Підписання Паризької угоди: грошей ″з повітря″ Україні більше не буде | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 22.04.2016
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Підписання Паризької угоди: грошей "з повітря" Україні більше не буде

Україна, разом з понад 150 іншими державами, підпише 22 квітня у Нью-Йорку Паризьку угоду, яка має замінити Кіотський протокол. Які виклики та шанси принесе українцям нова глобальна кліматична угода, - в матеріалі DW.

Україна долучиться до понад 150 країн, які у п'ятницю, 22 квітня в Нью-Йорку планують підписати Паризьку угоду про зміну клімату. На своєму засіданні у середу, 20 квітня, український уряд одноголосно підтримав розпорядження президента уповноважити на підписання документу постійного представника України при Організації Об'єднаних Націй (ООН) Володимира Єльченка.

"Україна вже стикається з дуже високими температурами повітря, зміною гідрологічних умов та більш частими та інтенсивними екстремальними явищами - посухами, повенями, бурями, лісовими пожежами тощо. Вартість подолання наслідків стихійних лих істотно збільшилась, тому Україна не може ігнорувати питання зміни клімату", - зауважив міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак у своїй офіційній заяві на Урядовому порталі.

Китай перебуває на першому місці за викидами парникових газів у світі

Китай перебуває на першому місці за викидами парникових газів у світі

Запобігти, аби вижити

Паризьку угоду в грудні 2015 року узгодили сторони-учасниці Конференції ООН зі зміни клімату. 22 квітня, у День Землі, на офіційній церемонії почнеться підписання цього документу. Згідно зі списком, наведеним на офіційному сайті ООН, 168 держав заявили про намір поставити свій підпис під документом на церемонії. Серед них - США та Китай, які разом відповідальні за 40 відсотків глобальних викидів.

Паризька угода у 2020 році має замінити Кіотський протокол, який зобов'язує розвинуті держави світу скорочувати викиди парникових газів. Головна ціль нової кліматичної угоди - утримати підвищення середньої температури на Землі у зрівнянні з доіндустріальним рівнем у межах двох градусів по Цельсію і прагнути обмежити його 1,5 градуса.

Екологи попереджають, якщо цього не зробити, глобальне потепління матиме серйозні наслідки для сотень мільйонів людей. Зокрема, через танення льодовиків під воду можуть піти острівні країни, а в країнах Африки, що викидають найменшу кількість парникових газів, загостряться проблеми з нестачею питної води та харчів.

Яким чином запобігти підвищенню температури на Землі, кожна країна визначає сама, подаючи свою заявку з національним внеском. Україна пообіцяла не перевищувати впродовж 15 років рівень викидів парникових газів на 60 відсотків від рівня 1990 року. "Але фактично зараз в Україні викиди становлять лише 42 відсотки від 1990-го. Минулого року, коли приймалося рішення про національний внесок України в Паризьку угоду, ми критикували наших чиновників за занадто занижені цілі, бо там все як звичайно - ніякого особливого скорочення, ніяких нових політик, ніякої збільшеної частки відновлюваної енергетики. По суті, внесок України в цю угоду - нульовий", - констатує керівник відділу зі зміни клімату Національного екологічного центру України Ірина Ставчук.

Frankreich Cop21 Паризьку угоду схвалили 12 грудня 2015 року

Паризьку угоду схвалили 12 грудня 2015 року

У міністерстві екології та природних ресурсів України вказують на те, що країна визначила для себе зобов'язання щодо рівня викидів парникових газів з урахуванням соціально-економічного розвитку та фінансових можливостей країни.

Гроші "з повітря"

Разом з тим, приєднавшись до Паризької угоди, Україна може отримати доступ до додаткової фінансової та технологічної допомоги від розвинених країн. Хоча нова кліматична угода не передбачає торгівлі квотами на викиди парникових газів, як Кіотський протокол, у ній закладені нові стимулюючі механізми скорочення вуглецевих викидів.

Розвинені країни мають намір виділяти щорічно не менше 100 мільярдів доларів країнам, що розвиваються на боротьбу з кліматичними змінами, починаючи з 2020 року, коли закінчиться дія Кіотського протоколу. "Це надзвичайно великий потенціал для нас. Україна - одна з тих країн, що має великий потенціал щодо скорочення викидів парникових газів", - вважає міністр екології Остап Семерак.

За його словами, у рамках Кіотського протоколу, тільки у період з 2009 по 2012 рік Україні вдалося залучити кошти в обсязі понад 1,2 мільярда євро на реалізацію кліматичних проектів, що мали не лише екологічне, але й політичне, соціальне та економічне значення для України.

Змінити підхід

Однак, чи вдасться Україні й надалі успішно заробляти на викидах, які вона і так не продукує через економічну кризу і занепад промисловості? Екологи попереджають, що Паризька угода змінила правила гри і тепер Україні таки доведеться змінювати застарілі підходи до проблем клімату. "Якщо країна не запропонувала, що конкретно робитиме для скорочення викидів, то про яку допомогу може йти мова? Спочатку треба бачення, що саме змінити, виходячи з економічної доцільності", - вважає Ірина Ставчук.

Голова підкомітету Верховної Ради з питань енергозбереження та енергоефективності Олексій Рябчин переконаний, що національний внесок України в рамках Паризької угоди зі зміни клімату має бути переглянутий. "Україна повинна ставити собі амбіційні цілі, під те фінансування, яке може дати нова кліматична угода", - заявив він DW. На думку парламентаря, скорочення споживання енергетичних ресурсів за рахунок підвищення енергоефективності та енергозбереження, а також використання відновлюваних джерел енергії може допомогти Україні скоригувати поставлені цілі в рамках Паризької угоди зі зміни клімату.

Реклама