'єр-міністр пережити парламентські вибори, що відбудуться в червні. Поки що не можна спрогнозувати, хто на них здобуде більшість. Консерватори мріють посадити в крісло прем'єра свого нового лідера Франсуа Баруена, змусити Макрона до так званого "співжиття" і, таким чином, фактично обмежити його вплив.

Перші проекти

До речі, у своєму уряді новообраний президент третину місць хоче віддати далеким від політики людям - з бізнесових та наукових кіл. До передвиборних обіцянок Макрона належить і перезавантаження влади, яке має підірвати позиції старого політичного класу, як це вже зробило саме його обрання. А поза тим, в уряді варто очікувати суміші з соціалістів, центристів і консерваторів - з усіх цих таборів ті, хто підтримував Макрона, вже заявили про бажання обійняти посади.

Ще до виборів до Національних зборів у червні Макрон має намір реалізувати свої перші проекти. Нові правила політичного життя повинні унеможливити скандальні оборудки на кшталт виплат членам родин з державної скарбниці. Швидка реформа шкільної освіти повинна скоротити кількість дітей в одному класі в початковій школі до максимально дванадцяти, що означає тисячі нових робочих місць для вчителів. Макрон також хоче своїм указом реформувати закостеніле трудове право, навколо якого точиться багато суперечок.  

Боротьба за більшість

Після передвиборної кампанії одразу розпочалася наступна кампанія. Трохи більше ніж за місяць у двох турах обиратимуть депутатів Національних зборів. Парламентські вибори у Франції функціонують подібно до президентських. Тоді і вирішуватиметься доля уряду Макрона. І хоча його молодий рух висуне на виборах своїх кандидатів, однак змушений рекрутувати прибічників з таборів двох великих партій - консерваторів та соціалістів. "Вперед, Республіко!", - повинен тоді називатися новий табір, пояснив речник Макрона Крістоф Кастанер вранці у понеділок після другого туру виборів. За його словами, урядова більшість працюватиме за аналогом "великої коаліції" в Німеччині.  Однак до цього Франція схожого досвіду не мала.  

Під питанням також, чи вдасться соціалістам взагалі здобути хоч якусь суттєву кількість місць у парламенті та виступити в ролі партнера. Натомість консерватори вже зараз упевнені в своїй перемозі - вони лідирують в опитуваннях. І вперше у французькому парламенті буде помітно представлений "Національний фронт" - він може отримати до 40 мандатів. Марін Ле Пен вже бачить себе лідеркою опозиції - звання, за яке з нею ще посперечається ультралівий Жан-Люк Меланшон.