Пристрасті за генеральним прокурором по-українськи

Здійснилось. Після кількох тижнів відвертого тиску та зловживання можливостями законодавчої процедури, у Верховній Раді ухвалили внесення змін до закону про прокуратуру під Юрія Луценка. У четвер, 12 травня, Верховна Рада України 258 голосами уможливила обіймання посади генерального прокурора особою без юридичної освіти та досвіду роботи у прокурорських органах.

"Закон Луценка". Я не вірю в незалежність генерального пркоурора, заради якого зламали через коліно парламент, витерли ноги об Конституцію та міжнародні зобов'язання України, а основні голоси за це дали два олігархічні клани", - відразу після голосування у парламенті написав на своїй сторінці у Facebook народний депутат фракції "Блок Петра Порошенка" (БПП) Сергій Лещенко, який голосував "проти".

ЄС дав зрозуміти - потрібен юрист

Власне, досі тільки в Україні розгортались дебати навколо можливості призначення очільником ГПУ голови президентської фракції у парламенті Юрія Луценка. Євросоюз до цього часу так і не прокоментував цієї можливості. Хоча два тижні тому єврокомісар Йоганнес Ган, перебуваючи в Україні, переказав Києву чіткий меседж Брюсселя: новий генпрокурор повинен мати юридичну освіту та досвід правової роботи. Утім, ні того, ні іншого у Луценка - близької до президента України Петра Порошенка людини та найбільш ймовірної кандидатури на посаду генпрокурора - немає.

Немає у Луценка і політичної незалежності, оскільки він є членом партії "Блок Петра Порошенка". Хоча саме на політично незалежного очільника Генеральної прокуратури чекав ЄС після відставки Віктора Шокіна. На цьому ще наприкінці березня наполягав посол Євросоюзу в Україні Ян Томбінський. Та адміністрація Порошенка заклики проігнорувала і таки зосередилась на кандидатурі, яка не відповідає ані критеріям очільника ГПУ, визначених українським законодавством до нинішніх змін, ані єврокритеріям.

Писати не переписати

Саме під Юрія Луценка поспіхом і нахрапом в Україні намагались змінити вимоги закону про прокуратуру. Історія розвивалася досить стрімко. Спершу після звільнення з посади генпрокурора Шокіна представник президента у Верховній Раді Степан Кубів 12 квітня вніс законопроект, у якому наголошувалось, що для обіймання посади генпрокурора кандидату не потрібно ні вищої юридичної освіти, ні стажу роботи винятково у галузі права, зокрема на прокурорській посаді. Достатньо лише загальної вищої освіти, а також досвіду роботи в законодавчому та правоохоронному органах не менше п'яти років. Утім, за два дні автор законопроекту, який встигли розкритикувати ЗМІ та активісти, документ відкликав.

Однак уже 19 квітня на сайті Верховної Ради з'явився інший законопроект з абсолютно "кубівськими" назвою та змістом. У законопроекті авторства народних депутатів БПП Руслана Князевича та Сергія Алєксєєва з'являється ще й норма, якою пропонується ввести в дію статті про органи прокурорського самоврядування з 15 квітня не цього року, а наступного - 2017-го. Йдеться про Раду прокурорів (РП) та Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію прокуратури (КДК).

Саме ці органи, як пояснили DW фахівці, мали б взяти на себе певні функції, які до останнього мав генеральний прокурор. Але ж кому потрібен генеральний прокурор без, зокрема, кадрових повноважень? Саме заради голови президентської фракції у парламенті Луценка і планували ці чинні можливості очільника ГПУ не чіпати, припускають фахівці.

Нарешті проголосували

Незважаючи на те, що законопроект Князевича-Алєксєєва президент визначив як невідкладний, законотворча епопея не закінчилась. 20 квітня двоє парламентарів - один із БПП, а інший від депутатської групи "Воля народу" - реєструють ще один документ, що стосується вимог на посаду генпрокурора. Цей акт за змістом майже нічим не відрізняється від попередніх, але саме його того ж дня підтримує профільний парламентський комітет.

Втім, 10 травня голосування за пропозиції Князевича-Алєксєєва провалюється - для ухвалення закону не вистачає двох голосів. Не голосують, зокрема, і деякі народні депутати від БПП. Петро Порошенко на цьому тлі скасовує свій візит до Великобританії, де проводиться Антикорупційний форум. Візит "переноситься у зв'язку з ситуацією, що склалась навколо обрання нового генерального прокурора…", повідомляється на сайті Порошенка.

І вже наступного дня у парламенті реєструється законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо діяльності Генеральної прокуратури". Його текст, який також визначається Порошенком як невідкадний, аналогічний тому, який напередодні парламент не зміг підтримати. Саме його нині і дотиснули у парламенті.

Генпрокурор без юросвіти

Кандидатуру Юрія Луценка хоч і підтримали партнери з коаліції, зокрема "Народний фронт", та у самій фракції БПП такі ігри з законом не всім до вподоби. "Який стосунок має посада генерального прокурора до роботи Верховної Ради - загадка, - обурюється у розмові з DW народний депутат Сергій Лещенко. - По-перше, генпрокурор не має права законодавчої ініціативи. По-друге, посада генпрокурора є аполітичною за законом. Йому заборонено бути членом будь-якої партії".

Луценко хоч і має досвід роботи в МВС, проте за освітою він не юрист, а інженер електронної техніки. "У жодній європейській країні немає випадків, коли прокуратуру очолює людина без юридичної освіти", - пояснює DW експерт Центру політико-правових реформ Олександр Банчук.

"Є документ Венеціанської комісії, в якому йдеться, що органи обвинувачення в кожній країні мають бути професійними, а політичний вплив на них унеможливлюється, - пояснює Банчук. - А коли в законі йдеться про стаж законодавчої роботи, то зрозуміло, що йдеться про народного депутата, і тут ми зіштовхуємося з принципом про аполітичність керівника". Те, що відбувається в Україні, демонструє, наскільки вона далека від європейських стандартів, - стверджує експерт.

Інші кандидати

Раніше серед можливих кандидатів називали заступників Віктора Шокіна. Серед них Юрій Севрук, Юрій Столярчук та Роман Говда. Утім, після тиску з боку громадськості їхні кандидатури не обговорювалися. Та тільки-но залунали чутки про Юрія Луценка, як на сайті ГПУ з'явилося звернення до президента з проханням призначити генпрокурором тільки людину з досвідом роботи в Генпрокуратурі. Листа, до слова, підписали ті ж самі заступники Віктора Шокіна.

Тим часом адвокати "Небесної сотні" та депутатське об'єднання "Єврооптимісти", зі свого боку, запропонували на посаду генпрокурора начальника управління спецрозслідувань ГПУ Сергія Горбатюка. Відомі блогери навіть розгорнули інформаційну підтримку в соцмережах за цю кандидатуру, закликаючи громадян підтримати відповідну петицію на сайті Президента. Станом на зараз петиція набрала понад 11 тисяч голосів з необхідних 25 000.

Натомість, за тиждень після відкритих розмов про кандидата Сергію Горбатюку запропонували нову посаду - прокурора Львівської області, від якої він відмовився. Народний депутат Мустафа Найєм прокоментував цей жест як спробу "відправити Горбатюка у заслання".